Справа № 1321/59/2012
26 грудня 2012 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді Адамович М. Я. ,
при секретарі Калиш В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Сокальської державної нотаріальної контори, третьої особи ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третьої особи Незнанівської сільської ради про визнання заповіту недійсним,
Позивач, ОСОБА_1 (далі Позивач 1), звернувся з позовом до Сокальської державної нотаріальної контори, третьої особи ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом, в позовній заяві вказавши, що 09.12.2005 р. померла мати позивача, ОСОБА_3 На день її смерті залишилось спадкове майно: житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_2; квартири АДРЕСА_1; земельної частки (пай) площею 3,27 га, що розташована на території ПАФ «Відродження» Кам'янко-Бузького району Львівської області.
Згідно заповіту, посвідченого секретарем Незнанівської сільської ради Кам'янко-Бузького району 11.03.2002 року за реєстром №15 житловий будинок з всіма господарськими будівлями заповіла позивачу. Решту спадкового майна: квартиру та земельну частку, відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України позивач та його брат, ОСОБА_2 мають право на спадкування за законом у першу чергу.
У строки встановлені ст. 1270 ЦК України він подав заяву про прийняття спадщини до Сокальської державної нотаріальної контори.
Зазначив, що постійно проживав разом з мамою на час відкриття спадщини, обробляв земельну , сплачував належні платежі за спадкове майно, а тому відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3, адже про відмову від такої не заявляв. Проте, оформити спадкові права позивач не може, оскільки 17.09.2008 року під час ознайомлення з матеріалами спадкової справи №473 від 2006 року побачив заяву від свого імені , заява за вих.№636 від 06.06.2006 р., про відмову від належної йому частки спадщини на користь ОСОБА_2 Вказана заява ним не складалась і не підписувалась. Свідоцтво про право на спадщину за законом нотаріусом Сокальської державної нотаріальної контори позивачу, як спадкоємцю не видано, а тому він звертається до суду з вказаним позовом. Просить визнати за ним право власності на спадкове майно: житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_2; ? частину квартири АДРЕСА_1; земельну ділянку (пай) площею 3,27 га, що розташована на території ПАФ «Відродження» Кам'янко-Бузького району Львівської області в порядку спадкування за заповітом від 11.03.2002 р., посвідченим секретарем виконкому Незнанівської сільської ради Кам'янко-Бузького району Львівської області (реєстраційний №15) після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
В подальшому Позивач 1 позовні вимоги змінив та уточнив, просить визнати за ним право власності на спадкове майно: житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_2; квартиру АДРЕСА_1; земельну ділянку (пай) площею 3,27 га, що розташована на території ПАФ «Відродження» Кам'янко-Бузького району Львівської області в порядку спадкування за заповітом від 11.03.2002 р., посвідченим секретарем виконкому Незнанівської сільської ради Кам'янко-Бузького району Львівської області (реєстраційний №15) після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
В свою чергу ОСОБА_2 (далі Позивач 2) звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_1, третьої особи Незнанівської сільської ради про визнання заповіту недійсним, в позовній заяві вказавши, що 09.12.2005 р. померла його мати ОСОБА_3, після її смерті відкрилась спадщина на все належне їй майно. На спадкове майно в с.Незнанів Кам'янко-Бузького району мати склала заповіт на користь ОСОБА_1, який з 1992 р. постійно проживає та прописаний в с.Незнанів.
ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 житловий будинок з господарськими будівлями, все майно, яке знаходиться в с.Незнанів і належить їй на день смерті і на, що вона за законом матиме право. Заповіт посвідчено секретарем Незнанівської сільської ради 11.03.2002 р. та зареєстровано в реєстрі за №15. За відміткою секретаря Незнанівської сільської ради заповіт на день смерті ОСОБА_3 не змінювався і не скасовувався.
На день складання заповіту мати сторін була прописана та проживала в АДРЕСА_1.
Ознайомившись зі змістом заповіту, ОСОБА_2 вважає, що такий є недійсним, оскільки посвідчений з порушенням п.1 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад народних депутатів від 25.08.1994 р. та ЦК України (в редакції 1963 року).
За ст.542 ЦК України (в редакції 1963р.) до нотаріально посвідчених заповітів прирівнюються заповіти вчинені за місцем перебування заповідача (лікувальний заклад - головним лікарем, плавання - капітан судна, експедиція - начальник експедиції, військовослужбовці - за місцем відбування служби чи лікування відповідно головним лікарем лікувального закладу чи командиром частини, у місцях позбавлення волі - начальником місць позбавлення волі) і перелік таких випадків є вичерпним.
Надане п.1 Інструкції та ст. 37 ЗУ «Про нотаріат» право посадовим особам посвідчувати заповіти надано посадовим особам місцевої ради лише за умови, коли в населеному пункті немає нотаріуса і реалізується на території відповідної ради, оскільки повноваження органу місцевого самоврядування поширюється на відповідну адміністративно-територіальну одиницю і похідним від нотаріального обов'язку посвідчення заповіту.
Село Незнанів Кам'янко-Бузького району не було місцем постійного проживання ОСОБА_3, а було місцем тимчасового перебування (що і вказано в заповіті), в зв'язку з тим, що вона здійснювала догляд за престарілою матір'ю і посвідчення заповіту секретарем Незнанівської сільської ради є неправомірним. Мати на час посвідчення заповіту була здоровою людиною і будь-яких перешкод для оформлення її волі щодо належного їй майна в нотаріальному порядку не було. ОСОБА_3 померла в м.Сокаль через три роки після складання заповіту, за місцем її постійного проживання, де є нотаріуси і ніхто не чинив їй будь-яких перешкод у складанні заповіту у встановленому законом порядку. За таких обставин вважає заповіт посвідчено особою, яка не мала на це права , а тому він є недійсним.
Рішенням Сокальського районного суду від 20.01.2011 р. позов ОСОБА_1 до Сокальської державної нотаріальної контори, третьої особи ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом задоволено. В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третьої особи Незнанівської сільської ради про визнання заповіту недійсним відмовлено.
Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області від18.07.2011 р. рішення Сокальського районного суду Львівської області від 20.01.2011 р. в частині стягнення з ОСОБА_2, як третьої особи за первісним позовом в дохід держави судового збору скасовано. В решті рішення залишено без змін.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.05.2012 р. касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 20.01.2011р., рішення апеляційного суду Львівської області від 18.07.2011 р. в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сокальської державної нотаріальної контори, третьої особи ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку в порядку спадкування за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третьої особи Незнанівської сільської ради про визнання заповіту недійсним закрито.
Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 07.11.2012 р. рішення Сокальського районного суду Львівської області від 20.01.2011р. в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Сокальської державної нотаріальної контори, третьої особи ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку в порядку спадкування за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третьої особи Незнанівської сільської ради про визнання заповіту недійсним скасовано за нововиявленими обставинами.
22.11.2012 р. та 05.12.2012 р. Позивач 2 подав заяви про зміну позовних вимог, в яких просить скасувати свідоцтво про право власності видане на ім'я ОСОБА_1 на підставі рішення Сокальського районного суду від 20.01.2011 р. у справі №2/97-11 та визнати його - ОСОБА_2 власником квартири АДРЕСА_1.
Ухвалою від 26.12.2012 р. позовну заяву позивача 1 до Сокальської державної нотаріальної контори, третьої особи ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за заповітом залишено без розгляду.
Позивач 2 в судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.
Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача 2 про скасування свідоцтва про право власності на квартиру та визнання його власником квартири не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
З дослідженого в судовому засіданні заповіту від 11.03.2002р. посвідченого секретарем Незнанівської сільської ради Кам'янко-Бузького району та зареєстрованого в реєстрі за №15 ОСОБА_3, що тимчасово проживає в с.Незнанів Кам'янко-Бузького району Львівської області на випадок своєї смерті зробила розпорядження - житловий будинок з господарськими будівлями, все її майно, що знаходиться в с. Незнанів і належить їй на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла синові ОСОБА_1.
Як вбачається з копії рішення Кам'янко-Бузького районного суду Львівської області від 04.04.2012 р. судом визначено, що ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 лише те майно, належне їй на день смерті, яке знаходиться в с.Незнанів Кам'яка-Бузького району Львівської області.
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 19.11.2012 р. позов ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Сокальської міської ради, Органу приватизації Сокальської міської ради та ОСОБА_1 про визнання права на частину квартири визнано нечинним та скасовано розпорядження міського голови м.Сокаля №27 від 30.05.2002 р. в частині передачі квартири АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_3 (п.1 розділ ІІ); визнано недійсною та скасовано реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 (витяг про державну реєстрацію прав №31662293 від 14.10.2011 р. (реєстраційний №1235045) на ім'я ОСОБА_1); визнано за ОСОБА_2 право приватної власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку приватизації.
Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судом встановлено, що є таке, що набрало законної сили рішення яким визнано недійсною та скасовано реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 (витяг про державну реєстрацію прав №31662293 від 14.10.2011 р. (реєстраційний №1235045) на ім'я ОСОБА_1).
На підставі наведеного суд прийшов до висновку, що в позовній вимозі про скасування свідоцтва про право власності на квартиру видане на ім'я ОСОБА_1 слід відмовити.
З урахуванням норм ст.1296 ЦК України, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Таким чином, за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.
Отже, відповідно до вимог глави 86 книги шостої ЦК України, спадкоємці померлої ОСОБА_3 мають право звернутися у Сокальську державну нотаріальну контору із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом почергово на майно, яке належало спадкодавцеві на час смерті.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 212 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 1268, 1270, 1296 ЦК України, суд, -
В змінених позовних вимогах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про скасування свідоцтва про право власності на квартиру видане на ім'я ОСОБА_1 та визнати ОСОБА_2 власником квартири АДРЕСА_1 - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий: М. Я. Адамович