Дата документу: 09.01.2013
Справа № 0818/11415/2012
Номер провадження 2/335/334/2013
09 січня 2013 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді Макарова В.О.
при секретарі Якимової О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Орджонікідзевського районного суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач Публічне акціонерне товариство „Комерційний банк „Надра" звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18 грудня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк „Надра" Запорізьке регіональне управління та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 19/2007/3335 Фжр, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 73 260, 00 долларів США на придбання нерухомого майна терміном до 10.12.2029 року. Відповідно до п. 1.3 кредитного договору, плата за користування кредитним коштами складає 12, 49 % відсотків річних. Позичальник зобов"язався щомісячно до 10 числа поточного місяця сплачувати мінімально необхідний платіж у сумі 828, 73 долларів США.
Крім цього, 18 грудня 2007 року для забезпечення повернення кредитних коштів між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком „Надра" Запорізьке регіональне управління та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 19/2007/3335/Фжр, у відповідності до якого ОСОБА_2 зобов'язалась відповідати перед позивачем за виконання всіх боргових зобов'язань відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором.
Відповідач ОСОБА_1 зобов"язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим сума боргу за кредитним договором станом на 24.06.2010 року складає у розмірі 777 183 грн. 25 коп., що в еквіваленті 98 255, 74 доларів США, з яких: сума для погашення заборгованості за кредитом у розмірі 578 241 грн. 90 коп., що в еквіваленті 73 104, 49 доларів США, сума для погашення заборгованості за відсотками у розмірі 132 609 грн. 38 коп., що в еквіваленті 16 765, 20 доларів США, сума для погашення пені у розмірі 8 384 грн. 78 коп., що в еквіваленті 1 060,05 доларів США, заборгованість за штрафами у розмірі 57 947, 19 грн., що в еквіваленті 7 326,00 доларів США.
Позивач просить суд стягнути солідарно на їх користь з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на їх користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 777 183 грн. 25 коп., що в еквіваленті 98 255,74 доларів США, а також судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача ПАТ КБ „Надра" Вельможко С.П. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить суд їх задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 -ОСОБА_6 з позовними вимогами погодилась частково, надала суду заперечення на позов, відповідно до яких відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважають обґрунтованою заборгованість в розмірі 90 263,96 доларів США, що станом на 09.01.2013 року становить 721 479 грн. 83 коп., яка складається з заборгованості за кредитом, за відсотками та пені, в решті позовних вимог позивача просять суд відмовити.
Відповідно до ст.124 ч.2 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.
У відповідності з п.1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб , які беруть участь у справі.
Відповідно до ст.57, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко і відеозаписів, висновків експертів. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Згідно з п.27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", виходячи з принципу процесуального рівноправ"я сторін та враховуючи обов"язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.
Так судом встановлено, що 18 грудня 2007 року між позивачем Відкритим акціонерним товариством комерційний банк „Надра" Запорізьке регіональне управління та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 19/2007/3335 Фжр , відповідно до умов якого позивач надав відповідачу ОСОБА_1 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 73 260, 00 долларів США на придбання нерухомого майна терміном до 10.12.2029 року.
Відповідно до п. 1.3 кредитного договору плата, за користування кредитним коштами складає 12, 49 % відсотків річних.
Згідно п.3.3.1. та п.3.3.3. кредитного договору, позичальник зобов"язується щомісячно, до 10 числа поточного місяця сплачувати мінімально необхідний платіж у сумі 828, 73 долларів США.
Згідно з п.4.2.4 кредитного договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов"язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс черговий платіж у термін, визначений п.3.3.3 цього договору.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконувати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.
В силу 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не
приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України кредитодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів, якщо позичальник затримує повернення чергової частини позики.
Також судом встановлено, що в забезпеченні виконання зобов"язань позичальника за кредитним договором, між позивачем Відкритим акціонерним товариством комерційний банк „Надра" Запорізьке регіональне управління та ОСОБА_2 був укладений договір поруки № 19/2007/3335/Фжр.
Відповідно до п. 1.1 та п. 1.2 договору поруки, поручитель солідарно відповідає перед банком за належне виконання ОСОБА_1 зобов'язань у повному обсязі за кредитним договором № 19/2007/3335 Фжр від 18.12.2007 року.
Згідно п. 2.2 договору поруки, поручитель зобов'язується в разі невиконання та порушення Позичальником своїх зобов'язано перед банком погасити протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання повідомлення Банку про невиконання Позичальником своїх зобов'язань по договору.
Пункт 1.4 договору поруки, передбачає зобов'язання поручителя відповідати перед банком своїми грошовими коштами та всім своїм майном.
Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України, в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно з положеннями ст. 543 Цивільного кодексу України, при солідарному обов'язку кредиторові надається право на власний розсуд вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо.
Відповідно до розрахунку, який міститься в матеріалах справи станом на 24.06.2010 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором складає у розмірі 777 183 грн. 25 коп., що в еквіваленті 98 255, 74 доларів США, з яких: сума для погашення заборгованості за кредитом у розмірі 578 241 грн. 90 коп., що в еквіваленті 73 104, 49 доларів США, сума для погашення заборгованості за відсотками у розмірі 132 609 грн. 38 коп., що в еквіваленті 16 765, 20 доларів США, сума для погашення пені у розмірі 8 384 грн. 78 коп., що в еквіваленті 1 060,05 доларів США, заборгованість за штрафами у розмірі 57 947, 19 грн., що в еквіваленті 7 326,00 доларів США.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2012 року, були витребувані у позивача, банківська виписка про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1, відомості щодо розподілу щомісячного платежу у сумі 828, 73 доларів США для погашення заборгованості по кредиту та відсотків, детальний розрахунок суми заборгованості по всім її складовим, а саме заборгованості за кредитом, заборгованості за відсотками, заборгованості за пенею, заборгованості за штрафами, а також витребувати докази порушення ОСОБА_1 п. 5.3 кредитного договору.
Відповідно до детального розрахунку, який наданий позивачем на вимогу суду, станом на 30.11.2012 року відповідач ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 965 786 грн. 52 коп., що в еквіваленті 120 829,04 доларів США, з яких сума заборгованості за кредитом у розмірі 584 324 грн. 19 коп., що в еквіваленті 73 104,49 доларів США, суму заборгованості за відсотками у розмірі 314 432 грн. 63 коп., що в еквіваленті 39 338,50 доларів США, сума боргу пені за прострочення сплати кредиту у розмірі 8 472 грн. 98 коп., що в еквіваленті 1 060,05 доларів США, сума штрафу у розмірі 58 556 грн. 72 коп., що в еквіваленті 7 326 доларів США.
Загальні засади цивільного законодавства України передбачені у ст. 3, ч.1 ст. 509 ЦК України передбачають, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Як вбачається з цього розрахунку заборгованості, вказаний в ньому розмір заборгованості за відсотками перевищує розмір заборгованості, вказаний в позові.
Оскільки позивачем на дату судового засідання заяви про збільшення позовних вимог не заявлялись, суд вважає за необхідним розглядати вимоги щодо стягнення відсотків в межах позовних вимог, викладених в позовній заяві від 25.06.2010 року.
Задовольняючи позов частково, суд дійшов до висновку про обґрунтованість сум заявлених позивачем в розмірі 90 263,96 доларів США, що станом на 09.01.2013 року становить 721 479 грн. 83 коп., з яких сума заборгованості за кредитом у розмірі 73 104,49 доларів США, що в еквіваленті становить 584 324 грн. 19 коп., заборгованість за відсотками у розмірі 16 765,20 доларів США, що в еквіваленті становить 134 004 грн. 24 коп., сума пені у розмірі 394,27 доларів США, що в еквіваленті становить 3 151 грн. 40 коп., що стосується інших позовних вимог позивача суд вважає за необхідним в задоволенні них відмовити, у зв'язку з наступним.
З розрахунку заборгованості вбачається, що пеня нарахована за період з 13.09.2008 року по 13.08.2009 року.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.
Відповідно до п. 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту, в тому числі і до додаткової вимоги про стягнення неустойки, застосовується незалежно від наявності заяви сторони у справі.
Як зазначалось раніше, позовна заява датована 25.06.2010 року, таким чином з цього можна зробити висновок, що 25.06.2010 року є останнім днем строку позовної давності щодо стягнення пені, а початком цього строку є 25.06.2009 року. Отже, платежі, строк сплати яких настав до 25.06.2009 року знаходяться поза межами строку позовної давності і пеня на них не нараховується.
Виходячи з розрахунку заборгованості виконаного позивачем, платежі на які нараховується пеня знаходяться в періоді з 25.06.2009 року по 13.08.2009 року. Таким чином розмір заборгованості за пенею, згідно курсу Національного Банку України станом на 09.01.2013 року (1 долар = 7,993 грн.), становить 3 151 грн. 40 коп.
Крім цього судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення.
Як вбачається з п.5.3 кредитного договору, у разі порушення позичальником вимог п.4.3 за виключенням п.п.4.3.3, 4.3.4 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 10 % відсотків від суми кредиту, визначеної у п.1.1 цього договору, за кожен випадок.
Суд вважає, що стягнення з відповідачів суми штрафу у розмірі 10 % від суми кредиту, відповідно до п.5.3 кредитного договору призведе до повторного притягнення відповідачів до відповідальності за невиконання зобов'язань за кредитним договором, що протирічить ст. 61 Конституції України, відповідно до якої, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, усі зібрані у справі докази та їх оцінка у сукупності вказують на наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Комерційного банку „Надра".
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи вимоги ст. 88 ЦПК України, з відповідачів в солідарному порядку підлягає стягненню судові витрати які складаються з складаються з суми судового збору у розмірі 1 700 грн., та витрат пов"язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи у розмірі 120 грн.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 258 526, 527, 543, 554, 610, 611, 612, 625, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88 209, 212, 213, 214, 215, 224 ЦПК України, Постановою № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", - суд
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „Комерційного банку „Надра" суму заборгованості за кредитом у розмірі 584 324 грн. 19 коп., суму заборгованості за відсотками у розмірі 134 004 грн. 24 коп., суму пені у розмірі 3 151 грн. 40 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „Комерційного банку „Надра" судові витрати які складаються з суми судового збору у розмірі 1 700 грн., та витрат пов"язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи у розмірі 120 грн.
В іншій частині позовних Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 11 січня 2013 року.
Суддя Орджонікідзевського
районного суду м. Запоріжжя: В.О.Макаров