"19" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/67949/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючої: суддів:Блажівської Н.Є., Ємельянової В.І., Гаманка О. І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Середино-Будського районного суду Сумської області від 18 квітня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року у справі
за позовом ОСОБА_4
до Середино-Будської районної ради Сумської області
про стягнення заробітку за час затримки виконання рішення
ОСОБА_4 13 грудня 2010 року звернулась до суду з позовом до Середино-Будської районної ради Сумської області про стягнення заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі починаючи з дня винесення рішення про поновлення (25 серпня 2010 року).
Постановою Середино-Будського районного суду Сумської області від 18 квітня 2011 року в позові ОСОБА_4 до Середино-Будської районної ради про стягнення заробітку за час затримки виконання рішення відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а постанову Середино-Будського районного суду Сумської області від 18 квітня 2011 року по справі № 2а-564/11/1816 - без змін.
Вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанції порушення норм чинного матеріального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, позивач просить скасувати постанову Середино-Будського районного суду Сумської області від 18 квітня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року і винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно рішення Середино-Будського районного суду від 25 серпня 2010 року ОСОБА_4 була поновлена на посаді редактора комунальної організації Середино-Будської районної ради «Редакція газети «Знамя труда».
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 після поновлення її в судовому порядку на посаді не виходила на робоче місце для виконання своїх посадових обов'язків з тих підстав, що наказ про поновлення на роботі № 22 від 26 серпня 2010 року винесено не уповноваженою особою, а саме виконуючим обов'язки головного редактора редакції Дзюбою А.Ф., а не Середино-Будською районною радою.
За результатами розгляду справи про оскарження наказу № 22 від 26 серпня 2010 року Рішенням Середино-Будського районного суду від 1 березня 2011 року в позові ОСОБА_4 відмовлено.
Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним
судом.
Таким чином, Рішення Середино-Будського районного суду від 1 березня 2011 року набрало законної сили з моменту оголошення ухвали Апеляційного суду Сумської області від 1 квітня 2011 року, якою відмовлено позивачу у задоволенні його апеляційної скарги.
Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, на підставі преюдиційного для цілей даної справи, рішення Середино-Будського районного суду від 1 березня 2011 року, за правилами частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли вірного висновку про безпідставність посилань позивача на неправомірність наказу № 22 від 26 серпня 2011 року про поновлення на роботі ОСОБА_4
Крім того, суди попередніх інстанцій правомірно відмовили у задоволенні позову зважаючи на те, що ОСОБА_4 не знаходилась в трудових відносинах з Середино-Будською районною радою, а заробітна плата за час вимушеного прогулу була виплачена комунальною організацією Середино-Будської районної ради «Редакція газети «Знамя труда».
Згідно з вимогами статті 236 Кодексу законів про працю України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Так, оскільки допуск до роботи позивача встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, відповідачем перешкод для виконання рішень суду не чинилось, порушені права ОСОБА_4 були поновлені відповідно до статті 276 Цивільного кодексу України станом на день незаконного звільнення, проте вона не стала до виконання своїх службових обов'язків, а тому відсутні підстави для стягнення з Середино-Будської районної ради Сумської області середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення її на роботі.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що оскільки рішення суду про поновлення на роботі ОСОБА_4 не виконувалось саме з вини позивача, то у Середино-Будської районної ради Сумської області не виникло обов'язку виплати заробітку за час затримки виконання рішення.
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалені по справі рішення є законними і обґрунтованими, а зазначена позиція скаржника є необґрунтованою.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Таким чином, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Середино-Будського районного суду Сумської області від 18 квітня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Середино-Будської районної ради Сумської області про стягнення заробітку за час затримки виконання рішення -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з моменту постановлення та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуюча: Н. Є. Блажівська
Судді: В. І. Ємельянова
О. І. Гаманко