"18" жовтня 2012 р. м. Київ К-20845/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі
на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25 червня 2009р.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2010р.
у справі №2а-2052/09/0670
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (надалі -СПД ОСОБА_1)
до Державної податкової інспекції у м.Житомирі (надалі -ДПІ у м.Житомирі)
про визнання незаконними дії відповідача та скасування податкових повідомлень-рішень,-
встановив:
Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, в якій поставлено питання про визнання незаконними дії ДПІ у м.Житомирі стосовно нарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Житомирі №0008351702/0 від 30.12.2008р., №0008351702/1 від 26.01.2009р., №0008351702/2 від 20.02.2009р. та №0008351702/3 від 01.04.2009р.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 червня 2009р., залишеною без змін Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2010р., позов було задоволено. Визнано незаконними дії ДПІ у м. Житомирі щодо нарахування СПД ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб в розмірі 8208,99грн.; визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Житомирі №0008351702/0 від 30.12.2008р., №0008351702/1 від 26.01.2009р., №0008351702/2 від 20.02.2009р. та №0008351702/3 від 01.04.2009р.
Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Як свідчать матеріали справи, на підставі п.1 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу»та відповідно до плану -графіку проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання на 4 кв. 2008р., контролюючим органом було проведено виїзну планову перевірку СПД ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 30.06.2008р., про що складений акт №7372/17-1 від 29.12.2008р.
Висновками зазначеного акта перевірки встановлено, що в порушення вимог ст.ст.1, 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»та ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», а саме, у період з 01.01.2007р. по 26.02.2007р. СПД ОСОБА_1, яка перебувала на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку), на розрахунковий рахунок отримана виручка в розмірі 557324,75грн., що перевищує граничний обсяг виручки, тобто становить понад 500000,00грн.
За наслідками перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0008351702/0 від 30.12.2008р. про донарахування суми податку з доходів фізичних осіб підприємницької діяльності у сумі 8212,40грн.
В порядку апеляційного узгодження зазначеного зобов'язання підприємцем було оскаржено зазначене вище податкове повідомлення-рішення, у зв'язку з чим прийнято податкові повідомлення-рішення №0008351702/1 від 26.01.2009р., №0008351702/2 від 20.02.2009р. та №0008351702/3 від 01.04.2009р., якими визначено зобов'язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 8208,99грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками погодилась колегія апеляційного суду, враховуючи обставини справи виходив з того, що висновок податкового органу про заниження позивачем оподатковуваного доходу за 1 кв. 2007р. є неправомірним. Крім цього, суди вважають дії відповідача щодо нарахування підприємцю податку з доходів фізичних осіб незаконними, а прийняті податкові повідомлення - рішення нечинними.
Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»№746/99 від 28.06.1999р. виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів. робіт, послуг). Також, відповідно до ст.5 цього Указу у разі порушення вимог, установлених ст.1. платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку і звітності починаючи з наступного звітного періоду (кварталу) тобто з 01.04.2007р.
Підпунктом 9.12.1 п.9.12 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»встановлено, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг. виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту. До спеціального законодавства належить, зокрема, законодавство з питань спеціальної (спрощеної) системи оподаткування обліку і звітності, провадження якої здійснюється фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності за правилами, встановленими Указом Президента України від 3 липня 1998р. №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».
Відповідно до ст.2 цього Указу фізична особа -платник єдиного податку сплачує єдиний податок за ставкою, встановленою місцевими радами за місцем державної реєстрації цього платника залежно від виду діяльності. Єдиний податок сплачується виключно з доходів, одержаних фізичною особою -суб'єктом підприємницької діяльності, з додержанням вимог Указу №727/98. зокрема, якщо дохід платника єдиного податку не перевищує 500 тис. грн. на рік, а в трудових відносинах з ним перебуває не більше 10 осіб. Якщо суб'єкт підприємницької діяльності, який обрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, отримує доходи за умов, відмінних від установлених Указом Президента України від 3 липня 1998р. №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»для провадження спрощеної системи оподаткування, зокрема, якщо дохід (виручка) перевищує 500 тис. грн. на рік, то враховуючи, що такі доходи одержано суб'єктом підприємницької діяльності, сума такого перевищення підлягає оподаткуванню у порядку встановленому розділом IV (ст.13) Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян».
Перевіркою встановлено, що в лютому місяці 2007р. перевищено обсяг виручки встановлений для платників єдиного податку (500тис.), за період з 27.02.2007р. по 31.12.2007р. занижено базу оподаткування на 276798,00грн. чим порушено п.1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування , обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»№727/98, та ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», п.п. «а»п.19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Порушення виникло з невірним підрахунком обсягу виручки та бази оподаткування.
Крім того, за період з 01.04.2007р. по 31.12.2007р. згідно декларації про доходи, до складу витрат підприємцем віднесено витрати в сумі 272697,00грн.
При проведенні перевірки встановлено, що в лютому місяці 2007р. підприємцем перевищено граничний обсяг виручки 500 тис. грн., тобто обсяг виручки станом на 26.02.2008р. склав 557324,75 грн., тому перевіркою первинних документів (накладні, рахунки) встановлено, що підтверджуються наступні витрати з 27.02.2008р., понесені підприємцем на загальну суму 494768,38грн. Отже, за період з 26.02.2007р. по 31.12.2007р. підприємцем занижено витрати на 222071,38грн., чим порушено ст.13, Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», п.п. «а»п.19.1 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Порушення виникло внаслідок того, що суб'єкт підприємницької діяльності, який обрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, отримує доходи за умов, відмінних від установлених Указом Президента України від 3 липня 1998 р. №727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»для провадження спрощеної системи оподаткування, зокрема, якщо дохід (виручка) перевищує 500 тис. грн. на рік, то враховуючи, що такі доходи одержано суб'єктом підприємницької діяльності, сума такого перевищення підлягає оподаткуванню у порядку встановленому розділом IV (ст.13) Декрет)'Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян».
Враховуючи наведені норми чинного законодавства України, колегія суддів дійшла висновку проте, що ДПІ у м.Житомирі діяла в межах компетенції, визначеної законами України.
Таким чином, прийняті відповідачем рішення, якими підприємцю визначено зобов'язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб у спірному розмірі, є цілком обґрунтованими та законними.
Отже, повно і правильно встановивши обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій, однак, дали їм невірну юридичну оцінку, що відповідно до ст.229 КАС України, є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі -задовольнити.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25 червня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2010 року -скасувати.
В задоволенні позовних вимог суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про визнання незаконними дії відповідача та скасування податкових повідомлень-рішень -відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ М.І. Костенко
___________________ Є.А. Усенко