09 січня 2013 року Справа № 2а/0370/4041/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Андрусенко О. О.,
при секретарі судового засідання Брудовській Н. В.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Волинської обласної медико-соціальної експертної комісії про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовом до Волинської обласної медико-соціальної експертної комісії (надалі - Волинська обласна МСЕК, відповідач) про визнання дій відповідача щодо видачі довідки за формою № 1670 від 28.07.2011 року протиправними та зобов'язати прийняти рішення та видати довідку із зазначенням про захворювання отримане під час виконання службових обов'язків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим що, перебуваючи на строковій військовій службі у внутрішніх військах СРСР в 1963 році, позивач захворів та був визнаний інвалідом III групи. Вказує на те, що відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.12.1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII) особи, які захворіли під час виконання службових обов'язків та отримали інвалідність, повинні бути прирівняні до інвалідів війни. На підставі цього, позивач у 2009 році звернувся до військової частини № 5599 м. Самари та до керівництва госпіталю у м. Єкатеринбург про внесення змін до формулювання причини захворювання. Центральна військово-лікарська комісія внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ Росії (ЦВЛК ВВ МВС Росії) 16.02.2011 року за № 306 видала висновок, в якому зазначено «захворювання отримане в період військової служби», а висновок про причинний зв'язок захворювання від 03.09.1963 року відмінила. Також звертає увагу на те, що Волинська обласна МСЕК не погодилась із перекладом російського тексту висновку на українську мову і у довідці форми №167/0, зазначила причинний зв'язок «захворювання отримане в період військової служби». В зв'язку з цим, органи Пенсійного фонду по даній довідці відмовляють йому у прирівняні до інваліда війни.
У судовому засіданні позивач адміністративний позов підтримав із підстав, викладених у позовній заяві, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В поданих суду письмових запереченнях проти адміністративного позову від 24.12.2012 року № 68 відповідач позовні вимоги не визнав повністю та зазначив, що 08.07.2011 року ОСОБА_1 звернувся до Волинської обласної МСЕК із заявою для розгляду питання про можливу зміну причини інвалідності «захворювання отримане в період проходження військової служби» на «захворювання отримане під час виконання військових службових обов'язків». Після вивчення усіх поданих документів і враховуючи складність ситуації, експертами згідно Положення «Про медико-соціальну експертизу», затвердженого Постановою КМУ 03.12.2009 року № 1317 (зі змінами та доповненнями), медико - експертну справу позивача було направлено до Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів, що знаходиться у м. Вінниця та обслуговує Волинську область. Останній 07.11.2011року за №1186 надав заключення, яким рекомендовано Волинській обласній МСЕК причину інвалідності ОСОБА_1 визначити відповідно нового заключення ЦВЛК ВВ МВС Росії, а саме: «захворювання отримане в період військової служби».
На підставі п. 12 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого Постановою КМУ 03.12.2009 року № 1317, причинний зв'язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов'язків військової служби встановлюється на підставі документів, виданих військово-лікувальними закладами, а також інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання). Отже, причину інвалідності - «захворювання отримане в період проходження військової служби» було визначено на підставі висновку від 16.02.2011 року № 306 ЦВЛК ВВ МВС Росії, на внесення змін до експертних висновків яких медико-соціальні експертні комісії не мають жодних прав та повноважень. Що стосується інших документів, поданих позивачем для визначення причини інвалідності Волинською обласною МСЕК, то вони не передбачені Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, а тому не можуть братися до уваги при прийнятті рішення. Просить суд в задоволені адміністративного позову відмовити.
У судове засідання 09.01.2013 року представник відповідач не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується розпискою від 26.12.2012 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Судом проведено розгляд справи у відсутності представника відповідача по справі, на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу у внутрішніх військах СРСР у 1963 році та є інвалідом армії II групи.
16.02.2011 року Центральна військово-лікарська комісія внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ Росії видала висновок № 306, в якому зазначено «захворювання отримане в період військової служби», а висновок про причинний зв'язок захворювання від 03.09.1963 року відмінено.
В липні 2011 ОСОБА_1 звернувся до Волинської обласної МСЕК із заявою про зміну причини інвалідності «захворювання отримане в період проходження військової служби» на «захворювання одержано під час виконання військових службових обов'язків».
Після вивчення заяви та усіх поданих до неї документів медико-експертну справу ОСОБА_1 було направлено до Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів.
07.11.2011 року Науково-дослідний інститут реалібітації інвалідів листом за № 1186 рекомендував Волинській обласній МСЕК причину інвалідності ОСОБА_1 визначити відповідно до нового заключення ЦВЛК ВВ МВС Росії, а саме: «захворювання отримане в період військової служби».
28.07.2011 року Волинською обласною МСЕК ОСОБА_1 було видано довідку форми №167/0, в якій зазначено, що «захворювання отримане в період проходження військової служби».
На думку суду дії відповідача щодо видачі довідки форми № 167/0 є правомірними з огляду на таке.
Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями регулюються Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 року № 1317 (далі - Положення).
Відповідно до пункту 3 Положення медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, інвалідам (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.
Пунктом 12 цього Положення передбачено, що причинний зв'язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов'язків військової служби встановлюється на підставі документів, виданих військово-лікувальними закладами, а також інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання).
Отже, як встановлено судом, Волинською обласною МСЕК у довідці форми № 167/0 причинний зв'язок інвалідності «захворювання отримане в період проходження військової служби» було визначено на підставі висновку від 16.02.2011 року № 306, виданого Центральною військово-лікарською комісією внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ Росії, а внесення будь-яких інших даних МСЕК не має повноважень.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що відповідач при видачі довідки діяв відповідно до вимог чинного законодавства і підстав для визнання дій протиправними щодо видачі такої довідки немає.
Суд критично оцінює переклад висновку від 16.02.2011 року № 306, виданого Центральною військово-лікарською комісією внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ Росії, у якому зазначено, що формулювання російською мовою «ПОЛУЧЕНО В ПЕРИОД ВОЕННОЙ СЛУЖБЫ» перекладається «ОДЕРЖАНО В ПЕРІОД ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ», що рівнозначно «ОДЕРЖАНО ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ СЛУЖБОВИХ ОБОВ'ЯЗКІВ», оскільки даний переклад не відповідає фактичному змісту висновку.
При вирішення питання про формулювання причин інвалідності відповідач керувався даними, зазначеними у висновку і правомірно не взяв до уваги переклад, який розширює зміст висновку. Якщо на думку позивача його захворювання є таким, що отримане під час виконання службових обов'язків, йому необхідно було отримати висновок із відповідним формулюванням.
З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними і до задоволення не підялагють.
Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 03.12.2009 року № 1317, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої виготовлено 14 січня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий - суддя О. О. Андрусенко