"10" січня 2013 р. Справа № 5023/3981/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Афанасьєв В.В. , суддя Гребенюк Н. В.
при секретарі Сіренко К.О.
за участю представників сторін:
позивача - Федорової Ю.О.
відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 3584Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 22.10.12 р. у справі № 5023/3981/12
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВААГРО Україна"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
про стягнення 43257, 32 грн.
У вересні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВААГРО Україна" м. Харків звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 заборгованісті, а саме 42800,00 грн. основного боргу; 228,66 грн.пені, 228,66 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, та витрат на оплату судового збору.
Рішенням господарського суду Харківської області від 22.10.2012 р.по справі №5023/3981/12 позов задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВААГРО Україна" суму основного боргу в розмірі 42800,00 грн. та 1609,50 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Відповідач з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 22.10.2012 р. по справі № 5023/3981/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Новаагро Україна" - відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що належним чином виконав зобов'язання щодо поставки товару позивачу, проте всі копії накладних по виконаним роботам знищено було за спливом терміну зберігання, а отже надати їх до суду в якості доказів неможливо.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається:
Між СТВО Агрофірма «Україна Нова» (первісний кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (ОСОБА_4, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № НОМЕР_3 від 15.02.09 р. та свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 07.02.09 р.), було досягнуто згоди щодо поставки будівельних матеріалів.
СТОВ Агрофірма «Україна Нова» на підставі рахунку №7 від 25.07.08р. здійснило перерахування грошових коштів в якості оплати за будівельні матеріали, що підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином засвідченими копіями банківських виписок по особовому рахунку № 260085115, а саме: 12.08.08р. перераховано 11600,00 грн., 10.10.08р. перераховано 15000,00 грн., 24.10.08 р. перераховано 10000,00 грн., 05.12.08 р. перераховано 5000,00 грн., 08.12.08 р. перераховано 1200,00 грн., в призначеннях платежу вказаних витягів зазначено:"Оплата за будівельні матеріали згідно рахунку №7 від 25.07.08 р.".
01 жовтня 2011 року між СТОВ Агрофірма «Україна Нова» (первісний кредитор) та ТОВ «НОВААГРО Україна» (новий кредитор) було укладено договір про заміну кредитора , за умовами якого первісний кредитор передав право вимоги заборгованості в сумі 42800 грн., здійснених як передплата на банківський рахунок ОСОБА_4 наступними платежами: 12.08.08р. в сумі 11600 грн., 10.10.08р. в сумі 15000 грн., 24.10.08р. в сумі 10000грн., 05.12.08р. в сумі 5000 грн.,09.12.08 в сумі 1200 грн. за непоставлені будівельні матеріали згідно усного договору поставки будівельних матеріалів, укладений між первісним кредитором та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 (ОСОБА_4, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № НОМЕР_3 від 15.02.09 р. та свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 07.02.09 р.) (основний договір) і право вимоги штрафних та фінансових санкцій, передбачених договором та чинним законодавством за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а новий кредитор прийняв право вимоги, що належне первісному кредитору за основним договором та право вимоги по отриманню штрафних та фінансових санкцій, передбачених договором та чинним законодавством за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
12 жовтня 2011 року було складено акт приймання-передачі документів, в якому зазначено про те, що відповідно до умов договору про заміну кредитора "первісний кредитор" передав, а "новий кредитор" прийняв повний пакет документів, які підтверджують виникнення заборгованості ФОП ОСОБА_4 перед СТОВ АФ "УКРАЇНА НОВА" у сумі 42800 грн. та зазначено про те, що "новий кредитор" не має претензій до переданого пакету документів.
03 серпня 2012 року ТОВ "НОВААГРО УКРАЇНА" направило на адресу ФОП ОСОБА_4 відповідача по справі, вимогу, в якій вказує на те, що відповідно до договору про заміну кредитора від 01.10.2011 року право вимоги заборгованості від ФОП ОСОБА_4 перед СТОВ "Агрофірма "Україна Нова" перейшло до нового кредитора- ТОВ "НОВААГРО УКРАЇНА" та оскільки термін повернення грошових коштів, сплачених авансом за будівельні матеріали не визначено, відповідно до ст. 530 ЦК України боржник зобов"язаний сплатити зазначену суму заборгованості в семи денний термін з дня отримання вимоги.
Нереагування відповідача на письмову вимогу про сплату заборгованості стало підставою позивачу для звернення до господарського суду.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно вимог ст. 514 ЦК України - до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Строк виконання обов'язку передати товар визначений п. 1 ст. 663 ЦК України, згідно якого продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.2 статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. При цьому, визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове зобов'язання про повернення отриманих грошових коштів (передплати) за непоставлений товар.
Колегією суддів з"ясовано про те, що "первісний кредитор" не направляв на адресу відповідача письмової вимоги в порядку ст.530 ЦК України про поставку товару, оскільки строки поставки не було визначено сторонами, а отже, за договором про заміну кредитора від 01.10.2011 року первісним кредитором було передано новому кредитору неїснуючої вимоги про стягнення грошових коштів, так як право на повернення грошових коштів у первісного кредитора, внаслідок невизначення строків поставки, було відсутнє. Вимоги про повернення отриманих грошових коштів внаслідок тривалої непоставки товару первісний кредитор на адресу відповідача теж не направлял. Вказане свідчить про некчемність укладеного правочину щодо заміни кредитора та передання неіснуючої вимоги.
Заперечення відповідача грунтуються на тому, що будівельні матеріали було поставлено первісному кредитору, однак документи на підтвердження поставки у відповідача відсутні, оскільки їх було знищено за спливом 3-річного терміну зберігання, а також у бухгалтера відсутній акт про знищення відповідних накладних, тому відповідачем подано до суду заяву (вх. №15525 від 17.09.12 р.) про застосування позовної давності до позовних вимог позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Колегія суддів зазначає про те, що підставою для відмови у задоволенні заяви про застосування строку позовної давності в данному випадку є відсутність порушеного права.
Колегія суддів не погоджується з висновками до яких дійшов місцевий господарський суд про часткове задоволення позову з мотивів наведених у рішенні від 22.10.2012 року по данній справі, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального права, висновки викладені у рішенні не відповідають фактичним обставинам справи.
Враховуючи вищевикладене, а також те що відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги відповідача про скасування рішення суду першої інстанції, однак з інших підстав, ніж які викладено у апеляційній скарзі відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 33, 99, 101, п.2 ст.103,ст.ст.104-105 Господарського процесуального кодексу України , колегія суддів,
Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 22 жовтня 2012 року по справі № 5023/3981/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову позивачу відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВААГРО УКРАЇНА" (61002, м. Харків, вул. Мироносицька, 43; п/р 26001002305102 в АТ АСТРА БАНК, м. Києва, МФО 380548; Код ЄДРПОУ 34631027; Свідоцтво ПДВ № 200009318; ІПН 346310220317) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер фоп ЄДР НОМЕР_4; ІПН НОМЕР_1; р/р НОМЕР_5 в АТ "Індекс- Банк" м. Харків, МФО 350619) 804,75 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Відповідний наказ доручити видати господарському суду Харківської області.
Повний текст постанови складено 11.01.2013 року.
Головуючий суддя Шевель О. В.
Суддя Афанасьєв В.В.
Суддя Гребенюк Н. В.