28 грудня 2012 року , об 11-05 годині Справа № 0870/12270/12
м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Матяш О.В., розглянувши у м. Запоріжжя в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за податковим боргом,
позивач звернувся до суду із вказаним позовом та просить стягнути з відповідачки податковий борг по сплаті єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 788,88 гривень.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася. Судову повістку було направлено на її адресу, що вказана у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, проте 28.12.2012 кореспонденція повернулася до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Згідно з ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі якщо повістка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно з ч. 4 ст. 128 КАС України, «у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів», а згідно з ч.6 цієї статті, «якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.» Згідно із ст. 41 КАС України, «якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється».
У зв'язку із вищенаведеним суд розглянув справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке: судом встановлено, що 21.09.2011 відповідачкою було подано до ДПІ заяву про застосування спрощеної системи оподаткування на 2012 рік з відміткою про обрання першої групи платників єдиного податку, відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України. Відповідно до зворотнього боку облікової картки платника податків, з 20 березня по 20 жовтня 2012 року ФОП ОСОБА_1 було нараховано 858,4 гривень єдиного податку за ставкою 107,3 гривень. У зв'язку з переплатою в розмірі 69,52 гривень, остаточний податковий борг складає 788,88 гривень.
Відповідно до п.п. 293.1, 293.2 ст. 293 ПКУ, «ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно із п. 295.1 ст. 295 ПКУ, «платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця». Відповідно до пп. 59.1, 59.3 ст. 59 ПКУ, «у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання».
Судом встановлено, що позивачем направлялася відповідачці податкова вимога форми Ф №125 від 09.04.2012, але рекомендована кореспонденція повернулася до ДПІ.
Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПКУ передбачено обов'язок платників податків «сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи». Відповідно до п.41.5 ст.41 ПКУ, «органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень..
У зв'язку з тим, що відповідачка не сплатила суму податкового зобов'язання протягом встановленого строку, ця сума набуває статусу податкового боргу. Суд вважає, що податковий борг, який виник у зв'язку із несплатою відповідачкою єдиного податку, у розмірі 788,88 гривень підтверджений документально, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.
Керуючись ст.ст. 158-162 КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) борг по сплаті єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 788 (семиста вісімдесяти восьми) гривень 88 копійок на р/р 31517970700003, код платежу 18050400, отримувч - місцевий бюджет у Жовтневому районі м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 38025440, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.
Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Копію постанови направити сторонам.
Суддя О.В. Матяш