Провадження № 22-ц/774/339/13 Справа № 0430/2207/12 Головуючий у 1 й інстанції - Кривошея С.С. Доповідач - Осіян О.М.
Категорія 32
"09" січня 2013 року. м. Дніпропетровськ
Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Осіяна О.М.
суддів -Колодяжної Н.Є., Глущенко Н.Г.
при секретарі -Надтока А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську Дніпропетровської області
на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську Дніпропетровської області про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, -
Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2012 року задоволено частково позов ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди. Стягнуто із відповідача на користь позивача 2500 гривень на відшкодування моральної шкоди, спричиненої йому внаслідок втрати 25% професійної працездатності у зв'язку із отриманими травмами на виробництві.
В апеляційній скарзі відповідач ставить питання про скасування рішення суду, та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки суд не врахував всі обставини у справі, та неправильно застосував норми матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін із наступних підстав.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що травми отримані позивачем, пов'язані із виробництвом, оскільки потерпілий працював на підприємстві ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», що підтверджується актами від 16.09.1998 року та від 20.09.2002 року. За висновком МСЕК від 18.06.2003 року йому встановлено 10% втрати професійної працездатності у зв'язку із отриманою травмою у 1998 році. При повторному огляді за висновком МСЕК від 28.04.2004 року йому встановлено 25% втрати професійної працездатності у зв'язку із отриманими травмами у 1998 році та у 2002 році.
Факт отримання травм сторонами не заперечувався, а також було встановлено, що позивач, постійно відчуває наслідки хвороб, стан його здоров'я є незадовільний, у зв'язку із чим він вимушений постійно лікуватися. Ці обставини привели до порушення нормальних життєвих зв'язків позивача, що примушує його пристосовуватися та організовувати своє повсякденне життя по новому, а тому суд на підставі ст.ст. 21,28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» обґрунтовано задовольнив частково позовні вимоги позивача.
Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що суд не прийняв до уваги відсутність доказів про спричинення моральної шкоди позивачу, а також відсутність правових підстав.
Не може бути підставою для відмови у задоволенні позову відсутність експертного висновку про встановлення факту спричинення моральної шкоди позивачу, оскільки відповідно до вимог ст.1167 ЦК України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» суд може самостійно визначати наявність чи відсутність факту спричинення моральної шкоди, а також визначати розмір відшкодування.
Крім того, втрата професійної працездатності позивача у зв'язку із отриманими травмами встановлена за висновками МСЕК від 18.06.2003 року та від 28.04.2004 року. А Законом України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»тільки із 2007 року виключена відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України. Тому обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди не може бути покладено на підприємство.
Також немає підстав для висновку щодо спливу строку позовної давності, оскільки відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.268 ЦК України на вказані позовні вимоги позовна давність не поширюється.
Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи, не дають підстав для відмови у задоволенні позову, а рішення суду необхідно лише змінити в частині визначення розміру відшкодування, відповідно до вимог ст.309 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 315 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Першотравенську Дніпропетровської області відхилити.
Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 23 жовтня 2012 року залишити без змін.
Ухвала чинна із моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку у 20-денний строк.
Судді: