КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
10 листопада 2012 року Справа № 1170/2а-2184/12
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Чубари Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Петрокорбівської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції (Новгородківське відділення) про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.06.2012 року №0000182310, -
Петрокорбівська сільська рада Новгородківського району Кіровоградської області (далі -позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції (Новгородківське відділення) про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.06.2012 року №0000182310, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 82882,85 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем на підставі висновку ревізії №05/10/2904367186 від 27.03.2012 року, яким встановлено порушення абз.3 п.1 Указу Президента України №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки із змінами та доповненнями»від 12.06.1995 року.
Позивач не погоджується з висновками податкового органу, оскільки в акті ревізії помилково вказані недоліки по оприбуткуванню коштів за послуги водопостачанню населення в касі сільської раді. Вказані в акті недоліки по оприбуткуванню коштів за послуги по водопостачанню населення суперечить обставинам, тому що сільська рада не займається водопостачанням населення, не веде облік і не збирає кошти за ці послуги. Цими питаннями займаються уповноважені представники громад. В сільській раді відкритий лише спеціальний рахунок по водопостачанню, з якого ідуть виплати за використану електроенергію при подачі води. В касу вносяться лише кошти, які повинні сплачуватись за електроенергію, інші кошти в касу не здаються. Вказані кошти своєчасно оприбутковуються в касі сільської ради і перераховуються на спеціальний рахунок. Крім того вказує на те, що сільська рада, як орган місцевого самоврядування, не є суб'єктом господарювання, до якого застосовуються санкції за порушення законодавства в сфері касової дисципліни.
Відповідачем до суду надано письмове заперечення, відповідно до якого позов ним не визнається в повному обсязі з наступних підстав.
28.05.2012 року до Новгородківського відділення Долинської МДПІ Кіровоградської області ДПС надійшов висновок про результати ревізії Петрокорбівської сільської ради від 27.03.2012 року №05-10/29, яким встановлено порушення абз.3п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій з порушення норм з регулювання обігу готівки»№436/95, на підставі якого винесено податкове повідомлення -рішення №0000182310 від 18.06.2012 року.
Відповідачем зазначено, що Петрокорбівська сільська рада відповідно до дозволу на спеціальне водокористування №8690 від 12.07.2000 року є первинним водокористувачем та згідно дозволу та встановлених лімітів (п.11 до розрахунку водопостачання до дозволу №8690 за підписом голови сільської ради ОСОБА_2 надає послуги по водопостачанню населенню та звітує до всіх установ, які контролюють використання природних ресурсів та плату за користування державними природними ресурсами.
За таких обставин, відповідач зазначає, що оскаржуване рішення винесене правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч.6 ст.128 КАС України розгляд справи проведено в порядку письмового провадження
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
Стаття 11 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» містить поняття планової та позапланової ревізій.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 вказаного Закону, плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.
Згідно ч. 2 ст. 11 вказаного вище Закону, планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік.
Пунктом 5 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550 передбачено, що планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затвердженого в установленому порядку.
Позивач в розумінні ст. 2 ЗУ «Про контрольно-ревізійну службу» є підконтрольною установою, а тому може бути перевірений Контрольно-ревізійною службою.
Судом встановлено, що відповідно до п.1.2.6.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Контрольно -ревізійного відділу в Новгородківському районі (реорганізовано в Компаніївську міжрайонну державну фінансову інспекцію), проведено ревізію Петрокорбівського сільського бюджету в Петрокорбівській сільській раді за період з 01.01.2009 року по 30.12.2011 року.
За результатом ревізії складено Акт №05-10/29 від 27.03.2012 року, яким зафіксовано порушення позивачем абз.3 п.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій з порушення норм з регулювання обігу готівки»№436/9 та п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме -не оприбуткування коштів в повному обсязі в період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року від сплати за послуги водопостачання в касі сільської ради, що призвело до недостачі коштів в загальній сумі 16576,57 грн. (а. с. 46-54).
На підставі акту ревізії відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 18.06.2012 року №0000182310, яким позивачу нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 82882,85 грн. (а.с.6).
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування вказаного податкового повідомлення -рішення, оскільки вважає, що сільська рада, як орган місцевого самоврядування, не є суб'єктом господарювання, та, відповідно, суб'єктом відповідальності, яка передбачена Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій з порушення норм з регулювання обігу готівки». Крім того, зазначає про те, що відповідачем (ДПІ) перевірка позивача не проводилась, акт перевірки не складався і не підписувався, тому податковий орган не мав права виносити оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні №637 (далі -Положення № 637).
Відповідно до п.1.2. у цьому Положенні нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні: підприємства - юридичні особи (крім банків) незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (їх відокремлені підрозділи), що є учасниками відносин у сфері господарювання, зокрема суб'єкти господарювання, які здійснюють підприємницьку діяльність, а також інші суб'єкти господарювання, органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
А тому суд приходить до висновку, що норми цього положення підлягають обов'язковому застосуванню також органами місцевого самоврядування, яким в даному випадку є позивач по справі.
Відповідно до п. 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Згідно з вимогами п.п.6-7 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів; головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства (далі - бухгалтер): забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.
Відповідно до п.5 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», визначено, що господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Як встановлено судом Контрольно -ревізійним відділом в Новгородківському районі відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2009 року по 30.12.2011 року.
В ході ревізії було встановлено ряд фінансових порушень законодавства, в т.ч. щодо правильності ведення касових операцій про що складено акт від 27.03.2012 року № 05-10/29 (а. с. 46-54).
Зокрема, в ході проведення ревізії проведеним співставленням наданих до перевірки відомостей про оплату послуг по водопостачанню з даними прибуткових та видаткових касових ордерів, квитанцій, по яким здавалась виручка в банк від сплати послуг по водопостачанню встановлено наявність фактів не оприбуткування готівки на суму 15 951,57 грн. Крім того, проведеним вибірковим співставленням квитанцій від сплати фізичними особами послуг по водопостачанню встановлено наявність фактів не включення у відомості про оплату послуг по водопостачанню за період з 01.01.2011 року по 01.10.2011 року в сумі 625,00 грн. Отже, за висновками акту ревізії, загальна сума не оприбуткованої готівки в касу позивача згідно проведених обрахунків становить 16 576,57 грн. Вказаний факт підтверджено додатками до акту ревізії № 13, 14 -реєстрами співставлення прибуткових касових ордерів, касової книги та виписок банку щодо надходження коштів від наданих послуг по водопостачанню за січень -грудень 2011 року (а. с. 27 -28).
Отже, в акті ревізії зроблено висновки про те, що в порушення п. 5 ст. 9, п. 6, 7 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та п. 2.6 Положення № 637 в період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року кошти від сплати послуг по водопостачанню не в повному обсязі оприбутковувались в касу сільської ради та являється недостачею коштів в загальній сумі 16 576,57 грн.
Крім того, в акті ревізії зазначено про те, що дане порушення виникло з вини матеріально-відповідальної особи, яка виконувала обов'язки касира -секретаря сільської ради ОСОБА_1., яка зазначила в наданому поясненні, що вказані порушення допущені нею внаслідок недостатності досвіду роботи та навичок ведення бухгалтерської документації (а. с. 58 -61).
Отже, з матеріалів справи вбачається факт порушення позивачем вимог п. 2.6 Положення № 637.
Разом з тим, суд дійшов висновку, що позивач не може бути суб'єктом відповідальності за вказане порушення у зв'язку з наступним.
Статтею 2 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій з порушення норм з регулювання обігу готівки»№436/9 передбачено, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.
Пункт 1 Указу №436/9 містить вичерпний перелік суб'єктів щодо яких застосовуються норми цього Указу, а саме: юридичні особи всіх форм власності, фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійні представництва нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність.
В даному випадку позивач є органом місцевого самоврядування, а тому не може бути суб'єктом відповідальності, передбаченої даним Указом.
Крім того, судом враховано, що за порушення норм п. 2.6 Положення № 637 понесли адміністративну відповідальність посадові особи позивача, що підтверджується усними поясненнями представника позивача в судовому засіданні, а також повідомленням «Про результати ревізії Петрокорбівської сільської ради», яке направлялось Компаніївською міжрайонною державною фінансовою інспекцією на адресу відповідача 25.05.2012 року (а. с. 26 зворот.).
Щодо тверджень позивача стосовно винесення відповідачем спірного податкового повідомлення -рішення без проведення відповідної перевірки та складання акта перевірки суд враховує наступне.
Спільним наказом ГоловКРУ України та ДПА України від 22.12.2001р. №143/514 затверджено Порядок взаємного інформування органів державної контрольно-ревізійної служби України та органів державної податкової служби України про факти фінансових порушень та вжиті заходи.
Пунктом 2 вказаного Порядку зокрема передбачено, що метою Порядку є встановлення механізму надання органами державної контрольно-ревізійної служби інформації про факти виявлених за результатами ревізій (перевірок) порушень фінансової дисципліни та зворотного інформування органами державної податкової служби щодо вжитих за цими фактами заходів, що стосуються порушень норм з регулювання обігу готівки.
Згідно п. 4 вказаного Порядку у разі виявлення за результатами ревізії (перевірки) суб'єкта господарювання порушень фінансової дисципліни, зазначених у п. 2 цього Порядку, у триденний термін від дня підписання акта ревізії (перевірки) або письмових висновків органу державної контрольно-ревізійної служби на заперечення (зауваження) суб'єкта господарювання до акта ревізії (перевірки) з питань, зазначених у п. 2 цього Порядку, орган державної контрольно-ревізійної служби направляє до органу державної податкової служби, у якому платник податку перебуває на податковому обліку, копію акта (довідки) ревізії (перевірки) та інформацію, що містить такі дані:
- коли, ким, на якій підставі і за який період проведено ревізію (перевірку);
- повну назву суб'єкта господарювання, його підпорядкованість, місцезнаходження та код згідно з ЄДРПОУ;
- які вимоги чинного законодавства (назва, дата, номер, стаття чи пункт нормативного акта, ким затверджений) і на яку суму порушено, а також обставини та характер виявлених порушень фінансової дисципліни;
- які заходи для усунення виявлених порушень вжито органом державної контрольно-ревізійної служби та керівництвом суб'єкта господарювання в ході ревізії (перевірки).
Згідно п. 7 зазначеного Порядку орган державної податкової служби, розглянувши матеріали ревізій (перевірок), приймає у порядку, установленому законодавством, відповідне рішення і в триденний термін від дня його прийняття інформує орган державної контрольно-ревізійної служби.
На виконання вимог вказаного Порядку Компаніївською мірайонною державною фінансовою інспекцією було повідомлено відповідача про виявлені порушення позивачем касової дисципліни.
Відповідачем на підставі положень вказаного Порядку та згідно п. 1 Указу Президента України №173/96 прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Аналіз вищевказаних норм Порядку вказує на те, що органи державної податкової служби наділені повноваженнями приймати податкові повідомлення-рішення про застосовування до суб'єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій за наслідками перевірок, які здійснюють органи контрольно-ревізійної служби України.
Отже, доводи позивача стосовно винесення відповідачем спірного податкового повідомлення -рішення без проведення відповідної перевірки та складання акту перевірки не відповідають обставинам справи та нормам діючого законодавства.
З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення -рішення, дотримано процедуру прийняття рішення, проте не було враховано положення Указу Президента України №173/96 в частині суб'єкта відповідальності. А тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення -рішення підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення -рішення Долинської міжрайонної державної податкової інспекції (Новгородківське відділення) про застосування штрафних (фінансових) санкцій за № 0000182310 від 18 червня 2012 року.
Присудити Петрокорбівській сільській раді Новгородківського району Кіровоградської області судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби безспірно списати з рахунку Долинської міжрайонної державної податкової інспекції (Новгородківське відділення) грошові кошти в розмірі 828,82 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.В. Чубара