Справа № 1603/1972/2012 р.
копія
11 січня 2013 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі
головуючого судді: Завора І.М.
при секретарі: Широколава О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гадяч цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, -
до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання їхнього спільного сина -ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1.
У своєму позові вказує, що він перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 В 2011 році рішенням Гадяцького районного суду шлюб між ними розірвано, дитину залишено проживати з відповідачкою. Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 разом з сином переїхала проживати в с.Вечірчино Гадяцького району. Останнім часом ОСОБА_2 їздить до м.Києва на роботу, залишаючи сина зі своєю прабабою, яка досить похилого віку та проживає в с.Осняги Гадяцького району. Належного догляду вона йому не надає. Він постійно хвилюється за сина, і неодноразово просив у відповідачки на час її відсутності залишати сина проживати разом з ним, але вона відмовилася. Вважає, що син не отримує належного догляд та виховання. Проживання в сім'ї ОСОБА_2 негативно вплине на виховання, моральний розвиток та здоров'я дитини. Оскільки він має інвалідність ІІІ групи, не працює, але отримує пенсію та має самостійний дохід і постійне місце поживання, позитивно характеризується, а тому вважає, що сину буде краще проживати з ним.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити та визначити місце проживання сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 з ним в АДРЕСА_1
Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, проти їх задоволення заперечувала, суду пояснила, що на даний час вона дійсно працює в м.Києві інженером філії ДП «Антонов»«Серійного заводу «Антонов». Влаштувавшись на роботу вона відразу не могла забрати сина з собою до м.Києва, оскільки в той час, спочатку, необхідно було вирішити питання про влаштування сина до дошкільного навчального закладу. На сьогоднішній день син проживає разом з нею в м.Києві, зарахований та відвідує дошкільний навчальний заклад №276.
Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердили, що сторони мають належні умови для проживання та виховання дитини.
Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі. Від спільного шлюбу мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Гадяцького районного суду від 04 жовтня 2011 року шлюб, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Неповнолітнього сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено проживати з матір'ю - ОСОБА_2 Рішення суду набрало законної сили 17 жовтня 2011 року.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачка ОСОБА_2 дійсно працює інженером з підготовки виробництва філії ДП «Антонов» «Серійного заводу «Антонов»з 26 березня 2012 року. По місцю роботи характеризується позитивно, матеріально забезпечена, що підтверджується відповідно довідками та характеристикою з місця роботи.
Згідно довідки дошкільного навчального закладу № 276 управління освіти Святошинської районної у м.Києві державної адміністрації ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно зарахований з 21 листопада 2012 року до дошкільного навчального закладу №276.
Згідно ст.141 СК України розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
В силу ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Суд враховує принцип 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року, відповідно до якого малолітня дитина не повинна, окрім випадків, коли є виключні обставини бути розлучена зі своєю матір'ю.
Заслухавши сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, оскільки в ході розгляду справи не було встановлено та не знайшли свого підтвердження викладені позивачем обставини, а саме неналежний догляд та виховання відповідачкою малолітнього сина, негативний вплив з боку матері на моральний розвиток та здоров'я дитини, що є виключними обставинами.
Керуючись ст.ст.141, 160, 161 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213 ЦПК України, суд, -
- в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Гадяцький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий - підпис
Копія:вірно
Суддя Гадяцького
районного суду І.М.Завора