Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 2а-5057/11/0108
10.12.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шереніна Ю.Л.,
суддів Мунтян О.І. ,
Дугаренко О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги
- ОСОБА_2,
- Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим
на постанову Керченського міського суду АР Крим (суддя Муратова Ж.А.) від 07.11.2011 у справі
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим (Шосе Героїв Сталінграду, 60/1, Керч, АР Крим, 98329)
про нарахування та виплату підвищення до пенсії "Дітям війни",
Постановою Керченського міського суду АР Крим від 07.11.2011, прийнятою у скороченому проваджені, позов задоволений частково: відповідач зобов'язаний нарахувати та сплатити ОСОБА_2 недоплачене підвищення до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з квітня 2011 року до 23 липня 2011 року за виключенням вже сплаченої суми надбавки; в решті позову відмовлено; з Державного бюджету України на користь позивача стягнутий судовій збір в розмірі 03,40грн. (а. с. 14).
Позивач в апеляційній скарзі ставить питання про скасування постанови від 07.11.2011, прийняття рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати постанову від 07.11.2011, прийняти нове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлені Законом України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-IV від 18.11.2004 (набрав чинності 01.01.2006).
Згідно зі статтею 1 зазначеного Закону дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка набрала чинності з 01.01.2006, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі статтею 7 зазначеного Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до паспортних даних позивач народився 07.08.1941 (а. с. 9), тобто він має правовий статус дитини війни та має право на отримання підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Право на отримання такого підвищення не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 №107-VI статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було викладено в новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) положення пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 22.05.2008 вихідним критерієм обрахунку розміру підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, визначено мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.03.2003 встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
У 2009 та 2010 роках законодавчих підстав для відмови в застосуванні положень статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в первинній редакції не було.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" №966-XIV від 15.07.1999 прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Враховуючи те, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та зважаючи на те, що надані державою громадянам пільги, компенсації і гарантії є складовою конституційного права громадян на соціальний захист і достатній рівень життя кожного (статті 46, 48 Конституції України), застосування саме частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для розрахунку підвищення як дітям війни є правомірним.
Верховною Радою України 14.06.2011 прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" №3491-VI (набрав чинності 19.06.2011).
Згідно з пунктом 7 зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнені пунктом 4 такого змісту: "4. Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік".
З аналізу наведеної норми слідує, що визначення порядку, розміру виплат указаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
На виконання вимог Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" №3491-VI від 14.06.2011 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" №745 від 06.07.2011 (набрала чинності 23.07.2011, дія постанови - до 01.01.2012), пунктом 6 якої встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.
З огляду на викладене, до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України (тобто до 23.07.2011) застосуванню підлягають положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Отже, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач має право на отримання підвищення в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період квітень 2011 року - до 23.07.2011 з урахуванням строку звернення до суду.
Незазначення в постанові від 07.11.2011 розрахунку та конкретної суми підвищення як дитині війни, яке підлягає нарахуванню, виплаті позивачу, є правомірним, оскільки таки повноваження покладені на відповідача, а ні на суд.
Позовні вимоги в частині визнання дій відповідача протиправними задоволенню не підлягають, оскільки спірне підвищення як дитині війни нараховувалось, виплачувалось позивачеві в межах асигнувань, передбачених на такі виплати Державним бюджетом України на відповідній рік.
З огляду на таке, судова колегія не знаходить правових підстав для скасування постанови Керченському міського суду АР Крим від 07.11.2011 у справі №2а/0108/5057/11.
Керуючись статтями 183-2, 195, 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Керч АР Крим залишити без задоволення, постанову Керченського міського суду АР Крим від 07.11.2011 у справі №2а/0108/5057/11 (№2а-5057/11/0108) залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції, прийнята за наслідками розгляду у письмовому провадженні, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя підпис Ю.Л.Шеренін
Судді підпис О.І. Мунтян
підпис О.В.Дугаренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Ю.Л.Шеренін