Категорія №11.2
Іменем України
09 січня 2013 року Справа № 2а/1270/9670/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Кравцової Н.В.,
при секретарі: Бойко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до прокуратури Артемівського району м. Луганська про визнання протиправною бездіяльність, -
05 грудня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до прокуратури Артемівського району м. Луганська про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання надати відповідь на скаргу від 08.10.2012.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08.10.2012 позивачем було подано скаргу до прокуратури міста Луганська, яка 12.10.2012 була направлена прокурору Артемівського району м. Луганська за належністю та при наявності підстав для вжиття заходів прокурорського реагування. Станом на 05.12.2012 відповіді на вказану скаргу позивачем не отримано.
Позивач вважає, що бездіяльність співробітників прокуратури Артемівського району м. Луганська суперечить ч.2 ст.19, 40 Конституції України та нормам Закону України «Про звернення громадян».
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про прокуратуру» прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.
Невиконання відповідачем вимог Конституції України та чинного законодавства, а саме, ненадання в установлений законом строк відповіді на скаргу заявника, є протиправною бездіяльністю посадової особи, що порушує законні права та інтереси позивача.
Таким чином, позивач просить визнати протиправною бездіяльність співробітників прокуратури Артемівського району м. Луганська щодо ненадання відповіді на скаргу від 08.10.2012; зобов'язати прокуратуру Артемівського району м. Луганська у встановлений законом строк надати обґрунтовану відповідь на скаргу від 08.10.2012.
Ухвалою суду від 09 січня 2013 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Артемівського району м. Луганська про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання надати відповідь на скаргу від 08.10.2012 в частині позовних вимог про зобов'язання прокуратури Артемівського району м. Луганська надати відповідь на скаргу від 08.10.2012.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позову та просив задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що 17.10.2012 на адресу прокуратури Артемівського району м. Луганська була спрямована скарга позивача від 08.10.2012. У встановлений Законом України «Про звернення громадян» строк було підготовлено відповідь на скаргу ОСОБА_1 від 08.10.2012 та направлено її простою кореспонденцією, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції. Посилання позивача на те, що відповідь на скаргу не була направлена на його адресу та відсутні докази отримання позивачем відповіді на скаргу є безпідставним, оскільки нормами Закону України «Про звернення громадян» не передбачено направлення відповіді на скаргу або звернення громадян замовною кореспонденцією із повідомленням про її вручення.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, вважає позовні вимоги необґрунтованими з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про звернення громадян» до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Обов'язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг передбачено ст. ст.19, 20 Закону України «Про звернення громадян». Так, зазначені органи мають, зокрема, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Згідно статті 16 Закону України «Про звернення громадян» скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Згідно статті 19 вказаного Закону органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та
інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Згідно части 1статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше
одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують
додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти
днів від дня їх отримання.
У судовому засіданні встановлено, що 08.10.2012 на адресу прокуратури міста Луганська кур'єрською поштою була надіслана скарга від ОСОБА_1 (а.с. 9-14, 26,27).
Листом прокуратурою міста Луганська від 12.10.2012 за вих.. № р-12 скаргу позивача було спрямовано до прокуратури Артемівського району м. Луганська для вжиття заходів прокурорського реагування. Згідно штампу прокуратури Артемівського району м. Луганська скарга надійшла 17.10.2012 за вх.. № 999.13/17-2269 вх-12 ( а.с. 30).
15.11.2012 за вих.. № 295/12 відповідачем на адресу позивача простою кореспонденцією була направлена відповідь на скаргу від 08.10.2012, що підтверджується реєстром відправленої кореспонденції за 15.11.2012 та витягом із електронного реєстру вихідної кореспонденції (а.с.31-33). Як вбачається із пояснень представника відповідача відповідь на скаргу позивача від 08.10.2012 було направлено простою кореспонденцією.
Таким чином, судом було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем у місячний термін, передбачений ст.. 20 Закону України «Про звернення громадян» було направлено відповідь на скаргу позивача, а тому підстав для задоволення позовних вимог немає.
Щодо твердження позивача про те, що відповідачем було допущена бездіяльність, яка виразилась у не направленні відповіді на скаргу від 08.10.2012, то суд вважає його незмістовним, оскільки під час розгляду справи відповідачем було доведено та підтверджено належними доказами по справі про направлення відповіді на звернення позивача у строк, визначений ст.. 20 Закону України «Про звернення громадян».
Щодо клопотання позивача про виключення із числа доказів документів, які були надані відповідачем на підтвердження факту відправки простою кореспонденцією відповіді на скаргу позивача від 08.10.2012, то воно не підлягає задоволенню, оскільки на законодавчому рівні не передбачено встановлення в органах прокуратури системи захищеності електронної бази та реєстрів вихідної кореспонденції від втручання інших осіб.
Щодо твердження позивача про те, що відповідачем не було направлено відповіді на скаргу від 08.10.2012, оскільки до моменту звернення до суду з даною позовною заявою відповідь не була особисто вручена позивачу засобами поштового зв'язку та у відповідача відсутні докази такого вручення, суд вважає його безпідставним, оскільки нормами Закону України «Про звернення громадян» не передбачено направлення відповіді на звернення або скарги громадян рекомендованою кореспонденцією.
Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів; докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Аналізуючи викладені обставини, досліджені докази під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до прокуратури Артемівського району м. Луганська про визнання протиправною бездіяльність не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому немає підстав для їх задоволення.
Порядок відшкодування судових витрат вирішено відповідно до статті 94 КАС України.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 КАС України, Законом України «Про звернення громадян» та Законом України «Про виконавче провадження», суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до прокуратури Артемівського району м. Луганська про визнання протиправною бездіяльність відмовити у повному обсязі за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 14 січня 2013 року.
Суддя Н.В. Кравцова