Категорія №11.5
Іменем України
09 січня 2013 року Справа № 2а/1270/10227/2012
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Твердохліба Р.С.,
за участю
секретаря судового засідання Андріасяна Е.А.,
та
представників сторін:
від позивача - Чуркін Д.С. (довіреність від 28.12.2012 № 1-3/3-12),
від відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом державного підприємства «Ровенькиантрацит» до відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції в Луганській області про скасування постанови про накладення штрафу,
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2012 року відкрито провадження у справі за адміністративним позовом державного підприємства «Ровенькиантрацит» до відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції в Луганській області про скасування постанови про накладення штрафу від 05 грудня 2012 року ВП № 35413652.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10 грудня 2012 року державне підприємство «Ровенькиантрацит» отримало постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції в Луганській області про накладення штрафу у розмірі 1020,00 грн. за не виконання рішення суду у встановлений державним виконавцем строк без поважних причин.
На підставі рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 12 листопада 2012 року, яке ще не набрало чинності було видано виконавчий лист № 2-1658/2012, який в подальшому був направлений до відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції в Луганській області.
Постановами державного виконавця державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції в Луганській області були відкриті два виконавчі провадження ВП № 35413652 про поновлення ОСОБА_2 на посаді роздавальника ВМ дільниці БВР державного підприємства «Ровенькиантрацит» з 27 серпня 2012 року та ВП № 35413248 про стягнення з державного підприємства «Ровенькиантрацит» на користь ОСОБА_2 заробітної плати в сумі 3217,29 грн.
Станом на 12 грудня 2012 року державне підприємство «Ровенькиантрацит» не мало можливості поновити ОСОБА_2 на посаді роздавальника ВМ дільниці БВР державного підприємства «Ровенькиантрацит», оскільки відповідно до штатного розкладу відокремленого підрозділу «Шахта ім. М.В. Фрунзе» державного підприємства «Ровенькиантрацит», який затверджений наказом в.о. генерального директора державного підприємства «Ровенькиантрацит» від 26 січня 2012 року № 2, зазначена посада до складу посад даного відокремленого підрозділу не входить.
У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, надав пояснення аналогічні, викладеному у позову, просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі та додатково зазначив, що перед винесенням постанови про накладення штрафу, держаний виконавець повинен був звернутися до суду, який видав виконавчий лист за роз'ясненням судового рішення, оскільки посади, на яку поновлено стягувача, за штатним розкладом вже не існує.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, надіслав письмові заперечення проти позову в яких зазначив, що 27 листопада 2012 року відділом державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції в Луганській області відкрито виконавче провадження ВП № 35413652 за виконавчим листом від 12 листопада 2012 року № 2-1658/2012 виданим Антрацитівським міськрайонним судом Луганської області про поновлення ОСОБА_2 на посаді роздавальника ВМ дільниці БВР державного підприємства «Ровенькиантрацит» з 27 серпня 2012 року, копії якої направлені сторонам.
05 грудня 2012 року державним виконавцем складено акт у присутності стягувача і начальника відділу державної виконавчої служби, згідно якого рішення суду не виконано.
За невиконання рішення суду без поважних причин державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника в сумі 1020,00 грн. на підставі статей 11 та 89 Закону України «Про виконавче провадження» та встановлено новий строк перевірки виконання рішення, а саме до 10 грудня 2012 року.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву у відповідності із частиною 2 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (тут і надалі посилання на норми Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» наводяться в редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)»).
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (стаття 1 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження»).
Відповідно до статті 1 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
У відповідності із статтею 17 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами.
Відповідно до статті 25 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Судом встановлено, що 12 листопада 2012 року Антрацитівським міськрайонним судом Луганської області було видано виконавчий лист у справі № 2-1658/2012 про поновлення ОСОБА_2 на посаді роздатчика ВМ участка БВР державного підприємства «Ровенькиантрацит» з 27 серпня 2012 року (а.с. 15-16).
ОСОБА_2 звернувся до відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції в Луганській області із заявою від 22 листопада 2012 року про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим документом, яка отримана відповідачем 27 листопада 2012 року (а.с. 17).
Постановою відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції в Луганській області від 27 листопада 2012 року відкрито виконавче провадження ВП № 35413652 за виконавчим листом від 12 листопада 2012 року № 2-1658/2012 виданим Антрацитівським міськрайонним судом Луганської області про поновлення ОСОБА_2 на посаді роздавальника ВМ дільниці БВР державного підприємства «Ровенькиантрацит» з 27 серпня 2012 року, копії якої направлені сторонам. Зазначеною постановою боржника зобов'язано негайно виконати рішення суду після отримання копії вказаної постанови (а.с. 8).
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що не пам'ятає дати отримання постанови відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції в Луганській області від 27 листопада 2012 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 35413652, але не заперечував щодо отримання вказаної постанови до винесення спірної постанови про накладення штрафу від 05 грудня 2012 року.
Частиною 1 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону (частина 1 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з частиною 1 статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
05 грудня 2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції в Луганській області було складено акт про невиконання рішення суду (а.с. 18).
Постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції в Луганській області від 05 грудня 2012 року ВП № 35413652 накладено на боржника - державне підприємство «Ровенькиантрацит» штраф у розмірі 1020,00 грн. за не виконання рішення суду у встановлений державним виконавцем строк без поважних причин (а.с. 7).
За таких обставин, суд вважає при винесенні спірної постанови відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, і не порушив права та законні інтереси позивача.
Суд не бере до уваги посилання позивача на відсутність посади роздавальника ВМ дільниці БВР оскільки відповідно до штатного розкладу відокремленого підрозділу «Шахта ім. М.В. Фрунзе» державного підприємства «Ровенькиантрацит», затвердженого наказом в.о. генерального директора державного підприємства «Ровенькиантрацит» від 26 січня 2012 року № 2, зазначена посада до складу посад даного відокремленого підрозділу не входить, оскільки судове рішення, на виконання якого виданий виконавчий лист набрало законної сили і відповідно до статті 124 Конституції України та статей 7, 14, 255 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковим до виконання на всій території України..
Крім того, стаття 89 Закону України «Про виконавче провадження», не містить норм, які б звільняли боржника від відповідальності за невиконання без поважних причин рішення суду в залежності від тих чи інших обставин.
За наявності наведених позивачем обставини, що на його думку ускладнюють виконання судового рішення, останній не був позбавлений права звернутись до суду, який його ухвалив із заявою про роз'яснення судового рішення, і відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» - заявляти клопотання, в тому числі і до державного виконавця щодо звернення його до суду з аналогічним поданням.
Таким правом позивач не скористався, з відповідними заявами до суду чи клопотаннями до державного виконавця не звертався.
Між тим, наявність зазначених позивачем обставин не звільняє боржника від виконання судового рішення та законних вимог державного виконавця.
Суд відхиляє доводи позивача щодо звернення до відповідача з листом про звернення до Антрацитівського міськрайонного суду стосовно отримання роз'яснення про виконання рішення від 12 листопада 2012 року по цивільній справі № 2/1202/1658/2012 в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді раздатчика ВМ дільниці БВР державного підприємства «Ровенькиантрацит», оскільки таке звернення було спрямовано на адресу відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції в Луганській області 19 грудня 2012 року, а оскаржувана постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення була прийнята 05 грудня 2012 року.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що постанова відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції в Луганській області про накладення штрафу на державне підприємство «Ровенькиантрацит» від 05 грудня 2012 року ВП № 35413652 в сумі 1020,00 грн. була винесена в межах повноважень та на підставі виконавчого документу, який відповідає вимогам, визначеним Законом України «Про виконавче провадження», а отже, відсутні підстави для задоволення вимог про її скасування.
Судові витрати покласти на позивача.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 09 січня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 14 січня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову державного підприємства «Ровенькиантрацит» до відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції в Луганській області про скасування постанови про накладення штрафу - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 14 січня 2013 року.
Суддя Р.С. Твердохліб