Справа №1304/5278/12
09 січня 2013 року
Справа № 1304/5278/2012
Провадження №2/1304/1579/2012
09 січня 2013 року Галицький районний суд м.Львова в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., при секретарі Дулебку Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради про визнання права власності на спадщину за набувальною давністю,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Львівської міської ради про визнання права власності на спадщину за набувальною давністю.
В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що власником спірної 1/3 ідеальної частки квартири на підставі розпорядження Львівської міської адміністрації про приватизацію за №1303 від 14 листопада 1994 року була її мачуха ОСОБА_2, яка померла в 1995 році. Вона одружилася з її батьком, коли вони обоє були пенсійного віку. Одним із мотивів її переселення в квартиру було те, що через вік вона, як і батько, потребували постійної допомоги, як матеріальної, так і допомоги в побуті та задоволенні повсякденних потреб. Такий догляд з часу її переселення вона здійснювала постійно. Після смерті батька в січні 1994 року ОСОБА_2 почала хвилюватися з цього приводу і їй порадили укласти договір довічного утримання. Для укладення згаданого договору вони розпочали приватизацію квартири. Весь цей час вона добросовісно виконувала взяті на себе зобов'язання, надавала необхідний догляд та піклування ОСОБА_2, готувала їжу, купувала харчі, прала її особисті речі, сплачувала комунальні послуги, допомагала в лікуванні та в побуті. За порадою лікарів вона з дочкою звернулася до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатною і рішенням Галицького районного суду м.Львова від 02.12.1994 року останню було визнано недієздатною. Вважає, що вона добросовісно заволоділа 1/3 ідеальною часткою спірної квартири, оскільки на умовах договору довічного утримання доглядала ОСОБА_2 з 1993 року до дня її смерті, постійно забезпечувала її побутові потреби, сплачувала її лікування та комунальні послуги. З часу смерті ОСОБА_2 вона відкрито, добросовісно та безперервно більше 10 років користується 1/3 часткою спірної квартири, постійно сплачує за комунальні послуги, проводить ремонт квартири та проживає в ній. Враховуючи вищенаведене, просить суд встановити юридичний факт, а саме, що вона добросовісно, відкрито та безперервно володіє 1/3 часткою квартири АДРЕСА_1, яка належала на праві власності її мачусі ОСОБА_2, з дня її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 до 08.06.2012 року, тобто протягом більше 17 років, визнати за нею право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, як за особою, що більше 10 років добросовісно, відкрито та безперервно володіла 1/3 часткою квартири АДРЕСА_1, яка до цього належала її мачусі ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивачка та її представник в судовому засіданні позов підтримали, дали пояснення, аналогічні мотивам позовної заяви.
Представник Львівської міської ради в судовому засіданні позов ОСОБА_1 заперечив, дав пояснення, що позивачкою не доведено того, що вона добросовісно, відкрито та безперервно володіє 1/3 часткою квартири АДРЕСА_1, яка належала на праві власності її мачусі ОСОБА_2, з дня її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 до 08.06.2012 року, тобто протягом більше 17 років, оскільки остання знімалася з реєстрації за вказаною адресою і проживала в іншій квартирі. Просить в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задоволити частково з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Як вбачається з свідоцтва про право власності на квартиру від 14.11.1994 року, квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Відповідно до свідоцтва про народження від 01.04.2011 року, батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу від 15.05.1993 року, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 одружилися 15.05.1993 року.
ОСОБА_4, батько позивачки помер ІНФОРМАЦІЯ_2
Відповідно до свідоцтва про смерть від ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3.
Згідно свідоцтва про народження від 06.03.1968 року, батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_6 та ОСОБА_1, які одружилися 22.02.1959 року, а шлюб між ними розірвано 12.07.1978 року. ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4.
Як вбачається з довідки ЛКП «Княже місто»від 04.04.2012 року, ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 30.08.1993 року по 18.02.2002 року і з 25.05.2007 року по даний час. ОСОБА_2 була зареєстрована за вказаною адресою з 30.08.1993 року по 27.05.1996 року. ОСОБА_3 була зареєстрована за вказаною адресою з 30.08.1993 року до 04.09.2007 року.
Відповідно до довідки ЛКП «Княже місто»від 11.06.2012 року №515, ОСОБА_1 заборгованості з квартирної плати та за водопостачання і водовідведення за адресою: АДРЕСА_1, станом на 01.06.2012 року, немає.
Згідно рішення Галицького районного суду м.Львова від 02.12.1994 року, ОСОБА_2 визнано недієздатною.
Таким чином, судом встановлено, що позивач доглядала ОСОБА_2 з 1993 року до дня її смерті, постійно забезпечувала її побутові потреби, сплачувала її лікування та комунальні послуги. З часу смерті ОСОБА_2 по 18.02.2002 року і з 25.05.2007 року по даний час ОСОБА_1 відкрито, добросовісно та безперервно користується 1/3 часткою спірної квартири, постійно сплачує за комунальні послуги, проводить ремонт квартири та проживає в ній. Відповідно до ч.2 ст.344 ЦК України, за час не проживання позивачки у спірній квартирі, в такій проживала її дочка ОСОБА_3, спадкоємицею якої є позивачка, а відтак час володіння квартирою ОСОБА_3 слід приєднати до часу володіння ОСОБА_1
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що слід визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, що залишилися після смерті ОСОБА_2 за набувальною давністю.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення факту, а саме, що вона добросовісно, відкрито та безперервно володіє 1/3 часткою квартири АДРЕСА_1, яка належала на праві власності її мачусі ОСОБА_2, з дня її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 до 08.06.2012 року, тобто протягом більше 17 років, то такі вимоги суд відхиляє, так як ОСОБА_1 знімалася з реєстрації у спірній квартирі 18.02.2002 року і повторно в ній є зареєстрованою з 25.05.2007 року по даний час.
Керуючись ст.ст.4,10,60,88,212,215 ЦПК України, ст.344, п.8 прикінцевих і перехідних положень ЦК України, суд
Позов задоволити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, що залишилися після смерті ОСОБА_2 за набувальною давністю.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з Львівської міської ради в користь ОСОБА_1 574,18 гривень судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10-ти днів після його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий А.Р.Курилець