"13" грудня 2012 р. м. Київ К-34024/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Степашка О.І.
Суддів Островича С.Е.
Федорова М.О.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.08.2010
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.10.2010
у справі № 2-а-17214/10/0570
за позовом Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області
до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2
про надання дозволу на проведення перевірки
Горлівська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області (далі по тексту -позивач, Горлівська ОДПІ) звернулась до суду з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 (далі по тексту -відповідач, СПД-ФО ОСОБА_2) про надання дозволу на проведення перевірки.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.08.2010, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.10.2010, у задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і постановити нове рішення, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, 08.06.2010 податковим органом було здійснено вихід за місцезнаходження відповідача. Відповідач від отримання направлень №001923 та №001923 від 04.06.2010 відмовився, про що працівниками податкового органу складено акт відмови від допуску до перевірки №107/23-2 від 08.06.2010.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до пункту 4 статті 10 наведеного Закону на державні податкові інспекції в районах у містах серед інших функцій покладено здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону. Зазначені функції співпадають з правами органів державної податкової служби, які визначені пунктом 2 статті 11 розділу 3 зазначеного Закону.
Згідно з пунктом 2 статті 11 цього Закону, органи державної податкової служби у випадках, у межах компетенції та порядку, встановленого Законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
Відповідно до часин 1, 2, 4 статті 11-1 цього Закону, плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.
Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.
Докази направлення такого повідомлення в матеріалах справи відсутні.
Також, наявними у справі доказами не підтверджено обізнаність відповідача з датою початку проведення перевірки та ухилення від такого проведення перевірки шляхом недопущення посадових осіб податкового органу до проведення перевірки та ненадання їм документів, що свідчать про фінансово-господарську діяльність протягом періоду, що підлягав перевірці.
Враховуючи наведені норми законодавства, а також твердження позивача про те, що перевірка є плановою, суди правомірно дійшли висновку, що позивачем не забезпечено передбачене законом право на проведення планової виїзної перевірки, оскільки письмове повідомлення про проведення перевірки відповідач не направляв, отже, право на проведення планової виїзної перевірки у позивача відсутнє.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.08.2010 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.10.2010 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий О.І. Степашко
Судді С.Е. Острович
М.О. Федоров