печерський районний суд міста києва
Справа № 2-3013/12
Категорія 26
(ЗАОЧНЕ)
08 січня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Ісаєвської О.В.,
при секретарі - Братасюк О. Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У вересні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 789 616,72 грн. Позивач позовні вимоги мотивував тим, що 28.07.2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ПАТ «Альфа-Банк», та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 800006051, 21.05.2010 року та 22.09.2011 року було укладено договори про внесення змін до кредитного договору № 800006051, та надано відповідачу кредит у розмірі 1 717 207,00 грн. Однак ОСОБА_1 свої зобов'язання перед позивачем не виконує, станом на 22.06.2012 року має заборгованість у розмірі 1 789 616 грн. 72 коп.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. На адресу суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи без його участі, в якій було зазначено, що позовні вимоги представник позивача підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
В судовому засіданні 30.10.2012 року відповідач ОСОБА_1 просив оголосити перерву у зв»язку з вирішенням питання щодо можливості укладення мирової угоди між сторонами. Разом з тим, на час розгляду справи, доказів щодо укладення мирової угоди надано не було.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, по день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази, а саме розписка відповідача (а.с. 74), про поважність причини неявки до суду не повідомив.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити заочне рішення, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 28.07.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 800006051.
Відповідно до п. 2.1. договору відповідачу надано кредит у розмірі 180 000 дол. США та остаточною датою повернення кредиту зазначена дата 28 липня 2023 року (а.с. 8).
21.05.2010 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про внесення змін і доповнень № 1 до кредитного договору № 800006051 (а.с. 16).
Відповідно до п. 2. договору про внесення змін і доповнень № 1 банк збільшує розмір кредиту та додатково надає позичальнику, а позичальник приймає у тимчасове користування на умовах визначених кредитним договором, грошові кошти у сумі 1 619 370,40 грн. (а.с. 16).
Також було змінено дату остаточного повернення кредиту, а саме, як зазначено в п. 7 договору про внесення змін і доповнень № 1: останньою датою повернення частини кредиту № 1 зазначено дату 21.05.2010 року, а останньою датою повернення частини кредиту № 2 зазначено дату 28.07.2023 року.
22.09.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про внесення змін і доповнень № 2 до кредитного договору № 800006051 (а.с. 24) та змінено номер кредитного договору з № 800006051 на № 800030042.
Відповідно до п. 2. договору про внесення змін і доповнень № 2 банк збільшує розмір кредиту та додатково надає позичальнику, а позичальник приймає у тимчасове користування на умовах визначених кредитним договором, грошові кошти у сумі 1 717 207,00 грн. (а.с. 24).
Згідно з п. 7 договору про внесення змін і доповнень № 2 останньою датою повернення частини кредиту № 1 зазначено дату 21.05.2010 року, останньою датою повернення частини кредиту № 2 зазначено дату 22.09.2011 року, а остаточною датою повернення частини кредиту № 3 зазначено дату 28.07.2023 року.
Відповідно до п. 10 договору про внесення змін і доповнень № 2 частина кредиту № 1 повертається у строк вказаний у п. 7 договору про внесення змін і доповнень № 1 до кредитного договору, шляхом безготівкового перерахування частини кредиту № 2 на рахунок вказаний у п. 2 договору про внесення змін і доповнень № 1. Частина кредиту № 2 повертається у строк вказаний у п. 7 договору про внесення змін і доповнень № 2 до кредитного договору, шляхом безготівкового перерахування частини кредиту № 3 на рахунок вказаний у п. 2 договору про внесення змін і доповнень № 2. Для частини кредиту № 3 - платежі з повернення кредиту банку та сплати процентів за його користування здійснюються у терміни, визначені у графіку повернення, але в будь-якому випадку не пізніше дати вказаної у п. 4 договору про внесення змін і доповнень № 2.
Згідно п 3.6. договору про внесення змін і доповнень № 2 в разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов»язання в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами договору, позичальник зобов»язаний сплатити кредитору пеню в розмірі 1% (один відсоток) від простроченої суми за кожний день прострочення (а.с. 25).
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 3.7 договору про внесення змін і доповнень № 2 передбачено, що кредитор має право вимагати від позичальника відшкодування збитків, завданих кредитору через невиконання чи неналежне виконання позичальником зобов»язань, передбачених договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що позивач зобов'язання за кредитним договором перед відповідачем ОСОБА_1 виконав, надав кредит в розмірі 1 717 207,00 грн., що підтверджується випискою по особовим рахункам відповідача (а.с. 41).
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, відповідно до даних розрахунку (а.с. 39, 40), станом на 22.06.2012 року відповідач має заборгованість перед позивачем в загальній сумі 1 814 001,26 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 1 717 096,78 грн.; заборгованості по відсотках - 69 506,12 грн.; заборгованості по комісії - 0,00 грн.; штрафу - 0,00 грн. та пені - 27 398,36 грн. за період з 22.10.2011 року по 22.06.2012 рік.
Позивач у прохальній частині вимог просив стягнути з відповідача пеню за період з 22.10.2011 року по 22.06.2012 рік у розмірі 3 013,82 грн.
Таким чином, загальна сума заборгованості з урахуванням 11% пені складає 1 789 616,72 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог.
Оскільки, позивач в своїх позовних вимогах просив стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 789 616,72 грн., то виходячи із вимог ст. 11 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сума, заявлена в межах позовних вимог, а саме в розмірі 1 789 616,72 грн.
Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, своїх пояснень щодо суті позовних вимог та доказів, які б спростовували доводи позивача суду не надав.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості з відповідача в розмірі 1 789 616 (один мільйон сімсот вісімдесят дев»ять тисяч шістсот шістнадцять) грн. 72 коп. засновані на законі та підлягають задоволенню.
Враховуючи, що суд задовольняє заявлений позов то відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплати суми судового збору у розмірі 3 219 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд -
Позов Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 1 789 616 (один мільйон сімсот вісімдесят дев»ять тисяч шістсот шістнадцять) грн. 72 коп.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» суми судового збору в розмірі 3 219 (три тисячі двісті дев»ятнадцять) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Ісаєвська О.В.