Справа №2/0531/2208/2012
18.12.2012 року місто Донецьк
Куйбишевський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого - судді ЛАРІОНОВОЇ Н.М.,
при секретарі ІВАНЧЕНКО К.М.,
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача - адвоката ОСОБА_2,
відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: управління Держкомзему у м. Донецьку про визначення ідеальних часток в у спільній сумісній власності, зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_1, третя особа: управління Держкомзему у м. Донецьку про визнання ідеальних часток у спільній сумісній власності, -
В вересні 2012 р. позивачі звернулися до суду з позовом до відповідачів, в якому просять визначити розмір земельних часток в праві сумісної власності згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_3 площею 0,1000 га - позивачам по ј частки кожному та відповідачам по ј частки кожному, мотивуючи тим, що позивачі є власниками квартири АДРЕСА_1, яка належить позивачам на праві спільної часткової власності по Ѕ частки кожному. В квартири № 1 цього ж будинку мешкають відповідачі, які також є власниками вказаної квартири по Ѕ частці. Зазначені квартири розташовані в одноповерховому будинку фінського типу, будинок має земельну ділянку для його обслуговування загальною площею 0,1000 га. Рішенням Донецької міської ради від 18.06.2010 р. № 45/437 ця земельна ділянка площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд була передана в спільну власність позивачам та відповідачам. 11 березня 2011 р. Управлінням Держкомзему у м. Донецьку був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_3 площею 0,1000 га. Акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі. Частки у спільній сумісній власності не визначені. На теперішній час позивачі бажають визначити розмір своїх часток в спільній сумісній власності, оскільки вони та відповідачі є двома окремими сім'ями, спільного господарства не ведуть, земельною ділянкою користуються також окремо. На протязі тривалого часу між позивачами та відповідачами склався порядок користування спірною земельною ділянкою в рівних частках. Вважають, що необхідно визначити ідеальні частки в праві сумісної власності на земельну ділянку згідно державного акту на право власності на земельну ділянку по 1/4.
У судовому засіданні відповідачами було подано зустрічну позовну заяву, в якій просять визначити ідеальні частки в праві сумісної власності на земельну ділянку згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_3, площею 0,1000 га ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по ј частці кожній, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками квартири АДРЕСА_2, яка належить позивачам на праві спільної часткової власності по Ѕ частки кожному. В квартири № 2 цього ж будинку мешкають відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_1, які також є власниками вказаної квартири по Ѕ частці. Зазначені квартири розташовані в одноповерховому будинку фінського типу, будинок має земельну ділянку для його обслуговування загальною площею 0,1000 га. Рішенням Донецької міської ради від 18.06.2010 р. № 45/437 ця земельна ділянка площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд була передана в спільну власність позивачам та відповідачам. 11 березня 2011 р. Управлінням Держкомзему у м. Донецьку був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_3 площею 0,1000 га. Акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі. Частки у спільній сумісній власності не визначені. На теперішній час позивачі бажають визначити розмір своїх часток в спільній сумісній власності, оскільки вони та відповідачі є двома окремими сім'ями, спільного господарства не ведуть, земельною ділянкою користуються також окремо. На протязі тривалого часу між позивачами та відповідачами склався порядок користування спірною земельною ділянкою в рівних частках.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої вимоги підтримав повному обсязі, зустрічний позов визнав повністю, та дав пояснення, аналогічні викладеним в позовних заявах обставинам, вказавши, що необхідно визначити ці частки, оскільки без їх визначення всі вони позбавлені права при продажі своїх квартири продавати земельну ділянку, яка необхідна для утримання та обслуговування квартири.
Позивачка ОСОБА_5 до судового засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відповідно до вимог чинного законодавства, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності з обов'язковою присутністю її представника.
Представник позивачів за первісним позовом - адвокат ОСОБА_2 - у судовому засіданні просила задовольнити первісні та зустрічні , проти задоволення зустрічної позовної заяви не заперечувала, вказавши, що саме на одну особу зі власників видався державний акт, а всі інші співвласники вказувалися органами держкомзему у списку як додатку до акту, але органом нотаріату при посвідченні правочинів приймається тільки державний акт на особу, яка вказана в акті, а не в додатку. Наполягала, що тільки в судовому порядку можливо захистити права сторін по справі, встановивши їх частки у праві сумісної власності.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні визнала первісний позов в повному обсязі, зустрічний позов підтримала та дала пояснення, аналогічні викладеним в позовних заявах обставинам, вказавши, що без їх визначення всі вони позбавлені права при продажі своїх квартири продавати земельну ділянку, яка необхідна для утримання та обслуговування квартири. Вказала, що раніше в суд з цього приводу всі вони не зверталися.
Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні визнала первісний позов в повному обсязі, зустрічний позов підтримала та дала пояснення, аналогічні викладеним в позовних заявах обставинам.
Представник третьої особи, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, до судового засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, приходить до таких висновків.
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 25 листопада 1996 р., виданого комісією по приватизації Ясинуватського відділу Донецької залізничної дороги, квартира за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві приватної, власності ОСОБА_5 та ОСОБА_1, вказаний факт також підтверджено витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно вданого Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» від 08.10.2009 р. № 24072826.
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу ОСОБА_7 розірвав шлюб з ОСОБА_5, 03 липня 1998 року, після розірвання шлюбу ОСОБА_5 змінила прізвище на «ОСОБА_5».
Зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_10 одружився з ОСОБА_5, 13 липня 2007 року, актовий запис № 300, після укладення шлюбу ОСОБА_5 змінила прізвище на «ОСОБА_5».
Згідно технічного паспорту на квартиру № 2 у житловому будинку АДРЕСА_3 виданого Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» 25.09.2009 р., власниками вказаної квартири є ОСОБА_5 та ОСОБА_1, вказана квартира розташована на першому поверсі одноповерхового будинку і складається з трьох кімнат, житловою площею 38,3 кв.м, загальною площею 70,8 кв.м. Відповідно до свідоцтва виданого Донецькою міською радою від 26 червня 2008 р. № 3345 про право власності на житло, квартира за адресою: АДРЕСА_1, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_11 - Ѕ частка, ОСОБА_4 - Ѕ частина, що також підтверджено витягом про реєстрацію права власності нерухомого майна виданого Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» від 29.09.2008 р. № 20393167.
Як вбачається з технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1, власниками якої є ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вказана квартира розташована на першому поверсі одноповерхового будинку та складається з трьох кімнат житловою площею 38,7 кв.м, загальною площею 71,7 кв.м.
Відповідно до рішення Донецької міської ради від 18.06.2010 р. № 45/437 про передачу громадянам земельних ділянок у власність та у спільну сумісну власність, які перебувають у їх користуванні, для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 передано у спільну сумісну власність земельну ділянку площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_3, для будівництва і обслуговування існуючих жилих будинків, господарських будівель і споруд.
11 березня 2011 року управлінням Держкомзему у м. Донецьку був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_3, площею 0,1000 га. Акт зареєстровано в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 141013741000225. Згідно вказаного акту співвласниками вказаної земельної ділянки є ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4.
Але вищевказаний державний акт виданий на ім'я ОСОБА_5, а ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вказані в якості співвласників у додатку до цього акту без позначення часток.
Вказаний державний акт зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 141013741000225.
У судовому засіданні встановлено, що частини у спільній сумісній власності на будинок АДРЕСА_3 не визначені між власниками.
У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч. 1 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Відповідно до ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Згідно ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Зі ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.
Відповідно до ст. 89 ЗК України, співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на ї поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток. Які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
Згідно зі ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У зв'язку з тим, що між сторонами склався порядок користування спірною земельною ділянкою в рівних частках, спору з приводу користування землею за адресою: АДРЕСА_3 між ними немає, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги ОСОБА_5 та ОСОБА_1 є такими, що підлягають задоволенню, бо знайшли своє підтвердження у судовому засіданні є обґрунтованими.
Також суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за зустрічним позовом є обґрунтованими, заснованими на законі, в зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі за вищевказаними підставами.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 16, 356, 357, 368 ЦК України, ст. 89 ЗК України, ст.ст.10,11, 60, 212-215 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_5, ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Управління Держкомзему у м. Донецьку визнання ідеальних часток у спільній сумісній власності - задовольнити у повному обсязі.
Зустрічний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_1, третя особа: Управління Держкомзему у м. Донецьку про визнання ідеальних часток у спільній сумісній власності - задовольнити в повному обсязі.
Визначити за ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ідеальні частки в праві сумісної власності на земельну ділянку згідно державного акту від 11.03.2011 р. на право власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_3, площею 0,1000 га, та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на права власності на землю за № 141013741000225, за кожним по 1/4 на частку земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 площею 0,1000 га.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Куйбишевський районний суд м. Донецька шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Куйбишевського районного
суду м. Донецька Н.М. Ларіонова