Справа № 1112/3897/12
14.01.2013 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області
у складі: головуючого -судді Березія Ю.А.,
при секретарі Васильєвій В.В.,
з участю прокурора Бурана С.М.,
обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мала Виска кримінальне провадження
за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця АДРЕСА_1 громадянина України, з середньо-технічною освітою, непрацюючого, одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, несудимого
та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4,
уродженця АДРЕСА_2 громадянина України, з середньо-спеціальною освітою,
непрацюючого, одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, несудимого,
в скоєнні злочину за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 скоїли незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), що завдало значної шкоди потерпілому, за попередньою змовою групою осіб при наступних обставинах.
ОСОБА_1, перебуваючи на посаді начальника пожежно-сторожової охорони філії «Плетеноташлицький хлібоприймальний пункт»товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольська зернова компанія», вступив в злочинну змову на викрадення з території підприємства насіння соняшника зі старшим майстром виробничої ділянки філії цього ж підприємства ОСОБА_2.
З цією метою 30 листопада 2012 року ОСОБА_1 зателефонував мешканцеві міста Кіровограда приватному підприємцю ОСОБА_3, який здійснює закупівлю і перевезення зернових та домовився про те, що ОСОБА_4 у визначений час надасть до території філії автомобіль КАМАЗ з причепом.
2 грудня 2012 року близько 20 години в с. Первомайськ Маловисківського району Кіровоградської області ОСОБА_1 і ОСОБА_2, перебуваючи на території філії «Плетеноташлицький ХХП»ТОВ «Нікопольська зернова компанія»при відсутності інших сторонніх осіб, які повинні були здійснювати охорону філії, вимкнули камери відео спостереження, відчинили в'їзні ворота та пропустили на територію підприємства автомобіль КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить громадянину ОСОБА_3 і яким керував водій ОСОБА_5.
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 завантажили даний автомобіль з причепом насінням соняшника, вагою 15710 кілограмів ціною 4 гривні 20 копійок за один кілограм на загальну суму 65982 гривні і мали намір вивезти з території філії, що б спричинило значної матеріальної шкоди, але злочин не змогли довести до кінця з причин, що не залежали від їх волі, тому, що були помічені працівником підприємства ОСОБА_6, яка зупинила злочинні дії ОСОБА_1 і ОСОБА_2.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав повністю свою вину в пред'явленому обвинуваченні, показавши, що дійсно в газеті побачив оголошення про те, що особа скуповує зернові і тому вирішив викрасти насіння соняшника з підприємства, на якому працював. Про скоєння крадіжки він домовився з іншим працівником підприємства ОСОБА_2. Він вимкнув камери спостереження, а ОСОБА_2 завантажив автомобіль КАМАЗ з причепом зерном соняшника. В той час з поїзда вийшла ОСОБА_6, яка побачила на території сторонній автомобіль і запитала, що вони роблять, а потім зателефонувала директору підприємства.
Обвинувачений ОСОБА_2 визнав повністю свою вину в пред'явленому обвинуваченні, показавши, що дійсно ОСОБА_1 запропонував йому вчинити крадіжку зерна з підприємства. Він зважив автомобіль і включив навантажувальний механізм. Під час вчинення крадіжки їх помітила ОСОБА_6.
Крім визнання своєї вини, винність обвинувачених в скоєнні злочину підтверджується наступними доказами:
заявою від 3 грудня 2012 року директора філії «Плетеноташлицький ХХП»ТОВ «Нікопольська зернова компанія»ОСОБА_7, відповідно якої вона просить притягнути до кримінальної відповідальності начальника пожежно-сторожової охорони ОСОБА_1 і старшого майстра виробничої ділянки ОСОБА_2, які 2 грудня 2012 року в період з 20 до 21 години намагались викрасти насіння соняшника в кількості 15710 кілограмів загальною вартістю 65980 гривень та вивезти його за територію підприємства;
довідкою про те, що станом на 2 грудня 2012 року ціна 1 тони насіння соняшника складає 4200 гривень;
протоколом огляду місця події -території філії «Плетеноташлицький ХХП», відповідно якому на території виявлено автомобіль КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом, реєстраційний номер НОМЕР_2, який завантажений насінням соняшника в кількості 15710 кілограмів.
Наведені докази зібрані в порядку, передбаченому чинним Кримінальним процесуальним кодексом України, тому суд вважає їх достовірними і приймає в основу обвинувального вироку.
Дії обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 правильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), що завдало значної шкоди потерпілому, за попередньою змовою групою осіб, враховуючи, що обвинувачені попередньо домовились про вчинення крадіжки зерна соняшника шляхом вивезення його з території підприємства на автомобілі КАМАЗ з причепом, але у зв'язку з тим, що працівник підприємства ОСОБА_6 чинила перешкоди, вони не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця.
Призначаючи покарання суд враховує, що злочин за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України віднесено законом до тяжких злочинів, які караються позбавленням волі.
Для призначення обвинуваченим більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, суд не вбачає законних підстав.
При призначенні обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі, суд дійшов до висновку про те, що їх виправлення можливе без відбування покарання.
Обвинувачені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності притягуються вперше, характеризуються позитивно.
Обставиною, яка обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою.
Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину та наявність на утриманні неповнолітніх дітей.
Речові докази, насіння соняшника в кількості 15710 кілограмів, необхідно залишити філії «Плетеноташлицький ХХП»ТОВ «Нікопольська зернова компанія», а автомобіль КАМАЗ з причепом -ОСОБА_3.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, -
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнати винуватими в скоєнні злочину за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України і призначити покарання: по 4 (чотири) роки позбавлення волі кожному.
На підставі ст. 75 КК України засуджених звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3(три) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати засуджених: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити засудженим особисте зобов'язання.
Речовий доказ, насіння соняшника в кількості 15710 кілограмів -залишити філії «Плетеноташлицький ХХП»ТОВ «Нікопольська зернова компанія», а автомобіль КАМАЗ з причепом -ОСОБА_3.
На вирок може бути подана апеляція протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Головуючий
суддя