"13" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/45287/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Островича С.Е.
Степашка О.І.
секретар судового засідання Сандрачук Я.В.
за участю представників згідно журналу судового засіданні від 13.12.2012 (в матеріалах справи)
розглянувши касаційну скаргу Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012
у справі № 2а-3279/11/2670
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта" в особі
Качанівського газопереробного заводу
до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської
області Державної податкової служби
про визнання недійсними податкових -рішень
Відкрите акціонерне товариство „Укрнафта" в особі Качанівського газопереробного заводу звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень -рішень: № 0000102332/0 від 05.02.2007; № 0000102332/1 від 27.02.2007; № 0000102332/2 від 03.04.2007; № 0000102332/3 від 16.06.2007.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.10.2011 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.10.2011 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 по 30.09.2006 та складено акт №11/2332/00137041 від 26.01.2007.
За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення -рішення № 0000102332/0 від 05.02.2007, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання зі сплати акцизного збору на загальну суму 1897496 грн.: основний платіж -948748,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -948748 грн.
В порядку адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкові повідомлення -рішення: № 0000102332/1 від 27.02.2007; № 0000102332/2 від 03.04.2007; № 0000102332/3 від 16.06.2007, у яких розмір податкового зобов'язання залишено без змін.
Перевіркою встановлено порушення ст. ст. 3, 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 18-92 „Про акцизний збір", занижено акцизний збір за 2005 рік на суму 948748, 46 грн.: січень 2005 року на суму -818287, 42 грн., лютий 2005 року у розмірі -130461, 04 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 18-92 „Про акцизний збір", акцизний збір -це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів (продукції).
Пунктом "а" ст. 2 Декрету закріплено, що платниками акцизного збору є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності, а також їх філії, відділення (інші відокремлені підрозділи) -виробники підакцизних товарів на митній території України, у тому числі з давальницької сировини по товарах (продукції), на які встановлено ставки акцизного збору у твердих сумах, а також замовники, за дорученням яких виготовляється продукція на давальницьких умовах по товарах, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, які сплачують акцизний збір виробнику.
Качанівський газопереробний завод ВАТ „Укрнафта" є структурною одиницею Відкритого акціонерного товариства „Укрнафта" без права юридичної особи і в період, що перевірявся відповідачем здійснював такий вид діяльності, як "конденсація і регазифікація природного газу для транспортування"(КВЕД 11.10.3).
Підставою для нарахування акцизного збору на продукцію, яка вироблялась Качанівським газопереробним заводом ВАТ „Укрнафта", є висновок податкового органу про здійснення Качанівським газопереробним заводом ВАТ „Укрнафта" відвантаження (переміщення) бензину газового стабільного до ВАТ „Укрнафта", яким в подальшому дана продукція була реалізована.
Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що доказів права власності Качанівського ГПЗ ВАТ „Укрнафта" на вироблену продукцію та перехід цього права до ВАТ „Укрнафта" при внутрішньогосподарському переміщенні бензину газового стабільного відповідачем не надано.
Підтвердженням початку виробництва бензину газового стабільного (суміш вуглеводнів С3 і вище) на Качанівському ГПЗ визначено наказом ВАТ „Укрнафта" від 08.05.2003 № 136 та наказом директора Шевченко В.О. від 07.08.2003 № 369 „Про впровадження стандарту", яким введено в дію на Качанівському ГПЗ Технічні умови „Бензин газовий стабільний (суміш вуглеводнів С3 і вище). Технічні умови ТУ "23.2-00135390-141-2003".
Органом, зареєстрованим у Реєстрі Системи сертифікації УкрСЕПРО -„МАСМА-СЕПРО", після дослідження бензину газового стабільного, який виробляє позивач згідно ТУ У 23.2-00135390-141-2003, було видано сертифікат відповідності серії ВБ N329926 де в графі "код УКТЗЕД" визначено код - 270900.
Термін дії сертифікату відповідності з 20 січня 2005 року до 19 січня 2006 року. Відповідно до листа Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України) за № 5402-8-4/17 від 07.07.2011 зазначений сертифікат зареєстровано на серійне виробництво продукції з терміном до 19.01.2006, що підтверджується витягом з Реєстру УкрСЕПРО.
Сертифікаційні роботи проведено органом з сертифікації ДП "ОС нафтопродуктів та систем якості" (свідоцтво про уповноваження UA.PN.145).
Згідно повідомлення Державного підприємства -органу сертифікації нафтопродуктів та систем якості „МАСМА-СЕПРО" № 0843/ОС від 21.07.2011, сертифікат ВБ №329926 (бланк серії ВБ за №329926) списаний з обліку бланків суворої звітності підприємства (акт № 3 за І квартал на 08.04.2005) та переданий заявнику -ВАТ „Укрнафта".
Документи, які були зібрані під час проведення робіт з сертифікації для отримання сертифікату ВБ №329926 (бланк серії ВБ за №329926), на підприємстві знищені у порядку, встановленому законодавством України (акт № 5 від 18.01.2009 знищення справ на підставі яких видавалися сертифікати відповідності в період з 01.01.2005 до 31.12.2005 та підлягають знищенню протягом 2009 року).
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що у сертифікаті ВБ №329926 допущено помилку під час визначення коду продукції за ДК ПП ОКП -23.20.11.900, оскільки згідно з державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-97 такий код відсутній, а тому правильним слід вважати код 23.20.11.200, який визначений для підакцизних товарів, оскільки йому відповідає код УКТЗЕД 27100033-27100035, визначений Законом України „Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)", судова колегія вважає безпідставним, оскільки відповідно до державного класифікатору продукції та послуг ДК 016-97 передбачений такий код як 23.20.13.900 "Бензин газовий стабільний", який не є підакцизним товаром та відповідає коду УКТЗЕД 2709 та товарна група, для якої визначений код 23.20.11.200, називається "бензин моторний інші", а не "бензин газовий стабільний", як зазначає відповідач, а тому помилка могла бути не в останніх трьох цифрах коду, а у двох цифрах, що передують останнім трьом.
Щодо висновків судів попередніх інстанцій про необґрунтованість врахування висновку Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України від 16.02.2005 №4, судова колегія касаційної інстанції зазначає наступне.
Приписами ст. 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, а також відповідно до ч. 3 цієї статті оцінює належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо. Тобто, оцінюючи висновок експерта, суд повинен керуватися тим, що цей висновок не має заздалегідь встановленої сили і переваг перед іншими доказами, які суд зобов'язаний перевіряти в силу вимог встановлених у Кодексі адміністративного судочинства України щодо вчинення судом процесуальних дій під час вирішення справи.
Відповідно ж до частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Постановою Івано-Франківського міського суду від 07.12.2005 кримінальна справа № 05330003 відносно ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ст. 367 ч.2 КК України закрита на підставі п.8 ст. 6 КПК України у зв'язку із смертю, обвинувальний висновок щодо ОСОБА_4 органами слідства не складено, вирок у справі не винесено.
Також судами попередніх інстанцій, вірно встановлено, що відповідна продукція не є підакцизним товаром, а тому позивач не є фактично платником акцизного збору.
З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 залишити без задоволенні, а судові рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.10.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 у справі № 2а-3279/11/2670 без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. Федоров
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко