Справа №1321/1037/2012
"20" липня 2012 р. Сокальський районний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Пахут С. О.
при секретарі Хохунь І.Я.,
з участю прокурора Шарко Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокалі кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіти 7 класів, раніше несудимого, розлученого, невійськовозобов,язаного, пенсіонера,
по ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України,
19.01.2012р. близько 15.00год. по АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, підсудний ОСОБА_1 для припинення побиття потерпілим своєї співмешканки ОСОБА_2 умисно наніс останньому в ділянку правої частини спини два удари кухонним ножем, один з яких є проникаючим в черевну порожнину.
Своїми умисними діями підсудний перевищивши межі необхідної оборони умисно заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
В судовому засіданні підсудний свою вину у вчиненому ним злочині визнав повністю та показав наступне.
В своєму будинку він проживає разом із сином - потерпілим ОСОБА_3, невісткою ОСОБА_2 та чотирма онуками. Син з невісткою офіційно шлюбу не укладали.
18.01.2012р. на другу Святу Вечерю перед Хрещенням Господнім за столом при святі вживали спиртне.
19.01.2012р. зранку син захотів похмелитися і приніс пляшку горілки. Він особисто за сніданком вжив не більше 100г горілки, решту випив потерпілий впродовж обідньої пори.
Після 12.00-13.00год. він захотів поїсти, взяв в будинку ніж та пішов до літньої кухні, щоб врізати собі хліба. Коли вийшов з хати на подвір'я, то побачив, що потерпілий ОСОБА_1 б'є свою співмешканку ОСОБА_2
Він хотів вияснити що сталося та розборонити їх, однак потерпілий не реагував та продовжував бити свою співмешканку.
Силою відтягнути потерпілого не вдалося, оскільки той намагався вдарити і його.
Коли син в черговий раз хотів нанести удар невістці, то він наніс останньому в спину удар ножем, який в той час тримав у руці.
Після того, як потерпілий знов замахнувся щоб вдарити невістку, він вдруге наніс йому удар ножем в те саме місце, що і першого разу. Після цього потерпілий ОСОБА_3 випростався і пішов до будинку.
Коли він увійшов до будинку, то побачив на спині сина кров і сказав співмешканці останнього, щоб та викликала швидку.
Він в жодному випадку не мав наміру вбивати потерпілого. Дані удари він завдав сину, щоб припинити насильство над невісткою.
Можливість продовжувати наносити удари синові у нього була, але він не став цього робити.
Додав, що потерпілий регулярно зловживає спиртним.
Між ним та сином конфлікти виникали не часто. Хоча, в тих п'яних конфліктак син вибивав йому зуби, ламав ребра тощо.
У скоєному щиро кається та просить суворо не карати.
Крім визнання своєї вини підсудним, його винність у вчиненому злочині стверджується наступними зібраними по справі та перевіреними в судовому засіданні доказами.
Показами потерпілого ОСОБА_3, який суду показав, що 19.01.2012р. він з батьком випивав горілку.
Близько 16.00год. у нього виник конфлікт із співмешканкою. Коли вони вийшли з хати на подвір'я то він зловив останню за руку та вона почала кричати, спотикнулася та впала. Він нахилився над нею і сказав, щоб не кричала при святі.
В цей час до нього підійшов батько та наніс йому ножем два удари в спину.
Жодних претензій до батька не має. Визнає протиправність своєї поведінки. Просить суворо батька не карати. Обіцяє не допускати конфлікти в майбутньому.
Показами свідка ОСОБА_2, яка суду показала, що 19.01.2012р. її співмешканець, потерпілий ОСОБА_3 випив багато горілки, сильно сп'янів і розпочав з нею сварку. Шарпав і обзивав. Коли вона вибігла на подвір'я, то останній почав її бити.
Підсудний хотів забрати кривдника від неї, але йому це не вдалося і він вдарив останнього ножем. Тільки після цього потерпілий залишив її та пішов до хати.
Коли вона та ОСОБА_1 побачили на тілі потерпілого кров, то підсудний сказав, щоб вона негайно викликала швидку допомогу.
Додала, що потерпілий її б'є часто. Переважно 1-2 рази на тиждень.
Показами свідка - сільського голови ОСОБА_4, який суду показав, що в день події злочину йому зателефонували працівники міліції та він пішов у господарство підсудного ОСОБА_1, де вже були експерти з м.Львів.
Підсудного характеризує виключно позитивно, як авторитетного мешканця села.
На його думку, даний випадок спричинив алкоголь, оскільки син підсудного ОСОБА_3 після регулярного вживання спиртного, ставав збудженим і навіть агресивним, тому в нього із співмешканкою часто виникали конфлікти.
Показами свідка ОСОБА_5, який суду показав, що працював разом з підсудним та може характеризувати його виключно з позитивної сторони.
В той же час, його син після вживання алкогольних напоїв ставав агресивним і, навіть, одного разу його вдарив.
З протоколу огляду та фототаблиці до нього (т. 1, а.с. 5-30), вбачається, що місцем події є господарство ОСОБА_1 по АДРЕСА_1, де на сходах, які ведуть в будинок виявлено 5 плям червоного кольору, в будинку виявлено футболку та светр з двома отворами в районі спини та просочені навколо отворів речовиною бурого кольору, схожою на кров, ватні тампони, просочені речовиною бурого кольору, постільна білизна на ліжку однієї з кімнат із слідами речовини бурого кольору та три ножі.
Згідно висновку судово-медичної експертизи №031/2012 від 24.01.2012р. (т. 2, а.с. 32-35), вбачається, що у потерпілого ОСОБА_3 виявлено дві рани на правій половині спини, одна з яких проникла в черевну порожнину тіла.
Дані рани в сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.
При поступленні в лікарню в крові ОСОБА_3 виявлено етиловий алкоголь в кількості 1,3‰ (проміле).
Згідно висновку судово-медичної експертизи №69/2012 від 26.01.2012р. (т. 2 а.с. 68-71), виявлена в господарстві ОСОБА_1 в с.Переспа Сокальського району на постільній білизні кров може належати потерпілому ОСОБА_3
З довідки від 19.01.2012р. (т.1 а.с.37) вбачається, що підсудний ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно постанов по справах про адміністративні правопорушення, потерпілий ОСОБА_3 неодноразово вчиняв насильство щодо своєї співмешканки ОСОБА_2 та їх спільних неповнолітніх дітей, за що притягувався до адміністративної відповідальності.
Дані процесуальні документи, також, повністю підтверджують покази свідка ОСОБА_2 щодо завидної регулярності, з якою потерпілий вчиняв насильство щодо членів своєї сім'ї.
Кульмінаційними ж для суду щодо даної обставини, є покази ОСОБА_2 (т.1 а.с.52, 169) в частині поведінки потерпілого напередодні: «Ліг спати біля 03.20. Цього вечора мене не бив».
Згідно висновку судово-медичної експертизи №024/2012 від 20.01.2012р. (т.2 а.с.40-41), в ОСОБА_2 виявлено синець на правому стегні, який утворився від дії тупого предмета і міг утворитися 19.01.2012р. від удару ногою та відноситься до легких тілесних ушкоджень.
На підставі зазначених постанов та даного висновоку, суд приходить до переконання, що потерпілий дійсно 19.01.2012р. на подвір'ї бив лежачу співмешканку.
Тому, покази потерпілого в частині де він заперечує побиття останньої суд визнає надуманими і не приймає до уваги.
Також, суд враховує і те, що згідно акту експертизи (т.2 а.с.154), підсудний виявляє ознаки органічного розладу особи і поведінки. У нього відмічається значне зниження рівня та продуктивності психічних процесів (пам'ять, увага, мислення).
Що стосується інших фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з"ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз"яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд визнає недоцільним подальше дослідження інших доказів.
На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку, що вину підсудного у вчиненому злочині доведено повністю.
Органом досудового слідства дії підсудного кваліфіковано по ст.15 ч.2, ст.115 ч.1 КК України, як замах на умисне вбивство.
Причиною, що ніби перешкодила довести злочин до кінця і що ніби не залежала від його волі - визначено: своєчасне надання потерпілому кваліфікованої медичної допомоги.
Суд не може погодитися з даною кваліфікацією з огляду на наступне.
Замах на умисне вбивство може бути вчинено лише з прямим умислом, тобто коли особа усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки і бажає їх настання.
При цьому, невід'ємним має бути той факт, що злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі винної особи.
З усіх доказів у справі вбачається, що підсудний, маючи можливість продовжувати наносити удари потерпілому, такою нагодою не скористався.
Переконавшись, що син припинив насильницькі дії щодо невістки, він одразу облишив місце події, наказав останній викликати «швидку допомогу» та зайшов до будинку.
Про відсутність в діях підсудного замаху на вбивство свідчать і ті факти, що підсудний до злочину не готувався, а ніж в його руках опинився випадково.
Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій, а саме те, що він не бажав настання смерті своєму синові.
В той же час, органом слідства не враховано той факт, що жорстоке поводження потерпілого з членами сім'ї (систематичні побої та п'яні сварки) дали підстави підсудному заступитися за невістку, яка лежала на снігу і над якою схилився син та голосно вигукуючи наносив їй удари.
Отже, умисел підсудного був спрямований лише на оборону невістки, яка є матірю його чотирьох онуків.
Таким чином, наведені докази в їх сукупності свідчать про те, що підсудний, захищаючи невістку від суспільно-небезпечного посягання потерпілого, заподіяв йому шкоду, яка явно не відповідає небезпечності посягання.
Для ОСОБА_1 було очевидним, що протиправні дії потерпілого спрямовані лише на побиття ОСОБА_2 Проте, захищаючи її, він скористався ножем та наніс ним двічі удари, перевищивши межі необхідної оборони.
За таких підстав, суд перекваліфіковує дії підсудного на ст.124 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони.
При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, підсудний вперше засуджується, має постійне місце проживання, за яким виключно позитивно характеризується, є особою пенсійного віку, веде підсобне господарство.
Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-
ОСОБА_1 по ст.124 КК України визнати винним та призначити йому покарання у виді 6 (шести) місяців арешту.
Зарахувати засудженому ОСОБА_1 в строк відбуття покарання, час його затримання в ІТУ та час його перебування під вартою з 20 січня 2012р. по 20 липня 2012р. включно.
Стягнути з засудженого ОСОБА_1 судові витрати на користь експертної установи - НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області, а саме: 470,40грн. вартості експертизи (т.2 а.с.160).
Речові докази ніж господарського призначення загальною довжиною 22,7см зі слідами крові на лезі, п'ять ватних тампонів із змивами крові, зрізи нігтьових пластинок з пальців рук ОСОБА_1, светр світло-зеленого кольору, футболка світло-сірого кольору, простирадло зі слідами крові (а.с. 4-5) - знищити.
Арешт, накладений на майно ОСОБА_1 - скасувати (т.2 а.с.10).
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу, змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з-під варти негайно в залі суду.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з часу його оголошення.
Головуючий:С. О. Пахут