09 січня 2013 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/6599/12
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ясиновського І.Г.,
при секретарі - Петренко О.В.,
за участю:
представника позивача - Арзуманяна В.А.,
представника відповідача - Вербицької Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
16 жовтня 2012 року Приватне підприємство "Полтавський ливарно-механічний завод" (надалі - позивач, ПП "Полтавський ливарно-механічний завод" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000632308 від 12.06.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 105 136 грн, з них: за основним платежем в розмірі 84109 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 21027 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000632308 від 12.06.2012 року, винесено відповідачем на підставі висновку про порушення пп. 1.7 ст. 1, пп. 7.2.1, 7.2.6, п. 7.2, 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (надалі - ЗУ "Про ПДВ"), а саме: заниження суми ПДВ в розмірі 84 109 грн, в тому числі: лютий 2010 року - 35292 грн, липень 2010 року - 22012 грн, жовтень 2010 року - 26805 грн, по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Вторчермет - ХХІ" (надалі - ТОВ "Вторчермет - ХХІ").
Разом з тим, правомірність формування суми ПДВ, сплаченої під час придбання у ТОВ "Вторчермет - ХХІ" товару протягом 2010 року, підтверджено належними документами (податковими накладними, актами приймання металів чорних (вторинних), видатковими накладними, свідоцтвами та сертифікатами якості на товар, документами щодо перевезення товарі та документами, що підтверджують подальше використання отриманих послуг), складеними відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
У письмових запереченнях відповідач в обґрунтування правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000632308 від 12.06.2012 року зазначав, що перевіркою ДПІ у м. Полтаві встановлено, що позивачем завищено суму податку на додану вартість у лютому 2010 року, липні 2010 року, жовтні 2010 року, оскільки відносно контрагента позивача - ТОВ "Вторчермет - ХХІ", по відносинам з яким сформовано податковий кредит, порушена справа про банкрутство 29.12.2010 року, крім того, ТОВ "Вторчермет - ХХІ" має стан 16 - припинено (ліквідовано, закрито) 25.04.2011 року, а 30.06.2011 року зазначене підприємство знято з податкового обліку, також згідно акту перевірки від 31.03.2011 року № 267/2310/33754244 встановлені порушення ч. 1,5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, а саме: укладення з позивачем нікчемних правочинів. За таких обставин позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі - 10902 грн. 50 коп., в тому числі за основним платежем 8722 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2180 грн. 50 коп.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
18.05.2012 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Полтавський ливарно-механічний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Вторчермет-ХХІ" за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.
За результатами перевірки складено акт від 18.05.2012 року №1070/22-6/31495420 (а.с. 10-16, т.1), в якому відображено порушення позивачем пп. 1.7 ст. 1, пп. 7.2.1, 7.2.6, п. 7.2, 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (надалі - ЗУ "Про ПДВ"), а саме: заниження суми ПДВ в розмірі 84 109 грн, в тому числі: лютий 2010 року - 35292 грн, липень 2010 року - 22012 грн, жовтень 2010 року - 26805 грн, по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Вторчермет - ХХІ".
На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення №0000632308 від 12.06.2012 року (а.с. 17, т.1), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 105 136 грн, з них: за основним платежем в розмірі 84109 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 21027 грн.
Позивач не погодився із податковим повідомленням-рішенням №0000632308 від 12.06.2012 року, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню №0000632308 від 12.06.2012 року, суд виходить з наступного.
Пунктом 1.7. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (надалі -Закон "Про ПДВ"), встановлено, що податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про ПДВ" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону передбачено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Суд також враховує, що статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція -це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
З огляду на викладене, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Актом перевірки від 18.05.2012 року №1070/22-6/31495420 (а.с. 10-16, т.1) встановлені порушення п. 1.7 ст.1, пп. 7.2.1, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме завищення суми податкового кредиту за рахунок неправомірного віднесення до його складу ПДВ з придбання брухту чорних металів, отриманих від ТОВ "Вторчермет-ХХІ" всього на суму 172 120 грн, що в свою чергу призвело до завищення від'ємного значення візниці січня 2010 року, зарахованої до складу податкового кредиту лютого 2010 року на суму 6634 грн, заниження податку на додану вартість в розмірі 84 109 грн, в тому числі за лютий 2010 року - 35 292 грн, липень м2010 року - 22012 грн, жовтень 2010 року - 26805 грн.
Судом встановлено, що ПП "Полтавський ливарно-механічний завод" 10.01.2006 року уклало договір №15 (а.с. 142-146, т.1) з ТОВ "Вторчермет-ХХІ", відповідно до умов якого ТОВ "Вторчермет-ХХІ" (продавець) передає у власність ПП "Полтавський ливарно-механічний завод" (покупця), а покупець приймає й оплачує лом і відходи чорних металів є що іменуються надалі - "товар", у номенклатурі, кількості і за ціною згідно специфікацій, які є невід'ємними частинами договору.
Як вбачається із матеріалів справи, підставою для формування позивачем податкового кредиту протягом січня - квітня 2010 року, липня - листопада 2010 року, та формування суми податку на додану вартість у лютому 2010 року, липні 2010 року, жовтні 2010 року були податкові накладні, видані ТОВ "Вторчермет-ХХІ", що наявні в матеріалах справи (а.с. 34, 39, 44, 49, 54, 59, 64, 69, 74, 79, 84, 89, 94, 99, 104, 109, 114, 118, 123, 128, 133, 139, т. 1).
Зазначені податкові накладні підписані та скріплені печаткою ТОВ "Вторчермет-ХХІ", яке на момент їх видачі було зареєстроване як юридична особа та мало статус платника ПДВ, що підтверджується наявними у справі документами. Відносно контрагента позивача - ТОВ "Вторчермет - ХХІ", порушена справа про банкрутство 29.12.2010 року, 30.06.2011 року зазначене підприємство знято з податкового обліку.
Факт господарських операцій позивача із ТОВ "Вторчермет-ХХІ" щодо постачання брухту чорних металів підтверджується первинними та іншими документами, а саме: актами про походження лома чорних металів, сертифікатами якості, свідоцтвами про вибухобезпеку, хімічну та радіаційну безпеку брухту чорних металів (а.с. 35, 40,45,50,55, 60, 65, 70, 76, 80, 85, 90, 95, 100, 105, 110, 120, 125, 129, 135, 138, т. 1), актами приймання металів чорних (вторинних) (а.с. 41, 46,51,56, 61,66, 71, 75, 81, 86, 91, 96, 101, 106, 111, 115,119, 124, 130,134, 140, т.1), видатковими накладними (а.с. 33, 38, 43, 48, 53, 58, 63, 68, 73, 78, 83, 88, 93, 98, 103, 108, 113, 117, 122, 127, 132, 137, т.1), платіжними дорученнями, згідно яких позивачем проведено оплату за товар (а.с. 148 - 165, т.1).
Факт перевезення товару, що придбавався позивачем у ТОВ "Вторчермет-ХХІ" підтверджується наявним у справі договором про надання транспортних послуг від 19.01.2010 року (а.с. 147, т.1), укладеним з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, актами виконаних робіт про здійснення вантажних перевезень (а.с. 37, 42, 47, 52, 57, 62, 67, 72, 77, 82, 87, 92, 97, 102, 107, 112, 116, 121, 126, 131, 136,141, т. 1), товарно-транспортними накладними (а.с. 115 - 134, т.2).
Як вбачається з матеріалів справи, придбаний у ТОВ "Вторчермет-ХХІ" брухт чорних металів використовувався позивачем у своїй основній діяльності - виготовлення сталі, литва, про що свідчать наявні в матеріалах справи акти списання та накладні про внутрішнє переміщення (а.с. 36 - 95, т.2).
Господарські операції позивача і ТОВ "Вторчермет-ХХІ" здійснювалися в межах основних видів діяльності позивача за КВЕД, зазначених в акті перевірки від 18.05.2012 року № 1070/22-6/31495420 (а.с. 11, т.1), зокрема, 27.51.0 - лиття чавуну, 27.52.0 - лиття сталі, 37.10.0 - оброблення металевих відходів та брухту.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, обов'язковою ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти (під час її вчинення або в подальшому) реальні зміни майнового стану платника податків, тому суд оцінює реальність господарських операцій позивача із урахуванням вказаної позиції.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з ТОВ "Вторчермет-ХХІ" протягом 2010 року мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем суми податку на додану вартість (за лютий 2010 року, липень 2010 року, жовтень 2010 року) здійснено на підставі належним чином оформлених податкових накладних ТОВ "Вторчермет-ХХІ" та ґрунтується на вимогах Закону України "Про ПДВ".
Факт порушення справи про банкрутство 29.12.2010 року відносно ТОВ "Вторчермет-ХХІ", та зняття його податкового обліку 30.06.2011 року не може бути підставою відсутності у позивача права на формування податкового кредиту з огляду на те, що зазначені події відбулись після закінчення фінансово господарських відносин позивача з контрагентом, що відповідачем не заперечується.
Відносно посилання в акті перевірки позивача на акт № 267/2310/33754244 від 31.03.2011 року позапланової невиїзної перевірки , суд виходить з наступного.
Із аналізу чинного законодавства вбачається, що відповідальність платника податку має індивідуальний характер, тому він не несе відповідальності за дії інших осіб. Якщо контрагент порушив податкове законодавство, не забезпечив належне ведення бухгалтерського обліку, збереження первинних бухгалтерських документів, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо останній має необхідні документальні підтвердження їх розміру.
Крім того, суд враховує, що акт перевірки контрагента позивача (ТОВ "Вторчермет-ХХІ") складений за результатами невиїзної перевірки, тому його висновок, зроблений без дослідження первинних бухгалтерських, фінансово-господарських документів суб'єктів господарювання, і відповідно не є обґрунтованим.
Таким чином, судом встановлено, що товар (брухт чорних металів) був придбаний позивачем відповідно до договору № 15 від 10.01.2006 року, виконання якого мало реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, здійснено повну оплату постачальнику та використано такий товар у господарській діяльності позивача, підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку.
Зважаючи на викладене, ДПІ у м. Полтаві дійшла помилкового висновку про заниження позивачем податку на додану вартість в сумі 84 109 грн.
За таких обставин податкове повідомлення - рішення № 0000632308 від 12.06.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 105 136 грн, є необґрунтованим та підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Суд, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знайшов у діях платника податків (позивача) порушень тих норм законів, на які посилається відповідач, і прийшов до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на його припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача протирічать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень, покладено на податковий орган.
В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби № 0000632308 від 12.06.2012 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1084 грн 90 коп.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.
Повний текст постанови виготовлено 14 січня 2013 року.
Суддя І.Г. Ясиновський