Рішення від 14.01.2013 по справі 1207/9100/12

Справа № 1207/9100/12

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2013 року Жовтневий районний суд міста Луганська в складі:

головуючого: судді -Рябуха Ю.В.

при секретарі -Корж Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення та усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із відповідним позовом до відповідача, в обґрунтування якого вказала, що житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності їй та відповідачу в рівних частках. Деякий час ОСОБА_1 не мешкала за вищевказаною адресою та в травні 2012 року позивачка вирішила повернутися до будинку, однак не змогла, оскільки були змінені замки. 19 квітня 2012 року ОСОБА_1 намагалась потрапити до вищевказаного будинку, однак відповідачем їй було відмовлено в наданні доступу до спільного майна та на даний час позивачка не має можливості вселитись до будинку та користуватися своїм майном у вигляді ? частки житлового будинку АДРЕСА_1.

Тому позивачка просила вселити її у вищевказаний житловий будинок, зобов'язати відповідача усунути їй перешкоди у користуванні та розпорядженні майном у вигляді ? частки житлового будинку АДРЕСА_1 шляхом надання можливості безперешкодного доступу позивачці до цього будинку та шляхом руйнування за власний кошт всіх забудов, що були ним збудовані у невідповідності до технічного плану на даний житловий будинок.

У судове засідання з'явилася представник позивача - ОСОБА_3 та підтримала позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі, просила його задовольнити.

Відповідач -ОСОБА_2 та його представник -ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили. Заперечень проти позову не надали та заяви про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів без участі відповідача.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України розгляд даної справи належить до компетенції суду.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що житловий будинок, загальною площею 84,5 м?, житловою площею 46,4 м? з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності їй та відповідачу в рівних частках, відповідно до договору дарування, посвідченого Третьою Луганською державною нотаріальною конторою від 14 травня 1993 року за реєстровим № 1-2340, згідно з фотокопією довідки № 252125 від 14 травня 2012 року, виданої МКП «БТІ»м. Луганська /а. с. 10/.

Деякий час ОСОБА_1 не мешкала за вищевказаною адресою, зважаючи на ускладнення стосунків з відповідачем та в травні 2012 року позивачка вирішила повернутися до будинку, однак не змогла, оскільки були змінені замки та були стороні люди, тому позивачка звернулася до органів внутрішніх справ, відповідно до фотокопії заяви до Жовтневого РВ ЛМУ УМВС в Луганській області від 17 квітня 2012 року /а. с. 8/.

19 квітня 2012 року ОСОБА_1 намагалась потрапити до вищевказаного будинку, однак відповідачем їй було відмовлено в наданні доступу до спільного майна, згідно з фотокопією акту від 19 квітня 2012 року /а. с. 9/.

На даний час позивачка не має можливості вселитись до будинку та користуватися своїм майном, адже відповідач змінив замки на вхідній двері, збудував капітальну стіну, чим перешкоджає позивачці користуватися своїм власним майном у вигляді ? частки житлового будинку АДРЕСА_1.

Позивачка ОСОБА_1 вважає, що її право розпоряджатися своїм майном і проживати у власній квартирі було порушено.

Відповідно до ст. 48, 55 Закону України „Про власність", власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі ст. 321ч.1 ЦК України вбачається, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Права власника житла закріплені в ст. 150 ЖК України, де вказано, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Виходячи з наведеного, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником ? частки житлового будинку АДРЕСА_1, але позбавлена можливості у повній мірі використовувати своє право власності у зв'язку з тим, що її не впускає в квартиру відповідач ОСОБА_2, що перешкоджає позивачці користуватися своїм майном, що порушує її права власника.

Тому суд вважає за необхідне задовольнити заявлені вимоги ОСОБА_1 та вселити її у вищевказаний житловий будинок, зобов'язати відповідача усунути їй перешкоди у користуванні та розпорядженні майном у вигляді ? частки житлового будинку АДРЕСА_1 шляхом надання можливості безперешкодного доступу позивачці до цього будинку та шляхом руйнування за власний кошт всіх забудов, що були ним збудовані у невідповідності до технічного плану на даний житловий будинок.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. ст. ст. 10, 11, 27, 31, 60, 88, 212-215, 224 -233 ЦПК України, ст. 71, 72, 150 ЖК України, ст. ст. 13, 41 Конституції України, ст. ст. 317, 319, 355, 356, 391 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення та усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном -задовольнити.

Вселити ОСОБА_1 у будинок АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні та розпорядженні майном у вигляді ? частки житлового будинку АДРЕСА_1 шляхом надання можливості безперешкодного доступу ОСОБА_1 до цього будинку.

Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні та розпорядженні майном у вигляді ? частки житлового будинку АДРЕСА_1 шляхом руйнування за власний кошт всіх забудов, що були ним збудовані у невідповідності до технічного плану на даний житловий будинок.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя: Ю.В. Рябуха

Попередній документ
28590055
Наступний документ
28590057
Інформація про рішення:
№ рішення: 28590056
№ справи: 1207/9100/12
Дата рішення: 14.01.2013
Дата публікації: 21.01.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Жовтневий районний суд м. Луганська
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин