73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
______________________________________________________________________У Х В А Л А
"17" грудня 2012 р. Справа № 5024/245/2012
Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А., за участю представників учасників процесу:
від позивача: Іскрук О.В.- уповн. предст., дов. від 03.01.2012р.
від відповідача: не з'явився
від ДВС ГУЮ у Херсонській обл.: Кондратюка С.С.- уповн. предст., дов. № 4149 від 20.07.2012р.
у справі
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Електроград", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонский оптовый торговый дом-02", м.Херсон
про стягнення коштів
розглянув скаргу на дії органу ДВС.
Про обставини справи зазначено в рішенні суду від 10.04.2012р., яким постановлено стягнути з ТОВ "Херсонский оптовый торговый дом-02" 1227122,19грн. боргу, 25188,62грн. на відшкодування витрат зі сплати судового збору, надано відповідачу розстрочку виконання судового рішення на 4 місяці, за якою 300тис.грн. мало бути сплачено до 26.04.2012р., 450тис.грн. - до 26.05.2012р., 402310,81грн. - до 26.06.2012р., 100тис.грн. - до 26.07.2012р.
Справа знаходиться на стадії розгляду скарги ПрАТ "Електроград" на дії органу державної виконавчої служби.
За скаргою позивач вказує, що 22.11.2012р. з супровідним листом від 07.11.2012р. отримав датовані 02.11.2012р. примірники постанов відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Херсонській області про закінчення виконавчих проваджень № 32619531, 33763673, 33330503.
В обґрунтування скарги позивач вказав, що копії оспорюваних постанов направлено стягувачеві з порушенням 3-денного строку, постанови підписано начальником 07.12.2012р., коли у зв'язку зі зміною редакції п.7 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" в цьому пункті вже не містилось такої підстави для закінчення виконавчого провадження як направлення виконавчого документа ліквідаційній комісії.
Оспорювані постанови не були вчасно розміщені на сайті Єдиного державного реєстру виконавчого провадження, що є порушенням п.1.12.1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністра юстиції № 512/5 від 02.04.2012р.
ТОВ "ХОТД-02" в установленому порядку не визнано банкрутом, отже відсутні підстави для закінчення виконавчого провадження, а несвоєчасне направлення постанов свідчить про їх прийняття всупереч законодавству.
Позивач просить поновити строк на скаргу, визнати недійсними оспорювані постанови, зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області відновити виконавчі провадження.
Суд належно повідомляв учасників провадження про час і місце розгляду скарги шляхом направлення копії ухвали від 10.12.2012р. про прийняття скарги та призначенні її до розгляду. Відповідача було повідомлено за адресою його нинішнього місцезнаходження: 79021, Львівська обл., м. Львів, Франківський район, вул. Кульпарківська, буд.93 (спецвитяг з ЄДЛР, вчинений судом щодо місцезнаходження ТОВ "Херсонский оптовый торговый дом-02", залучено до справи).
Відповідач не проявив свого відношення до скарги. Представник відповідача не з'явився до суду для участі в судовому засіданні, клопотань, заяв до суду від відповідача не надходило. Суд не викликав представників учасників процесу (в т.ч. відповідача) в судове засідання, не визнавав їх явку обов'язковою.
Неявка представника відповідача в судове засідання не унеможливлює розгляд скарги позивача на дії органу ДВС.
Управління ДВС Головного управління юстиції у Херсонській області скаргу на визнало, навело заперечення проти скарги, які полягають у наступному.
Протоколом позачергових загальних зборів учасників ТОВ "Херсонский оптовый торговый дом-02" № 6 від 24.10.2012р. прийнято рішення про ліквідацію товариства, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців було внесено відповідний запис.
Згідно з ч.2 ст.67 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ліквідації юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку, а за ч.3 цієї статті Закону у разі, якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії, виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, передбаченому цим Законом.
02.11.2012р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.7 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з передачею виконавчого провадження ліквідаційній комісії боржника. Такі підстави були передбачені цим пунктом статті Закону в редакції на 02.11.2012р.
Постанови складені і затверджені 02.11.2012р., твердження позивача про їх затвердження 07.11.2012р. не відповідає дійсності.
02.11.2012р. відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області винесено три постанови про закінчення з однакових підстав виконавчих проваджень № 32619531, 33763673, 33330503, що порушувались стосовно виконання наказів суду від 03.05.2012р., 28.05.2012р., 27.06.2012р. про стягнення з ТОВ "Херсонский оптовый торговый дом-02" на користь ПрАТ "Електроград" 300тис.грн, 450тис.грн. та 402310,81грн., відповідно.
Як слідує з пояснень позивача, що не оспорюється органом ДВС, копії названих постанов отримані позивачем 22.11.2012р. з супровідними листами від 07.11.2012р. № 16625, № 16599, № 16618, відповідно, в одному конверті з копією постанови від 08.11.2012р. про закінчення у зв'язку зі сплатою боржником добровільно 100тис.грн. за наказом суду від 27.07.2012р. (виконавче провадження № 33844247), щодо якої в конверті також надійшов супровідний лист № 16615 від 12.11.2012р.
На наданих позивачем копіях оспорюваних постанов прослідковується напис про реєстрацію вхідної кореспонденції за № 1829 від 22.11.2012р., що кореспондується з відповідним написом у книзі реєстрації позивачем вхідної кореспонденції, витяг з якої залучено до справи.
Відповідно до ст.121-2 ГПК України скарги на дії органів ДВС можуть бути подані протягом 10 днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня коли зацікавленій особі про неї стало відомо, або з дня коли дія мала бути вчинена.
Позивачу про оспорювані постанови стало відомо з отриманням 22.11.2012р. їх копій поштою від органу ДВС. З огляду на правила перебігу строків, перенесення останнього дня строку на наступний робочий день у разі, коли він випав на вихідний день, заявлення скарги 03.11.2012р. слід вважати вчиненим своєчасно (скаргу подано поштою 03.11.2012р., що слідує з матеріалів кур'єрської доставки Укрпошти).
Відтак, у зв'язку з висновком про подання скарги в межах строку на скаргу та про дотримання цього строку, клопотання позивача про поновлення такого строку не має значення.
Скарга підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Оспорювані постанови винесені 02.11.2012р. на підставі п.7 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження", за яким виконавче провадження підлягало закінченню у разі передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника - юридичної особи. Слід зазначити, що викладеним змістом цей пункт статті Закону був чинним до 03.11.2012р. включно, а з 04.11.2012р. з внесенням змін до названого Закону цей пункт викладено так: виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом. Відповідно, з 04.11.2012р. серед повноважень органів ДВС не передбачено прав закінчувати виконавчі провадження у разі передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника (цей висновок не стосується банкрутств, а також п.3 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження", який не застосовувався за спірними документами, не стосується обставин справи, - містить норму про закінчення виконавчого провадження у разі ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва).
Викладена колишня (станом на 02.11.2012р.) редакція п.7 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" свідчить, що закінчення виконавчого провадження було наслідком передачі виконавчого документа, а передача виконавчого документа - причиною.
Причина у часі відбувається раніше або одночасно з наслідком, але не може відбуватися після наслідку.
Як слідує з названих супровідних листів № 16599, 16618, 16625 орган ДВС 07.11.2012р. направив голові ліквідаційної комісії ТОВ "ХОТД-02" накази суду про стягнення 300тис.грн., 450тис.грн., 402310,81грн., а спірні постанови про закінчення виконавчих провадження виніс раніше - 02.11.2012р.
Таким чином, винесення 02.11.2012р. постанов про закінчення виконавчого провадження без направлення до цієї дати або цією датою виконавчих документів голові ліквідаційної комісії є передчасним, таким, що не відповідає п.7 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження".
У випадку, коли б станом до та на дату фактичного направлення виконавчих проваджень зміст п.7 ч.1 ст.49 названого Закону не змінився зазначеною передчасністю та невідповідністю права стягувача можливо й не були б порушені, проте після вказаної зміни з 04.11.2012р. редакції п.7.ч.1 ст.49 Закону орган ДВС вже не має повноважень закінчувати виконавчі провадження на підставі направлення виконавчого документа ліквідаційній комісії боржника.
02.11.2012р. закінчення виконавчих проваджень було передчасним та за цією ознакою незаконним, закінчення цих виконавчих проваджень за тими ж підставами з 04.11.2012р. неможливе у зв'язку зі скасуванням законодавцем таких підстав зміною закону.
Пункт 3 ст.67 Закону, як правильно зазначив орган ДВС, передбачає, що у разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії, виконавче провадження підлягає закінченню у порядку, передбаченому цим Законом і, відповідно, не може бути закінчено без достатніх підстав за цим Законом.
Поряд з викладеним у судовій практиці існує й інша мотивація суджень про незаконність подібних оспорюваних постанов про закінчення виконавчого провадження: Вищим господарським судом України в постановах № 61/37 від 06.02.2012р., № 26/140 (10) від 18.07.2012р. суд виходив з того, що у п.7 ч.1 ст.49 ГПК України фраза "у разі ліквідації" передбачає закінчену дію, процедуру - вже вчинену дію, та відповідно, закінчення виконавчого провадження, за таким розумінням Закону, було можливим після вже вчиненої ліквідації боржника, а не лише започаткованої такої ліквідації.
Виходячи зі змісту ст.51 Закону України "Про виконавче провадження" у випадку якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого документа визнана судом незаконною виконавче провадження підлягає відновленню.
Поряд з викладеним суд прийняв до уваги, що належними й допустимими доказами за ст.33, 34 ГПК України позивач не довів твердження про затвердження оспорюваних постанов 07.11.2012р. (за наданими позивачем же копіями постанов їх затверджено 02.11.2012р.) та про невчасне розміщення постанов на сайті Єдиного державного реєстру виконавчого провадження, яке навіть за умови доведення не кваліфікується як підстава для визнання недійсним постанови.
Керуючись ст.86 ГПК України, суд
Скаргу ПрАТ "Електроград" на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області задовольнити.
Визнати недійсними постанови державного виконавця від 02.11.2012р. про закінчення виконавчих проваджень ВП № 32619531, ВП № 33763673, ВП № 33330503.
Зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області відновити виконавчі провадження ВП № 32619531, ВП № 33763673, ВП № 33330503.
Суддя В.В. Чернявський