25 грудня 2012 року 10:20 Справа № 0870/12330/12 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Мелітополі та Мелітопольському районні Запорізької області
до Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелітопольське спеціалізоване управління №100 «Стальконструкція»
про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження та зобов'язання вчинити певні дії,
20 грудня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в м.Мелітополі та Мелітопольському районні Запорізької області (далі по тексту - позивач або УПФУ в м.Мелітополі та Мелітопольському районі) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області (далі - відповідач або ВДВС Мелітопольського МУЮ Запорізької області), в якій просить суд скасувати постанову про зупинення виконавчого провадження від 03.12.2012 ВП №35326010 та зобов'язати вчинити певні дії по поновленню виконавчого провадження по вимозі позивача №Ю-30-у від 01.11.2012 про стягнення заборгованості з підприємства - ТОВ «МСУ №100 «Стальконструкція» у розмірі 63105,53 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що УПФУ в м. Мелітополі та Мелітопольському районі до ВДВС Мелітопольського МУЮ Запорізької області подано виконавчий документ, а саме вимогу №Ю-30-у від 01.11.2012, за якою 26.11.2012 відкрито виконавче провадження.
03.12.2012 державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження з посиланням на п. 8 ч. 1 ст. 37, ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із порушенням провадження у справі про банкрутство ТОВ «МСУ №100 «Стальконструкція».
Позивач вказує на те, що він не згоден з зазначеною постановою, вважає, що мораторій не розповсюджується на зазначену заборгованість, стосовно якої подано виконавчий документ на виконання, оскільки вона стосується заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень 2012 року, а провадження у справі про банкрутство порушено у червні 2010 року та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. У зв'язку з чим позивач зазначає, що ця заборгованість є поточною, а тому просить скасувати зазначену постанову.
Ухвалою суду від 21 грудня 2012 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду на 25 грудня 2012 року. В якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелітопольське спеціалізоване управління №100 «Стальконструкція» (далі по тексту - ТОВ «МСУ №100 «Стальконструкція»).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання (вх.№55012 від 24.12.12) про розгляд справи без участі представника УПФУ м. Мелітополі та Мелітопольському районі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, надіслав до суду клопотання (вх.№54991 від 24.12.2012) про розгляд справи без участі представника ВДВС Мелітопольського МУЮ Запорізької області. Також, надіслав до суду заперечення на адміністративний позов відповідно до яких, відповідач позов не визнає в повному обсязі, просить у його задоволені відмовити.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. Надав до канцелярії суду заперечення на адміністративний позов (вх.№55211 від 25.12.2012) в яких зазначив, що у даному випадку вимога УПФУ в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області № Ю-30-у від 01.11.2012 р. не віднесена законом до жодної з категорії вимог на які не поширюється дія мораторію, виконавче провадження не перебуває на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, стягнення не звернено на заставлене майно, а рішення стосується виконання майнових вимог. Таким чином, державний виконавець діяв в межах Закону України «Про виконавче провадження» та правомірно зупинив виконавче провадження. Також, надав клопотання про розгляд справи без участі представника ТОВ «МСУ №100 «Стальконструкція» в порядку письмового провадження. Проти позовних вимог заперечує в повному обсязі з підстав викладених в запереченнях на адміністративний позов.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до положень статті 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
На виконання вимог ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами суд
Як свідчать матеріали справи та надані сторонами докази, ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.06.2010 по справі №25/124/10 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «МСУ №100 «Стальконструкція» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
01.11.2012 УПФУ в м. Мелітополі та Мелітопольському районі, відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за несвоєчасну сплату єдиного внеску ТОВ «МСУ №100 «Стальконструкція» сформована вимога про сплату боргу № Ю-30 на всю наявну суму боргу зі сплати єдиного внеску у розмірі 804463 грн. 72 коп. (570534,58 грн. - недоїмка зі сплати єдиного внеску; 65604,37 грн. - штрафи та 168324,77 - пеня), яка направлена третій особі - 02.11.2012 та отримана її уповноваженим представником - 05.11.2012, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.
20.11.2012 до ВДВС Мелітопольського МУЮ Запорізької області позивачем подана вимога від 01.11.2012 № Ю-30-У на суму зростання боргу, нарощеного за звітний період - вересень 2012 року, на суму 63105 грн. 53 коп.
26.11.2012 на підставі вимоги про сплату боргу від 01.11.2012 № Ю-30-У головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області Кузнецовою Г.Г. винесено постанову про відкриття виконавче провадження № ВП 35326010 з примусового виконання вимоги про сплату боргу № Ю-30-У, виданої 01.11.2012 УПФУ в м.Мелітополі та Мелітопольському районні щодо стягнення з ТОВ «МСУ №100 «Стальконструкція» суми заборгованості у розмірі 63105 грн. 53 коп.
03.12.2012 головним державним виконавцем Кузнецовою Г.Г. з посиланням на п.8 ч. 1 ст.37, ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про зупинення виконавчого провадження, у зв'язку з наявністю порушеної господарським судом Запорізької області відносно третьої особи справи про банкрутство та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Однак, суд не погоджується з підставами винесення постанови про зупинення виконавчого провадження та вважає її такою, що підлягає скасуванню з огляду на наступні обставини.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частиною 1 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Згідно пункту 8 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.
Відповідно до абзаців 5, 6, 24 частини 1 статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні, зокрема:
- кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство;
- грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, зобов'язання боржника - фізичної особи - підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом;
- мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Таким чином, мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. Дія мораторію поширюється тільки на виконання тих зобов'язань, термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а всі зобов'язання, термін яких настав після введення в дію мораторію, під дію мораторію не підпадають.
З системного аналізу зазначених вище норм вбачається, що введення мораторію на задоволення вимог кредиторів при порушенні провадження у справі про банкрутство в порядку, передбаченому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», або наявність такого мораторію на час відкриття виконавчого провадження в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» є підставою для зупинення відповідного виконавчого провадження у разі звернення стягнення саме за конкурсними вимогами кредиторів, та не є підставою для зупинення виконавчого провадження у разі звернення стягнення за поточними, тобто такими вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, вимогами кредиторів. Ані Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ані Закон України «Про виконавче провадження» не містять застережень щодо неможливості здійснити виконавче провадження при наявності порушеної справи про банкрутство та введеного мораторію у разі звернення стягнення за поточними вимогами кредиторів, а стаття 37 Закону України «Про виконавче провадження» в свою чергу чітко регламентує дії державного виконавця при наявності чи виникненні таких обставин.
Серед конкурсних вимог кредиторів, з урахуванням приписів Закону України «Про виконавче провадження», мораторій не розповсюджуються на перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника), а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.
Що стосується вимог кредиторів, які в розумінні Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є поточними, тобто такими, що виникли після порушення провадження у справі про банкрутство боржника, то в силу приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , мораторій до цих вимог не застосовується, як в частині основних платежів, так і в частині накладення будь-яких передбачених відповідними нормативно-правовими актами штрафних санкцій та нарахування у передбачених випадках пені.
Судом встановлено, що згідно зі звітом (про суми нарахованої заробітної плати, доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації, застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів пенсійного фонду України) та додатку до таблиці 1 Звіту за вересень 2012 року ТОВ «МСУ №100 «Стальконструкція» самостійно було нараховано заробітну плату, винагороду за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами та оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності на загальну суму 156909 грн. 99 коп.
Таким чином, загальна сума єдиного внеску за вересень 2012 року відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що підлягає сплаті ТОВ «МСУ №100 «Стальконструкція» до УПФУ в м. Мелітополі та Мелітопольському районі складає 63105 грн. 53 коп.
Крім того, як встановлено матеріалами справи вимога позивача, на підставі якої було відкрите виконавче провадження, була прийнята внаслідок невиконання третьою особою зобов'язань по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вересень 2012 року.
Таким чином, вимога УПФУ в м. Мелітополі та Мелітопольському районі Запорізької області про сплату боргу від 01.11.2012 № Ю-30-У стосується поточних зобов'язань ТОВ «МСУ №100 «Стальконструкція», які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство та після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а тому на дану вимогу не поширюється дія мораторію.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 6 Закону України «Про державну виконавчу службу» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до Закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).
Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що підстави для зупинення відповідачем виконавчого провадження № ВП 35326010 за вимогою позивача від 01.11.2012 № Ю-30-У відсутні, оскільки державний виконавець при прийнятті постанови про зупинення виконавчого провадження від 03.12.2012 не врахував обставин, що на дану вимогу стягувача не поширюється дія мораторію.
Відтак, позовні вимоги в цій частині є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а оскаржувана постанова про зупинення виконавчого провадження № ВП 35326010 від 03.12.2012 підлягає скасуванню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача поновити виконавче провадження, суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки єдиною перешкодою для вчинення виконавчих дій в межах зазначеного вище виконавчого провадження є постанова про зупинення виконавчого провадження № ВП 35326010 від 03.12.2012, а її скасування буде усуненням такої перешкоди, а державний виконавець повинен вчиняти подальші дії в порядку та у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження», відсутня необхідність додаткового зобов'язання відповідача вчиняти дії прямо передбачені Законом, а відтак, і немає підстав для задоволення позову в цій частині.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до приписів пункту 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, не стягуються.
Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м.Мелітополі та Мелітопольському районні Запорізької області - задовольнити частково.
2. Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області про зупинення виконавчого провадження від 03.12.2012 № ВП 35326010.
3.В іншій частині адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ю.П. Бойченко