№ К-34626/06
01010, м. Київ, вул. Московська, 8
08.04.2008р.
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого-судді Брайка А. І.,
суддів Голубєвої Г. К.,
Карася О. В.,
Рибченка О. А.,
Федорова М. О.,
секретар судового засідання - Міненко О. М.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Траст-КП”
на постанову Господарського суду Запорізької області від 22.05.2006р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 27.09.2006р. у справі № 13/198/06-АП
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Траст-КП”
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя
про скасування податкових повідомлень-рішень,
за участю представників:
позивача - не з'явились,
відповідача - Сиваш А. М.,
встановив:
Товариством з обмеженою відповідальністю “Траст-КП”подано позов про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 02.03.2006р.: № 0000252302/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 258 760 грн., в т. ч. 209 200 грн. основного платежу та 49 560 грн. штрафних (фінансових) санкцій і № 0000262302/0 про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 251 044 грн. 50 коп., в т. ч. 167 363 грн. основного платежу та 83 681 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 22.05.2006р., залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 27.09.2006р. у справі № 13/198/06-АП в задоволенні позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що в актах здачі-приймання наданих послуг та у розрахунках розміру винагороди не зазначено назви підприємств-покупців, які були знайдені агентом та укладені з ними угоди, не зазначено які конкретні дії здійснені агентом; позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат суми винагороди за зазначені агентські послуги у травні-серпні 2005р., не пов'язані з продажем товару в сумі 836 810 грн. 27 коп., оскільки він не отримував від агента послуги, а відвантаження товару (сир) здійснено безпосередньо позивачем по договорам укладеним раніше надання доручень та послуг; не доведення позивачем використання послуг у власній господарській діяльності.
Позивач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити посилаючись на порушення норм матеріального права, зокрема: ст. ст. 204, 628 ЦК України, ст. ст. 295 - 297 ГК України, ст. ст. 9, 11 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, п. 1.32. ст. 1, п. 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2., пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, пп. пп. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Відповідач в запереченнях на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні в повному обсязі та вважає постанову і ухвалу прийнятими у відповідності до вимог чинного законодавства.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутнього представника відповідача, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття відповідачем оспорюваних податкових повідомлень-рішень став акт від 20.02.2006р. № 22/23-2/33272568 про результати виїзної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 24.11.2004р. по 30.09.2005р. в якому, зокрема, зазначено про віднесення позивачем за дев'ять місяців 2005р. до складу валових витрат суми винагороди за отримані агентські послуги не пов'язані з продажем товарів та господарською діяльністю на загальну суму 836 810 грн. 27 коп. та завищення у зв'язку з цим податкового кредиту в травні-вересні 2005р. на загальну суму 167 363 грн.
Відповідно до п. 1.32. ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Згідно п. 5.1., пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності; до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Для віднесення позивачем суми винагороди за отримані агентські послуги до складу валових витрат необхідно, щоб отримані послуги в подальшому використовувались в межах його господарської діяльності, що, як обґрунтовано зазначено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, в даному випадку відсутнє.
Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Наявність у платника податку належно оформлених документів, які відповідно до Законів України “Про оподаткування прибутку підприємств” та “Про податок на додану вартість” необхідні для віднесення певних сум, відповідно, до складу валових витрат та до податкового кредиту, не є безумовною підставою правильності формування останніх, якщо в подальшому буде встановлено, як по даній справі, віднесення до складу валових витрат, витрат, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податку і, як наслідок, завищення у зв'язку з цим податкового кредиту.
За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позову є вірним, судові рішення прийняті відповідно вимог чинного законодавства, а вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, -
ухвалив:
1. Залишити касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Траст-КП” без задоволення, а постанову Господарського суду Запорізької області від 22.05.2006р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 27.09.2006р. у справі № 13/198/06-АП - без змін.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 - 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.
Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. І.
Судді (підпис) Голубєва Г. К.
(підпис) Карась О. В.
(підпис) Рибченко А. О.
(підпис) Федоров М. О.
Ухвала складена у повному обсязі 08.04.2008р.
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар Міненко О. М.