1[1]
13 липня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Ковальської В.В.
суддів Васильєвої М.А., Дмитренко Г.М.
за участю прокурора Отроша В.М.
скаржника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляцією ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 8 травня 2012 року,-
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 8 травня 2012 року залишена без задоволення скарга ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого в ОВС 1 відділу управлення ГСУ СБ України старшого лейтенанта юстиції Семишкура С.В. від 26 березня 2012 року, про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
Рішення суду мотивоване тим, що слідчим під час порушення кримінальної справи у повному обсязі було дотримано вимоги ст.ст. 94, 95 та 98 КПК України.
В апеляції на постанову суду захисник ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 8 травня 2012 року та скасувати постанову старшого слідчого в ОВС 1 відділу управлення ГСУ СБ України старшого лейтенанта юстиції Семишкура С.В. від 26 березня 2012 року, про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, посилаючись на наступне.
Так, захисник вказує на те, що в постанові про порушення кримінальної справи не вказані докази, які дають можливість вважати, що ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України та яка роль належить ОСОБА_4 при вчиненні даного злочину.
Також в постанові про порушення кримінальної справи не вказано, яким чином та що дає підстави вважати, що ОСОБА_2 був обізнаний про отримання ОСОБА_5 кредитних коштів в АТ «Дельта Банк». Даних, про те, що ОСОБА_2 разом із ОСОБА_5 вчинив розтрату кредитних коштів АТ «Дельта Банк» також немає.
На думку захисника, наявність в графі «підпис директора» ТОВ «Рівненський завод (Євронасіння)» невідомого підпису та відтиску печатки, дає підстави порушувати кримінальну справу по факту, а не відносно особи ОСОБА_2
Документи, на підставі яких порушена кримінальна справа щодо ОСОБА_2, на думку захисника, одержані незаконним шляхом, оскільки отримання даних, які містяться у вказаних документах, пов'язані із розголошенням банківської таємниці.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, яка підтримала апеляцію та просила її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції та вважав, що постанова суду першої інстанції є обґрунтованою, перевіривши матеріали скарги та матеріали наглядового провадження, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.
Висновки суду, викладені у постанові про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи щодо наявності приводів та підстав до порушення кримінальної справи та законності джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення кримінальної справи, підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на вимогах закону.
Так, розглядаючи скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи, суд першої інстанції встановив, що 26 березня 2012 року старший слідчий в ОВС 1 відділу 1 управління Головного слідчого управління СБ України старший лейтенант юстиції Семинкур С.В., розглянувши матеріали кримінальної справи № 735, виніс постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, об'єднав вказану кримінальну справу зі справою № 735, залишивши реєстраційний номер 735.
Зі змісту постанови про порушення кримінальної справи убачається, що реалізуючи свій злочинний намір, направлений на розтрату чужого майна в особливо великих розмірах, директор Товариства ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, будучи службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно - правової форми, зловживаючи своїм службовим становищем, достовірно знаючи, що за період липня-грудня 2010 року працівниками Товариства ОСОБА_7 та ОСОБА_5 нараховано відповідну заробітну плату в сумі 12 198 грн. 04 коп. та 12 868 грн. 44 коп., склав в період 24-26 січня 2011 року завідомо неправдиві офіційні документи, а саме - особисто підписав, скріпив круглою печаткою Товариства довідки про доходи № 6 від 24 січня 2011 року та №10 від 26 січня 2011 року, форма яких затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 192 від 27 серпня 2004 року, та відповідно до яких, ОСОБА_7, будучи менеджером з реклами Товариства, в період з липня по грудень 2010 року нібито отримала заробітну плату в сумі 2 702 000 грн., а ОСОБА_5, займаючи посаду радника генерального директора Товариства, в період з липня по грудень 2010 року нібито отримав заробітну плату в сумі 3 млн. грн., а далі, приблизно в період 24-26 січня 2011 року видав ці завідомо неправдиві офіційні документи ОСОБА_7 та ОСОБА_5
Перевіряючи наявність підстав до порушення кримінальної справи, суд першої інстанції перевірив в судовому засіданні матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, про що свідчить протокол судового засідання, і обґрунтовано прийшов до висновку про те, що матеріали справи містять достатньо даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_4 ознак злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України.
Також, суд першої інстанції встановив, що приводом до порушення кримінальної справи від 26 березня 2012 року стало виявлення слідчим в діях ОСОБА_4 при дослідженні матеріалів кримінальної справи № 735, порушеної 14 березня 2011 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_5, ознак злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України, а підставою для порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак вчинення ним злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
Перевірка доводів апелянта щодо доведеності вини ОСОБА_2 та його ролі у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, наявності в графі «підпис директора» ТОВ «Рівненський завод (Євронасіння)» невідомого підпису та відтиску печатки, пов'язана з оцінкою доказів, а на даній стадії процесу як суд першої інстанції, так і колегія суддів не в праві розглядати і заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Не заслуговують на увагу доводи апелянта щодо незаконності джерел отримання доказів у зв'язку з розкриттям банківської таємниці виходячи з наступного. Так, відповідно до чинного законодавства, розголошення банківської таємниці - це ознайомлення іншої особи без згоди уповноваженої на те особи з відомостями, що становлять згідно з чинним законодавством комерційну банківську таємницю, особою, якій ці відомості були довірені у встановленому законом порядку, або стали відомі у зв'язку з виконанням нею службових обов'язків.
Як убачається з матеріалів, на підставі яких було порушено кримінальну справу, представник АТ «Дельта Банк» ОСОБА_8 із заявою про злочин разом із даними, які містять банківську таємницю, звернувся не до іншої особи, а до правоохоронного органу, та з метою встановлення правоохоронними органами обставин, викладених в повідомленні про злочин, а не з метою заподіяння шкоди.
Отже, наявність в матеріалах кримінальної справи довідок про доходи, не містить в собі ознак розголошення банківської таємниці, оскільки вони були долучені до повідомлення про злочин, яке надійшло від представника АТ «Дельта Банк»
Таким чином, доводи апелянта стосовно відсутності приводів і підстав до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України та порушень судом вимог кримінального - процесуального закону при розгляді скарги його захисника на постанову про порушення кримінальної справи є необґрунтованими, підстав для скасування постанови суду немає.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 8 травня 2012 року, якою залишена без задоволення скарга ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого в ОВС 1 відділу управлення ГСУ СБ України старшого лейтенанта юстиції Семишкура С.В. від 26 березня 2012 року, про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України - без змін.
Судді:
Васильєва М.А. Дмитренко Г.М. КовальськаВ.В.
[1] Справа № 10/2690/1317/2012 Категорія КК: 5 ст. 191
Головуючий у першій інстанції Трубніков А.В.
Доповідач Ковальська В.В.