Пр.№ 1/155/13/2013
Справа № 0302/2699/2012
10 січня 2013 року Горохівський районний суд
Волинської області
в складі: головуючого Шмідта С.А.
при секретарі Домбровській З.П.
з участю: прокурора Смалюка Т.В.,
потерпілого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Горохів Волинської області кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця м.Бараккуй Балкашинського району Целіноградської області Республіки Казахстан, жителя АДРЕСА_1 працюючого трактористом в ПП "Карбон", з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, засудженого: 27 серпня 2012 року Горохівським районним судом Волинської області за ч.3 ст.185 КК України до 4-х років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування вищевказаного покарання з випробуванням строком на 2 роки, 24 жовтня 2012 року Іваничівським районним судом Волинської області за ч.3 ст.185 КК України до 3-х місяців арешту, у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, -
Підсудний ОСОБА_2 24 червня 2012 року близько 23 години 00 хвилин з метою крадіжки чужого майна пройшов на територію новобудови потерпілого ОСОБА_1, що в АДРЕСА_1 після чого, розбивши вікно, через утворений отвір проник в приміщення житлового будинку, звідки таємно викрав пів-буханки білого хліба вартістю 2,00 грн., сало вагою 200 грам вартістю 8,00 грн., алюмінієву сковорідку вартістю 140,00 грн. та дві зимові куртки вартістю 350,00 грн. Своїми діями підсудний спричинив потерпілому майнової шкоди на загальну суму 500,00 грн.
Крім того, в кінці червня 2012 року ОСОБА_2 повторно, з метою крадіжки чужого майна, перебуваючи в домоволодінні потерпілого ОСОБА_3, що знаходиться в АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу таємно викрав належні останньому грошові кошти в розмірі 740,00 грн., чим спричинив потерпілому майнової шкоди на вищевказану суму.
Після цього на початку липня 2012 року ОСОБА_2 повторно, з метою крадіжки чужого майна пройшов на територію новобудови потерпілого ОСОБА_3, що знаходиться в АДРЕСА_2, після чого, відкривши двері горища, проник в приміщення житлового будинку, звідки таємно викрав належні останньому грошові кошти в розмірі 430,00 грн., чим спричинив потерпілому майнової шкоди на вищевказану суму.
Також на початку серпня 2012 року ОСОБА_2 повторно, з метою крадіжки чужого майна пройшов на територію новобудови потерпілого ОСОБА_3, що знаходиться в АДРЕСА_2, після чого, відкривши двері горища, проник в приміщення житлового будинку, звідки таємно викрав банку кави "Нескафе Голд" ємністю 200 грам вартістю 55,00 грн., шорти марки "Адідас" вартістю 50 грн. та 15 пачок сигарет марки "Прилуки" вартістю 7,00 грн. за пачку. Своїми діями підсудний спричинив потерпілому майнової шкоди на загальну суму 210,00 грн.
Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованих йому діях визнав повністю та показав суду, що дійсно здійснював крадіжки чужого майна в с.Ковбань та с.Брани Горохівського району Волинської області, а саме: 24 червня 2012 року пройшов на територію новобудови потерпілого ОСОБА_1, що в АДРЕСА_1 після чого, розбивши вікно, через утворений отвір проник в приміщення житлового будинку, звідки таємно викрав пів-буханки білого хліба, сало, алюмінієву сковорідку та дві зимові куртки. В кінці червня 2012 року, перебуваючи в домоволодінні потерпілого ОСОБА_3, що знаходиться в АДРЕСА_2, викрав належні останньому грошові кошти в розмірі 740,00 грн. На початку липня 2012 року пройшов на територію новобудови потерпілого ОСОБА_3, що знаходиться в АДРЕСА_2, після чого, відкривши двері горища, проник в приміщення житлового будинку, звідки викрав належні останньому грошові кошти в розмірі 430,00 грн. Також на початку серпня 2012 року пройшов на територію новобудови потерпілого ОСОБА_3, що знаходиться в АДРЕСА_2, після чого, відкривши двері горища, проник в приміщення житлового будинку, звідки таємно викрав банку кави, шорти та 15 пачок сигарет.
Цивільний позов, заявлений до нього потерпілим ОСОБА_1, підсудний ОСОБА_2 визнав в повній мірі і погодився відшкодувати завдану потерпілому матеріальну та моральну шкоду. Підсудний щиро розкаюється у вчиненому, прохає суворо його не карати.
Потерпілий ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, однак скерував до суду письмове клопотання, в якому просить розглядати справу за його відсутності та повідомив суд про те, що цивільний позов заявляти не буде, свої покази, надані на досудовому слідстві, підтримує повністю.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 підтвердив покази підсудного та показав суду, що в с.Ковбань Горохівського району Волинської області знаходиться житловий будинок його покійних батьків, який він отримав у спадщину. Він періодично приїжджає до села та доглядає за будинком. 25 червня 2012 року ОСОБА_1 приїхав в АДРЕСА_1 та, прийшовши до свого будинку, побачив, що одне вікно у будинку розбите. В приміщенні будинку потерпілий виявив відсутність алюмінієвої сковорідки, двох зимових курток та продуктів харчування, а саме пів-буханки хліба та сала. Потерпілий ствердив, що своїми діями підсудний спричинив йому матеріальної шкоди на загальну суму 500,00 грн. Крім того, через незаконні дії підсудного, потерпілому була завдана моральна шкода, яка полягає у його душевних стражданнях та яку він оцінює в розмірі 2000,00 грн. Потерпілий просить стягнути із підсудного в його користь вищевказану матеріальну та моральну шкоду.
Таким чином показання підсудного та потерпілого узгоджуються між собою і повністю відповідають фактичним обставинам справи, які, в свою чергу, ніким з учасників судового розгляду не оспорюються.
Відповідно до п.11 Розділу ХІ "Перехідні положення" Кримінально процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року № 4651-VІ, який набрав чинності 20 листопада 2012 року, кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій і Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Таким чином, не маючи підстав сумніватися в істинності та добровільності позиції, а також показань підсудного та потерпілого, суд відповідно до ч.3 ст.299 КПК України (в редакції 1960 року) за згодою всіх учасників судового розгляду визнає недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які не оспорюються учасниками судового розгляду.
Таким чином суд, всесторонньо, об'єктивно аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази та матеріали даної кримінальної справи, приходить до висновку, що злочинні дії підсудного слід кваліфікувати за ч.3 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникнення у приміщення, та таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, оскільки підсудний ОСОБА_2 з метою крадіжки, без належного дозволу і не маючи вільного доступу, проникав у житлові приміщення, звідки повторно, таємно викрадав чуже майно.
При обранні міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів; особу підсудного; обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До пом'якшуючих покарання обставин суд відносить підсудному ОСОБА_2 щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.
До обтяжуючих покарання обставин суд відносить підсудному ОСОБА_2 вчинення злочину повторно.
Також суд враховує і те, що підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин середньої тяжкості та тяжкі злочини, не вперше притягується до кримінальної відповідальності, є особою молодого віку, посередньо характеризується за місцем проживання та роботи, а також те, що вищевказані злочини вчинено підсудним до винесення стосовно нього вироку Горохівського районного суду Волинської області від 27 серпня 2012 року, за яким йому було призначено покарання у виді позбавлення волі зі звільненням його від відбування покарання з випробуванням, та вироку Іваничівського районного суду Волинської області від 24 жовтня 2012 року, за яким йому було призначено покарання у виді арешту.
З врахуванням наведеного суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_2 в даному випадку можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства і щодо нього слід обрати міру покарання, передбачену санкцією закону, за яким він повинен нести кримінальну відповідальність, із застосуванням ст.70 КК України.
Крім того, суд вважає, що відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" зі змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду № 11 від 06 листопада 2009 року, даний вирок та попередній вирок Горохівського районного суду Волинської області від 27 серпня 2012 року слід виконувати самостійно.
Заявлений потерпілим ОСОБА_1 цивільний позов підлягає повному задоволенню, а тому суд стягує з підсудного ОСОБА_2 в його користь 500,00 грн. матеріальної шкоди та 2000,00 грн. моральної шкоди.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.81 КПК України (в редакції 1960 року).
Відповідно до ст.93 КПК України суд стягує з підсудного ОСОБА_2 судові витрати - кошти, затрачені на оплату проведеної в ході досудового слідства дактилоскопічної експертизи.
Запобіжний захід підсудному ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили суд залишає без змін -взяття під варту.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України (в редакції 1960 року), суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, призначивши покарання:
- за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки;
- за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ч.4 ст.70 КК України КК України, шляхом повного складання покарань, призначених за цим та попереднім вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 24 жовтня 2012 року у виді 3 (трьох) місяців арешту, перевівши на підставі ст.72 КК України арешт в позбавлення волі з розрахунку, за яким одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 3 (три) місяці.
Зарахувати в строк остаточно призначеного покарання відбуте за вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 24 жовтня 2012 року покарання за період з 26 листопада 2012 року по 09 січня 2013 року.
Строк відбування покарання рахувати з моменту постановлення вироку -10 січня 2013 року.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 500,00 (п'ятсот гривень 00 копійок) матеріальної шкоди та 2000,00 (дві тисячі гривень 00 копійок) моральної шкоди.
На підставі ч.1 ст.81 КПК України (в редакції 1960 року) речові докази у справі, а саме:
- металевий ніж, що знаходиться на зберіганні в ОСОБА_1, повернути останньому, як законному володільцю;
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати в розмірі 117,60 (сто сімнадцять гривень 60 копійок).
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_2 залишити попередній -взяття під варту.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Горохівський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Головуючий