Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
м. Миколаїв.
13.12.2012 р. справа № 2а-889/12/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу
за позовомТОВ "Дунайська судноплавно-стівідорна компанія", вул. Громадянський узвіз, 1, кв. 58, м. Миколаїв, 54000
доДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Г. Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029
провизнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 06.12.11 р. № 0005731501/0
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дунайська судноплавно-стивідорна компанія" (далі - позивач, Товариство) звернулось з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва, правонаступником якої є державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ), в якому просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 6 грудня 2011 р. № 0005731501/0.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Товариство вірно визначило склад валових витрат, які в подальшому вплинули на визначення від'ємного значення об'єкту оподаткування в II-III кварталах 2011 р. Також, позивач зазначає, що податкове законодавство не містить заборони чи обмеження щодо включення до складу від'ємного значення об'єкту оподаткування II кварталу 2011 р. збитків, які виникли у попередніх податкових періодах.
Відповідач позов не визнав, подав заперечення (а. с. 35), які дублюють акт перевірки Товариства, на підставі якого прийнято спірне рішення. Зокрема ДПІ зазначає, що попередньою плановою виїзною перевіркою позивача, проведеною в жовтні 2011 р., встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства на загальну суму 943795,0 грн., в тому числі за I квартал 2011 р. на суму 822222,0 грн. і актом перевірки від'ємне значення об'єкту оподаткування було зменшено, але незважаючи на це, позивач в податковій декларації за II-III квартали 2011 р. знову включив до складу від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємства таке значення за I квартал того ж року в розмірі 822222,0 грн.
Представники сторін подали суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження (а. с. 94-95). Відповідно до ст. 122 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Враховуючи те, що обидві сторони скористались своїм правом на розгляд справи за їх відсутності, в письмовому провадженні, подавши відповідні клопотання, а також те, що їх доводи викладені в позові і запереченнях, суд вважає, що маються підстави, передбачені вищенаведеною статтею, для розгляду справи в порядку письмового провадження.
Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з наступного.
Позивач подав до ДПІ податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за II-III квартали 2011 р., в якій в рядку 06.6 задекларував від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього періоду, тобто I кварталу 2011 р., в сумі 822222,0 грн. (а. с. 17-18).
24 листопада 2011 р. ДПІ проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складено відповідний акт (далі - акт перевірки) (а. с. 13-16). В акті перевірки відповідачем зроблено висновок про те, що при заповненні декларації за II-III квартали 2011 р., останній неправомірно включив до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього періоду 822222,0 грн. (рядок 06.6 декларації), оскільки попереднім актом перевірки позивача від 21 жовтня 2011 р. № 4181/23-200/31012697 цю суму ДПІ визначено як завищення об'єкту оподаткування, а тому позивач не мав права повторно включати 822222,0 грн. до податкової декларації.
На підставі акту перевірки, 6 грудня 2011 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005731501/0, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за II-III квартали 2011 р. в розмірі 822222,0 грн. (а. с. 12).
Як свідчить акт перевірки Товариства і письмові заперечення ДПІ, єдиною підставою для прийняття спірного рішення є те, що попереднім актом перевірки позивача від 21 жовтня 2011 р. № 4181/23-200/31012697, відповідач встановив завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємства за II квартал 2011 р. в загальній сумі 943795,0 грн., в тому числі за I квартал 2011 р. в розмірі 822222,0 грн., а тому, на думку ДПІ, Товариство протиправно повторно включило цю суму до податкової звітності.
На підставі попереднього акту перевірки від 21 жовтня 2011 р. № 4181/23-200/31012697 ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 8 листопада 2011 р. № 0001332301, яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства в загальній сумі 943795,0 грн. Позивач не погодився із законністю цього рішення і оскаржив його до Миколаївського окружного адміністративного суду, яким відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-8835/11/1470 (а. с. 36-37).
7 травня 2012 р. за клопотанням ДПІ провадження в цій адміністративній справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 2а-8835/11/1470 (а. с. 57-58).
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 травня 2012 р. у справі № 2а-8835/11/1470 позов Товариства задоволено, податкове повідомлення-рішення від 8 листопада 2011 р. № 0001332301 визнано протиправним і скасовано в повному обсязі (а. с. 80-83). За апеляційною скаргою ДПІ рішення суду першої інстанції переглянуто Одеським апеляційним адміністративним судом, який своєю ухвалою від 21 листопада 2012 р. апеляційну скаргу ДПІ залишив без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду без змін (а. с. 84-91).
Відповідно до ст. 254 ч. 5 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Таким чином, в спорі сторін про вірність визначення Товариством розміру валових витрат і правомірності включення до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства за II-III квартали 2011 р. суми 822222,0 грн. є таке, що набрало законної сили рішення суду.
Стаття 72 ч. 1 КАС України передбачає, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, з огляду на наведені приписи КАС України та враховуючи, що єдиною підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 6 грудня 2011 р. № 0005731501/0, законність якого є предметом розгляду в даній справі, є результати попередньої перевірки позивача, за наслідками якої прийнято податкове повідомлення-рішення від 8 листопада 2011 р. № 0001332301, яким позивачу було зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства в загальній сумі 943795,0 грн., до якої включена сума за I квартал 2011 р. в розмірі 822222,0 грн., і яке скасовано набравшим законної сили рішенням суду, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Згідно ст. 94 ч. 1 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Судовий збір позивачем сплачено в розмірі 2146,0 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 31 від 31 січня 2012 р. (а. с. 2), який підлягає відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України, шляхом його безспірного списання з рахунку відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Податкове повідомлення-рішення № 0005731501/0, прийняте державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби 6 грудня 2011 р., визнати протиправним і скасувати.
3. Відшкодувати ТОВ "Дунайська судноплавно-стивідорна компанія" судовий збір в сумі 2146,0 грн. з Державного бюджету України, шляхом його безспірного списання з рахунку державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя А. О. Мороз