"19" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/42721/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючої: суддів:Блажівської Н.Є., Ємельянової В.І., Гаманка О. І.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Димитрові Донецької області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2011 року
у справі № 2а-1532/11
за позовом ОСОБА_4
до Управління Пенсійного фонду України в місті Димитрові Донецької області
про перерахунок пенсії
ОСОБА_4 14 березня 2011 року звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Димитров Донецької області про перерахунок пенсії.
Постановою Димитрівського міського суду Донецької області від 31 березня 2011 року № 2а-1532/2011 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області відмовлено повністю.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Димитровського міського суду Донецької області від 31 березня 2011 року по справі № 2а-1532/11/0513 за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії задоволено частково; постанову Димитрівського міського суду Донецької області від 31 березня 2011 року по справі № 2а-1532/11/0513 скасовано; позовні вимоги ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Димитрові щодо відмови в перерахунку пенсії за зарплатою із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії із застосуванням показників за 2009 рік; зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Димитрові здійснити перерахунок та виплату пенсії на користь ОСОБА_4, з дня виникнення права, а саме з 1 липня 2010 року відповідно до вимог частини 4 статті 42 та частини статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: виходячи з показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для числення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто за 2009 рік.
Вказуючи на допущене неповне з'ясування судом апеляційної інстанції обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду справи по суті судами встановлено, що позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в місті Димитрові Донецької області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до вимог статей 40, 42 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(надалі також -«Закон») із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2009 рік, тобто за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, проте Управління Пенсійного фонду України в місті Димитрові Донецької області здійснено перерахунок пенсії з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік.
Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, послався на ті обставини, що відповідно частини 2 статті 42 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»при перерахунку пенсії для визначення її розміру враховується середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком, проте, з такими висновками не може погодитись колегія суддів зважаючи на наступне.
Частиною 4 Закону встановлено, що в разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що показник заробітної плати для перерахунку пенсії визначається за двома можливими методами за вибором пенсіонера.
За першим методом розрахунок пенсії здійснюється із тієї заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія.
При застосуванні другого методу змінюються лише ті показники розрахунку заробітної плати, на які здійснюється посилання у цій нормі (за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону).
За змістом частини 1 статті 40 Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Слова «за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року» означають, що враховується вся заробітна плата, в тому числі і та, яку отримував пенсіонер після призначення пенсії.
Заробітна плата для обчислення пенсії в обох випадках розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 Закону : Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзп);
К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
На підставі наведеного можна дійти висновку, що заробітна плата, яку отримував пенсіонер, продовжуючи працювати після призначення йому пенсії, має значення для визначення додаткових коефіцієнтів заробітної плати за кожний пропрацьований місяць після призначення пенсії.
Таким чином, у формулі обчислення заробітної плати Зп = Зс х (Ск : К) змінними показниками будуть (Ск : К).
У частині 4 статті 42 Закону зазначено, що при обчисленні заробітної плати для перерахунку пенсії можуть бути змінені показники заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії, але не зазначено, за який календарний рік береться середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України.
Виходячи з буквального тлумачення частини другої статті 40 Закону цей показник повинен бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
Отже, при перерахунку раніше призначеної пенсії на підставі статті 42 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»повинен враховуватись показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за рік, що передував року звернення за її призначенням, тому висновки суду апеляційної інстанції не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.
Враховуючи те, що пенсіонер має право обрати метод обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії, в тому числі і з урахуванням заробітної плати, яку він отримував до моменту перерахунку пенсії, безпідставною є вимога про застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії.
Вищенаведені положення щодо перерахунку пенсії за показником середньої заробітної плати працівників, який був на час призначення пенсії узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в Постановах від 21 березня 2012 року № 21-449а11, від 16 жовтня 2012 року № 21-270а12.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність позовних вимог позивача про перерахунок пенсії, і правомірно відмовив у задоволенні позову.
За правилами статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або
змінене помилково.
Таким чином, колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції слід скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 226, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Димитрові Донецької області задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в місті Димитрові Донецької області про перерахунок пенсії скасувати.
Залишити в силі Постанову Димитрівського міського суду Донецької області від 31 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в місті Димитрові Донецької області про перерахунок пенсії.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуюча: Н. Є. Блажівська
Судді: В. І. Ємельянова
О. І. Гаманко