36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
24.05.2012 р. №18/338/12
м. Полтава
Суддя Тимощенко О.М., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" про надання розстрочки виконання рішення по справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавагаз", вул. Козака, 2, м. Полтава, Полтавська область,36039
до Публічного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод", вул. Зіньківська, 6, м. Полтава, Полтавська область,36014,
за участю представників сторін:
від позивача (стягувача): Грицюк А.С.
від відповідача (боржника): Роман А.І.
24.04.2012р. господарським судом Полтавської області прийнято рішення по справі №18/338/12 за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавагаз" до Публічного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" про стягнення грошових коштів, яким позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 1326643,08 грн. основного боргу, 3703,24 грн. річних, 19221,32 грн. пені, 30891,34 грн. судового збору. Рішення у встановленому порядку не оскаржувалося та набрало законної сили.
08.05.2012р. боржник звернувся до суду з заявою про розстрочку виконання рішення суду. У обґрунтування заяви вказує, що підприємство перебуває у складному фінансовому становищі, що пов'язано з несплатою у повному обсязі населенням заборгованості за спожиті послуги - постачання тепла та гарячої води.
У судовому засіданні представник боржника просив заяву задовольнити; представник стягувача проти надання розстрочки виконання рішення усно заперечував.
Згідно ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб і порядок їх виконання.
Відповідно до п. 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України №02-5/333 від 12.09.1996 р. "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 26.12.03 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" в пункті 10 зазначено, що при вирішення питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 351 Цивільного процесуального кодексу України і статті 121 Господарського процесуального кодексу України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Разом з тим, Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Згідно з ч.2 ст.4-3 ГПК України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, суд повинен враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмету доказування з даної справи (розд.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Боржником в обґрунтування заяви про надання розстрочки виконання рішення подано платіжні доручення про часткову сплату заборгованості згідно вказаного рішення суду та про сплату за газ на опалення (арк.110-114 справи). Суд вважає, що дані докази не є достатніми для надання розстрочки виконання рішення суду та не свідчать про наявність виняткових обставин для надання такої розстрочки у розумінні ст.121 ГПК України. Самі лише посилання боржника на складний фінансовий стан не є підставою, за яких може бути задоволено клопотання про відстрочку виконання рішення місцевого господарського суду, яке у відповідності до статті 115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковим на всій території України.
Інших доказів, які б свідчили про неможливість виконання рішення господарського суду Полтавської області, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу України, заявник не надав.
За таких обставин, заява Публічного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" про надання розстрочки виконання рішення від 24.04.2012р. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.33,43, 86,121 ГПК України, суд,-
1. Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Полтавський турбомеханічний завод" про надання розстрочки виконання рішення від 24.04.2012р.
2. Копії ухвали направити сторонам.
Суддя О.М.Тимощенко