Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
м. Миколаїв.
12.12.2012 р. Справа № 2а-5412/12/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,
представника позивача: не прибув,
представника відповідача: не прибув,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомДПІ у Заводському р-ні м. Миколаєва Миколаївської обл. Державної податкової служби, вул. Г.Петрової, 2-А, м. Миколаїв, 54029
доТДВ "Петрівна", вул. Московська, 69, кв. 20, м. Миколаїв,54002
простягнення податкового боргу в сумі 207186,24 грн.,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 207186,24 грн. заборгованості з плати за землю.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем самостійно відображена сума податкового зобов'язання з плати за землю в декларації за 2012 рік.
Сторони в судове засідання не прибули. Відповідач втретє надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням директора на лікарняному. Суд вважає клопотання необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки захворювання особи, яка бере участь у справі, підтвердженого медичною довідкою, є підставою для зупинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 156 КАС України. Відповідач не надав доказів перебування директора на лікарняному. Суд враховує, що представником товариства може бути не лише директор, а й будь-яка інша особа, уповноважена на те. У випадку неможливості прибути в судове засідання, відповідач міг надати письмові заперечення проти позову, чого зроблено не було, в зв'язку з чим суд вважає, що заперечення у відповідача відсутні.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Оскільки з клопотання відповідача вбачається, що він повідомлений про дату, час і місце судового розгляду і суд не вважає поважними причини неявки, справа може бути розглянута за відсутності сторін на підставі поданих матеріалів.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідач, зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 09.02.2000 р. та з 06.03.2000 р. перебуває на обліку в ДПІ як платник податків (а. с. 8-10).
Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом. У п. 49.7 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, самостійно визначену ним у податковій декларації, протягом строків, установлених цим кодексом.
На виконання вимог Податкового кодексу України 17.05.2012 р. відповідачем подано податкову декларацію з плати за землю за 2012 рік, у якій самостійно відображене податкове зобов'язання за квітень-серпень у сумі 45237,26 грн. щомісяця (а. с. 4-6).
Таким чином, відповідач мав сплатити 226186,30 грн. Заборгованість погашена частково в сумі 19106,74 грн. з переплати на особовому рахунку. За несплату податкового боргу позивач нарахував 106,68 грн. пені.
Позивачем виставлено податкову вимогу від 03.07.2012 р. № 365 на суму 69268,48 грн. Вимога направлена на адресу відповідача, але повернулася без вручення адресату (а. с. 7).
Згідно з ст. 14 п. 14.1 п.п. 14.1.175 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Станом на 04.10.2012 р. загальний борг становить 207186,24 грн., що підтверджується розрахунком позивача (а. с. 3).
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1 Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Петрівна" (вул. Московська, 69, кв. 20, м. Миколаїв, 54002, код ЄДРПОУ 30737823) на користь державного бюджету Заводського району м. Миколаєва (р/р 34128999700003, банк ГУДКСУ у Миколаївській області, МФО 826013, ОКПО 37992781) податковий борг у сумі 207186,24 грн.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною та виконується негайно.
Суддя А. О. Мороз