ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-2/15054-2012 10.01.13
За позовом Комунального підприємства «Мостицький»Подільської районної в місті
Києві ради
до Публічного акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство
13057»
про стягнення 149 369,12 грн.
Суддя Домнічева І.О.
Представники:
від позивача не з'явилися
від відповідача Шуляр С.А.
Комунальне підприємство «Мостицький»Подільської районної в місті Києві ради (надалі Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Автотранспортне підприємство 13057»(надалі Відповідач) 149 369,12 грн. заборгованості з врахуванням інфляційних та 3% річних за Договором № 49 від 01.10.2007р.
Ухвалою від 29.10.2012р. Господарським судом міста Києва за вищевказаним позовом порушено провадження у справі.
Від відповідача 13.11.2012р. через відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та витребування від позивача нових доказів.
Ухвалою від 13.11.2012р. суд відклав розгляд справи на 27.11.2012р. та за клопотанням відповідача витребував від позивача нові докази.
В судовому засіданні 27.11.2012р. представником позивача було подано документи на виконання вимог минулих ухвал суду, а представником відповідача було подано відзив на позов.
В судових засіданнях 27.11.2012р. та 04.12.2012р. та 25.12.2012р. судом оголошувались перерви, та наступне судове засідання було призначено на 10.01.2013р.
Ухвалою від 25.12.2012р., за клопотанням відповідача, судом на підставі ст. 69 ГПК України було продовжено строк вирішення спору на 15 днів.
Від відповідача 20.12.2012р. через відділ діловодства суду надійшло доповнення до відзиву.
Представники позивача в призначене судове засідання 10.01.2013р. не з'явились, про поважні причини їх неявки в судове засідання суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.
В судовому засіданні 10.01.2013р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд -
Відповідно до п. 1.1. Договору № 49 від 01.10.2007 р. (надалі Договір), укладеного між ЖЕК № 706 як Постачальником та ВАТ «АТП -13057»(правонаступником якого відповідно до Статут є Відповідач) як Замовником, Постачальник надає комунальні послуги Замовнику для забезпечення експлуатації будинку (приміщення) по вул. Фрунзе, 127-А (6-й поверх), який утримується на балансі ЖЕК № 706 (повний перелік послуг як предмет Договору викладено в п. 1.1.).
Відповідно до п. 1.2. Договору, Замовник відшкодовує Постачальнику вартість отриманих послуг згідно цін і тарифів, які встановлені відповідними комунальними підприємствами для орендарів, та банківські послуги.
Відповідач як Замовник, відповідно до п. 1.3. Договору, зобов'язався вносити плату по цьому договору, і зокрема, відповідно до п. 2.1. Договору, Відповідач зобов'язався щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, перераховувати на рахунок Постачальника плату згідно з п. 1.2. Договору з врахуванням індексу інфляції.
Позивач, Комунальне підприємство «Мостицький»Подільської районної в місті Києві ради, зазначає, що Відповідач станом на 31.12.2011 року (відповідно до доданого до позову розрахунку) має заборгованість по Договору в сумі 118 415,82 грн., яка з нарахуванням інфляційних втрат та 3% річних становить 149 369,12 грн., та в зв'язку з непогашенням Відповідачем даної заборгованості, Позивач просить стягнути з Відповідача 149 369,12 грн. заборгованості в примусовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги про стягнення з Відповідача 149 369,12 грн. заборгованості з врахуванням інфляційних та 3% річних за Договором, Позивач вважає, що його права порушені оскільки він є правонаступником ЖЕК № 706 як Постачальника по Договору, а отже не внесення Відповідачем Позивачу плати по Договору є порушенням прав і охоронюваних законом інтересів Позивача.
Разом з тим, відповідно до Статуту Позивача, його створено на підставі рішення Подільської районної в місті Києві ради від 07.12.2007р. № 240, і його засновником є Подільська районна в місті Києві рада; при цьому в Статуті відсутні посилання, що Позивач є правонаступником всіх (або частини) прав та обов'язків ЖЕК № 706.
Як вбачається з наданої Позивачем копії рішення Подільської районної в місті Києві ради від 07.12.2007р. № 240, відповідно до його п. 1.7.,1.7.1. та 1.7.2. було вирішено створити Позивача - Комунальне підприємство «Мостицький»Подільської районної в місті Києві ради, затвердити його статут та утворити статутний фонд в розмірі 100 000 грн. Відповідно до п. 5 вказаного рішення було вирішено передати на баланси організації, в т.ч. і Позивача, та закріпити на праві господарського відання основні засоби територіальної громади Подільського району міста Києва.
Проте переліку вищевказаних «основних засобів»Позивачем суду не надано, та в рішенні Подільської районної в місті Києві ради від 07.12.2007р. № 240 відсутні посилання, що до цих «основних засобів»входить будинок (приміщення) по вул. Фрунзе, 127-А (6-й поверх), який утримується на балансі ЖЕК № 706 (п. 1.1. Договору).
Також у вказаному рішенні Подільської районної в місті Києві ради від 07.12.2007р. № 240 відсутні посилання, що Позивач є правонаступником всіх (або частини) прав та обов'язків ЖЕК № 706 по Договору.
Інших доказів, що Позивач є правонаступником всіх (або частини) прав та обов'язків ЖЕК № 706 (зокрема - правонаступником прав та обов'язків по Договору), суду надано не було, і також Позивачем не заявлялось клопотання в порядку ст. 38 ГПК України про витребування таких доказів.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, згідно зі статтями 14, 526 ЦК України, цивільні права і обов'язки (зобов'язання) мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, і одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.
Статтею 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Позивачем не доведено суду, що він є правонаступником всіх (або частини) прав та обов'язків за ЖЕК № 706 як Постачальника послуг по Договору, а отже, що Позивач має право на отримання передбаченої Договором оплати, та що Відповідачем були порушені права Позивача в зв'язку з невнесенням йому такої оплати.
Зважаючи на вищенаведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки Позивачем не доведено порушення його прав і охоронюваних законом інтересів на отримання оплати по Договору № 49 від 01.10.2007р.
Сплачена позивачем сума судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається на позивача та йому не відшкодовується.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 14.01.13р.
Суддя І.О.Домнічева