Справа № 206/45/13- к
1-кс/206/3/13
04 січня 2013 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
слідчого судді Сухоруков А.О.,
при секретарі Сядро Г.Г.,
за участю прокурора Голота С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську клопотання слідчого СВ ЛВ на ст. Нижньодніпровськ - Вузол УМВС України на Придніпровській залізниці ст. лейтенанта міліції Бубнової В.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, раніше засудженого вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2009 року за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 317 Кримінального кодексу України,
04 січня 2013 року слідчий СВ ЛВ на ст. Нижньодніпровськ - Вузол УМВС України на Придніпровській залізниці ст. лейтенанта міліції Бубнова В.В. звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що 24 жовтня 2012 року в період часу з 11 години 40 хв. до 13 години 30 хв. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, надав гр-ну. ОСОБА_3 приміщення,у якому мешкав, а саме АДРЕСА_1, для виготовлення наркотичного засобу «опій ацетильований».
В період часу з 13 години 45 хвилин до 16 години 05 хвилин слідчим СВ ЛВ на ст. Нижньодніпровськ-Вузол спільно з працівником БНОН ЛВ на ст. Нижньодніпровськ - Вузол і працівником СКР ЛВ на ст. Нижньодніпровськ-Вузол був проведений санкціонований судом Самарського району м. Дніпропетровська обшук за місцем проживання гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у АДРЕСА_1.
У результаті обшуку у присутності двох понятих, було виявлено та вилучено:
1. рідину темно - коричневого кольору, яка перебувала в металевому емальованому посуді,яка для зручності транспортування була поміщена в чотири одноразових медичних шприца, об'ємом 5,0 мл., кожен. Згідно висновку спеціаліста № 501/15 від 26 жовтня 2012 року, рідина в чотирьох шприцах , об'ємом 4,2 мл., 5,9 мл., 5,9 мл., 1,1 мл., містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований. Маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину становить відповідно 0,1774 гр., 0,1312 гр., 0,1253 гр., 0,0354 гр. Згідно з висновком експерта № 297/15 від 31.10.2012 року, рідина в чотирьох шприцах, об'ємом 3,8 мл., 5,5 мл., 5,5 мл., 0,7 мл., містить особливо небезпечний наркотичній засіб - опій ацетильований. Маса опію ацетильованого в перерахунку на суху речовину становить відповідно 0,1605 гр., 0,1223 гр., 0,1168 гр., 0,0225 гр.
2. медичний шприц, об'ємом 5,0 мл., який містить рідину 2,0 мл., яка згідно висновку спеціаліста № 504/15 від 26.10.2012 року, містить особливо небезпечний наркотичний засіб -концентрат з макової соломи (опій екстракційний), масою концентрату з макової соломи ( опій екстракційного) в перерахунку на суху речовину становить 0,4715 гр. Згідно висновку експерта № 297/15 від 31.10.2012 р., рідина в шприці , об'ємом 1,6 мл., містить особливо небезпечний наркотичний засіб -концентрат з макової соломи (опій екстракційний). Маса концентрату з макової соломи ( опій екстракційний) в перерахунку на суху речовину становить 0,3772 г.
3. ватний тампон, просочений рідиною темно - коричневого кольору, об'ємом 1,7 мл., яка згідно висновку спеціаліста № 502/15 від 29 жовтня 2012 року, містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований. Маса опію ацетильованного в перерахунку на суху речовину становить 0,0496 гр. Згідно висновку експерта № 307 / 15 від 09 листопада 2012 року, рідина, якою просочений ватний тампон, об'ємом 1,2 мл., та містить особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований. Маса опію ацетицьованого в перерахунку на суху речовину становить 0,0350 г.
4. сірник, з нашаруванням на якому, згідно висновку спеціаліста № 502/15 від 29 жовтня 2012 року, міститься особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований в невеликій кількості. Згідно висновку експерта № 307 / 15 від 09 листопада 2012 року, сірник містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований в невеликій кількості.
5. емальований посуд, із залишками рідини темно-коричневого кольору, яка згідно висновку спеціаліста № 503/15 від 29 жовтня 2012 року, містить особливо небезпечний наркотичний засіб опій ацетильований в невеликій кількості. Згідно висновку експерта № 307 / 15 від 09 листопада 2012 року, металевий емальований ковш з нашаруванням речовини коричневого кольору, містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований в невеликій кількості.
6. медичний шприц, об'ємом 2,0 мл., заповнений рідиною світло-жовтого кольору, до позначки 2,0 мл., яка згідно висновку експерта № 307/15 від 09 листопада 2012 року, є прекурсором - ангідридом оцтової кислоти, маса якого становить 0,0012 гр. Відповідно до висновку спеціаліста № 506 / 15 від 29.10.2012 року: обсяг ангідриду оцтової кислоти склав 1,9 мл., маса якого в перерахунку на суху вагу склала 0,0020 кг.
7. флакон, заповнений рідиною об'ємом 5,8 мл., яка згідно висновку експерта № 307/15 від 09 листопада 2012 року, є прекурсором - ангідридом оцтової кислоти, маса якого становить 0,0062 гр. Згідно з висновком спеціаліста № 505 / 15 від 29.10.2012 року обсяг ангідриду оцтової кислоти склав 6,8 мл., маса якого в перерахунку на суху вагу склала 0,0073 кг.
Вище перераховані речовини та предмети, належать гр-ну ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, який проживає за адресою: АДРЕСА_4, які він незаконно виготовив та зберігав, за згодою ОСОБА_2, за місцем мешкання останнього, за адресою: АДРЕСА_1, без мети збуту.
Слідчий зазначає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки той вже переховувався від органів досудового розслідування та перебував у розшуку.
Клопотання слідчого погодженого із старшим прокурором Дніпропетровської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України.
Підозрюваний ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він органів досудового слідства не переховувався та не має наміру переховуватися, повісток він не одержував, йому не було повідомлено, що стосовно нього є кримінальне провадження, викладені слідчим твердження є її здогадками і нічим не підкріплені, просив обрати більш м'який вид запобіжного заходу. Також із 02 січня 2013 року він перебуває у лінійному відділі міліції Придніпровської залізниці.
Прокурор в судовому засіданні стверджувала, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою з огляду на характеризуючи данні підозрюваного, його намагання ухилитися від органів досудового слідства.
Вислухавши доводи та пояснення підозрюваного, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, дослідивши подані матеріали, приходжу до висновку про необхідність задовольнити клопотання та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Судом встановлено, що 14.12.2012 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про обставини надання ОСОБА_2 приміщення ОСОБА_3 для виготовлення там наркотичних засобів, що мало місце 24 жовтня 2012 року, кримінальне провадження № 12012042020000025.
17 листопада 2012 року ОСОБА_2 оголошено в розшук.
03 січня 2013 року ОСОБА_2 в порядку ст.ст. 276-279 Кримінального процесуального кодексу України було письмово повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України.
Копію клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із доданими матеріалами було вручено ОСОБА_2 04.01.2013 року о 08 год.00 хв.
У відповідності до ст. 176 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
За змістом ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст. 178 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2, ч. 3 ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє про Франції»від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейський суд з прав людини слідує, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 Кримінального процесуального кодексу України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Врахувавши дійсні обставини справи, схиляюся та приймаю за дійсні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки той перебував в розшуку, намагався переховатися від органів досудового слідства.
Зазначені висновки суду засновані перед усім на тому, що підозрюваний ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину середньої тяжкості, характеризується посередньо, не пов'язаний усталеними спільним соціальним побутом із іншими особами, не працевлаштований, має попередню непогашену та не зняту у встановленому законом порядку судимість, що у сукупності дає всі підстави вважати про його схильність до суспільно небезпечних протиправних вчинків.
Вказані обставини виключають об'єктивну можливості щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особисте зобов'язання.
Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 Кримінального процесуального кодексу України і зобов'язалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу -не знайшлося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особиста порука не виявляється можливим.
Передбачений статтею 181 КПК України запобіжний захід домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Беручи до уваги наведені вище обставини, вважаю за неможливе застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки той не має постійного місця проживання, перебував у розшуку.
Відповідно до ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
У відповідності до п. 1 ч. 5 ст. 182 Кримінального процесуального кодексу України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати.
При цьому вважаю за необхідне визначити розмір застави відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2013 року -1176,00 грн. Враховуючи характеризуючи данні підозрюваного, відсутності в нього джерел доходу, усталених соціальних зв'язків, вважаю, що сума у розмірі 1176,00 грн.. буде достатньою для внесення у якості застави. Зазначена сума підлягає внесенню на розрахунковий рахунок 37312022006709, одержувач: ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області, банк одержувача ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, код ОКПО 26239738, МФО 805012.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 197 Кримінального процесуального кодексу України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-184, 193-194, 196, 197, 205, 206, 369, 370, 371, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Клопотання слідчого СВ ЛВ на ст. Нижньодніпровськ - Вузол УМВС України на Придніпровській залізниці ст. лейтенанта міліції Бубнової В.В. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити.
Застосувати стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк в 60 (шістдесят) днів, який обраховувати з моменту фактичного затримання, тобто з 02 січня 2013 року, по 02 березня 2013 року включно.
Визначити, що грошова сума розмірі 1176 (одна тисяча сто сімдесят шість) грн. є достатньою для внесення її якості застави.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області
Слідчий суддя А.О. Сухоруков