Рішення від 19.12.2012 по справі 5011-52/14913-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-52/14913-2012 19.12.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного малого підприємства "Лоцмен" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" про стягнення 2 840, 62 грн., за участю представників позивача -не з'явились, відповідача -Уразмєтової О.Р., довіреність від 07.06.2012 року,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 1 778, 17 грн. основного боргу, 177, 87 грн. 3 % річних та 884, 58 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням останнім взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого товару за договором поставки № 123-8/3819к від 26.10.2007 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.10.2012 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 19.11.2012 року.

У судовому засіданні 05.12.2012 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та заявив клопотання про застосування строку позовної давності щодо вимог позивача про стягнення пені, яке задоволено судом.

У судовому засіданні 05.12.2012 року оголошено перерву на 19.12.2012 року.

Представник позивача у судове засідання 19.12.2012 року не з'явився, однак через канцелярію суду подав письмові пояснення та заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути 1 778, 17 грн. основного боргу, 186, 36 грн. 3 % річних та 907, 94 грн. пені.

У судовому засіданні 19.12.2012 року відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності щодо вимог позивача про стягнення пені та докази оплати основного боргу, яку прийнято судом.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.10.2007 року між Приватним малим підприємством "Лоцмен" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО" (покупець) було укладено договір № 123-8/3819к, за умовами якого постачальник (позивач) зобов'язався передати товари (товар) у власність покупця (відповідача) на умовах і в терміни, встановлені в замовленнях на поставку (замовлення на поставку), а відповідач в порядку та у строки, встановлені договором, зобов'язався прийняти товар і оплатити їх (Розділ 1 договору).

Згідно з п. 1. Розділу ІІ договору ціни на товари, що поставляються позивачем відповідно до договору, вказані у додатку № 1 або прайс -листі до договору, що є невід'ємною частиною договору (додаток № 1). У додатку № 1 зазначені базові оптові ціни на товари (тобто ціни, за якими позивач пропонує купувати товари усім торговим підприємствам) і ціни, по

яким товари продаються відповідачу (тобто базові оптові ціни після вирахування наданої відповідачеві знижки.

Асортимент і кількість поставлених товарів, зазначених у документах поставки, повинні відповідати замовленому і підтвердженому позивачем у відповідності з ч.4, ч.5 ст. Розділу VІ договору асортименту і кількістю товарів (п. 5. Розділу ІІ договору).

Згідно з п. 5. Розділу ІV договору позивач зобов'язується при кожній поставці разом з товарами представляти всі необхідні належним чином оформлені документи або їх легітимні копії (повний перелік документів, відповідний Закону про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини).

Розділом VІІІ сторони встановили порядок розрахунків та оплати, згідно п. 3, п. 4 якого всі суми і платежі, для яких сторони не встановили термінів в договорі, включаючи оплату збитків та неустойки, повинні бути сплачені протягом 5 днів з дня появи платіжного зобов'язання. Сторони проводять розрахунки шляхом платіжного переказу на вказаний в договорі банківський рахунок іншої сторони.

26.10.2007 року сторони уклали протокол узгодження розбіжностей до договору, за умовами якого п. 1 Розділу VІІІ договору виклали у наступній редакції: відповідач здійснює оплату за поставлені товари протягом 45 календарних днів з моменту отримання товару.

Поясненнями позивача та видатковими накладними № 1/1475 від 14.01.2011 року на суму 3 510, 00 грн. та № 2/4423 від 28.02.2011 року на суму 445, 14 грн. стверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 3 955, 14 грн.

23.08.2012 року позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату заборгованості та пені, проте відповідач заборгованість не сплатив.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості на момент звернення позивача з указаним позовом до суду надано не було.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та мав перед позивачем заборгованість у сумі 1 778, 17 грн.

Однак, відповідачем після порушення провадження сплачено заборгованість у розмірі 1 778, 17 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень № 69948 та 69950 від 18.12.2012 року.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідач сплатив заборгованість поставлений товар, частково повернув товар та повернув зворотню тару після звернення позивача з позовом до суду в сумі 1 778, 17 грн., суд вважає, що провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору, судовий збір в цій частині позову покладається на відповідача.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позов в частині стягнення 3 % річних обґрунтований, проте підлягає задоволенню у розмірі 163, 99 грн. за уточненим розрахунком суду, який здійснений відповідно до вимог закону. В іншій частині позовних вимог про стягнення 3 % річних слід відмовити.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 884, 58 грн. (за період з 14.04.2011 року по 10.12.2012 року).

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачено, що, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Позивач звернувся до суду з даним позовом 22 жовтня 2012 року з пропуском строку позовної давності встановленого ч.2 ст. 258 ЦК України в частині вимог про стягнення пені за прострочення зобов'язання.

Тому, в цій частині позов не підлягає задоволенню у зв'язку зі спливом позовної давності.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" (03045, м. Київ, проспект Науки, буд. 8; код 32104254) на користь Приватного малого підприємства "Лоцмен" (84311, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. 50 років ВЛКСМ, буд. 2 А; код 23419138) 163 (сто шістдесят три) грн. 99 коп. 3 % річних та 1 100 (одна тисяча с) грн. 43 коп. судового збору.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1 778, 17 грн.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24.12.2012р.

Суддя С.О. Чебикіна

Попередній документ
28502729
Наступний документ
28502731
Інформація про рішення:
№ рішення: 28502730
№ справи: 5011-52/14913-2012
Дата рішення: 19.12.2012
Дата публікації: 09.01.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: