Справа № 2-1329/11
№ 2/422/1406 (1329)
2012 рік
7 листопада 2012 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Приходченко О.С.
при секретарі Король Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», треті особи Дніпровський регіональний департамент Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»та приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бовітон-ЛТД»про стягнення заборгованості за кредитом, -
ОСОБА_1 12 травня 2010 року звернувся до суду з позовом до відповідача ПАТ «УкрСиббанк», треті особи Дніпровський регіональний департамент ПАТ «УкрСиббанк»та приватний нотаріус ДМНО ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними.
25 листопада 2010 року ПАТ «УкрСиббанк»звернулося з зустрічним позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ТОВ «Бовітон-ЛТД»про стягнення заборгованості за кредитом.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 листопада 2010 року первісний та зустрічний позови було об'єднано в одне провадження.
Позивач ОСОБА_1 у своєму позові, а у ході судового засідання його представник, посилалися на те, що 14 березня 2007 року між ним та ВАКІБ «УкрСиббанк»було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11127090000, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику споживчий кредит, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати та повернути банку кредит у розмірі 300 000 доларів США, що відповідно до гривневого еквіваленту дорівнює 1 515 000 грн., а також сплатити проценти, комісії в порядку та умовах, визначених цим договором. Дія кредитного договору встановлена у термін з 14 березня 2007 року по 13 березня 2018 року. 14 березня 2007 року між ОСОБА_1 та банком також було укладено договір іпотеки № 11127090000/З, який було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за № 885. Відповідно до умов договору іпотеки ОСОБА_1 передав в іпотеку нерухоме майно -домоволодіння з відповідними господарчими будівлями та спорудами, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 376,2 кв. м., житловою площею 110,9 кв. м. Згідно з графіком погашення кредиту (додаток № 1 до кредитного договору), який є невід'ємною частиною кредитного договору від 14 березня 2007 року банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у розмірі 300 000 доларів США, а позичальник зобов'язався виплатити банку суму кредиту відповідно до графіку платежів. Однак, ні на 14 березня 2007 року, ні станом на момент подачі позову банком не були надані ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 300 000 доларів США. Що стосується вимог банку про стягнення заборгованості за кредитним договором, у їх задоволенні представник ОСОБА_1 просила суд відмовити, оскільки з наданої банком заяви на видачу готівки від 14 березня 2007 року вбачається, що кредит банком було надано невідомій особі, підпис позивача на ній відсутній, жодного платежу з метою його погашення ОСОБА_1 здійснено не було, тому підстави стягувати заборгованість відсутні. Позивач ОСОБА_1 у своєму позові, а у судовому засіданні його представник, просили суд визнати договір про надання кредиту та договорів іпотеки недійсними, а у задоволенні зустрічного позову ПАТ «УкрСиббанк»відмовити.
Представник відповідача ПАТ «УкрСиббанк»у ході судового засідання заперечувала проти задоволення первісного позову, оскільки відповідно до умов кредитного договору кредит надавався шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника для подальшого використання за цільовим призначенням. Банк виконав свої зобов'язання перед позичальником та 14 березня 2007 року зарахував на рахунок позичальника, відкритий саме для отримання кредиту, що підтверджується випискою з поточного рахунку. Крім того, того ж дня між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу домоволодіння з відповідними господарськими будівлями та спорудами, який було посвідчено приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_2, відповідно до умов якого продавець передав у власність позивача майно, а факт оплати його вартості засвідчений, що підтверджує цільове використання кредитних коштів. ОСОБА_1 порушуються взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів, тому станом на 27 вересня 2010 року утворилася заборгованість у розмірі 3 229 997 грн. 01 коп. Представник ПАТ «УкрСиббанк»просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити та задовольнити вимоги зустрічного позову, стягнувши солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ТОВ «Бовітон-ЛТД»заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 229 997 грн. 01 коп.
Представник Дніпровського регіонального департаменту ПАТ «УкрСиббанк», приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та представник ТОВ «Бовітон ЛТД»у судове засідання не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, оцінивши добуті та представлені докази, суд вважає позовні вимоги первісного позову такими, що підлягають задоволенню, а в задоволенні позовних вимог зустрічного позову відмовити.
Судом встановлено, що 14 березня 2007 року між ОСОБА_1 та АКІБ «Укрсиббанк», правонаступником якого відповідно до Статуту є ПАТ «УкрСиббак»(а.с. 106-107, Т-1), було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11127090000 (а.с. 7-15, Т-1), відповідно до умов якого банк зобов'язався надати, а позичальник отримати, належним чином використовувати та повернути банку кредит у розмірі 300 000 доларів США та сплатити проценти, комісії в порядку та умовах, визначених цим договором. Зазначена сума кредитного договору у гривневому еквіваленті, за курсом НБУ на день укладення договору складала 1 515 000 грн.
Також 14 березня 2007 року між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк»правонаступником якого, відповідно до Статуту є ПАТ «УкрСиббак»(а.с. 106-107, Т-1), було укладено договір іпотеки № 11127090000/З, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі № 885, відповідно до якого ОСОБА_1 було передано у іпотеку нерухоме майно, а саме: домоволодіння з відповідними господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 376,2 кв. м., житловою площею 110,9 кв. м. (а.с. 16-19, Т-1), який ним було передбачено за договором купівлі-продажу від 14 березня 2007 року.
Ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
З матеріалів справи вбачається, що, відповідно до заяви про видачу готівки 18 від 14 березня 2007 року, отримувачем грошових коштів у розмірі 300 000 доларів США, що у гривневому еквіваленті становить 1 515 000 грн., зазначено ОСОБА_1, однак в графі підпис отримувача грошових коштів його підпису та підпису будь-якої іншої особи не міститься (а.с. 72, Т-1).
З копій заяв на переказ готівки за період з 20 липня 2007 року по 20 лютого 2009 року, призначення платежу за якими є погашення кредиторської заборгованості за кредитним договором № 0000011127090, вбачається, що платником за ним є ОСОБА_1 (а.с. 127-138). Однак представником ОСОБА_1 у судовому засіданні факт підписання вищезазначених заяв саме ОСОБА_1 заперечувався.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.
Висновком судової почеркознавчої експертизи № 2636-12, складеним 10 вересня 2012 року, встановлено, що підписи від імені ОСОБА_1 в графах «підпис платника»: заяви про переказ готівки № 30 від 12.12.2007; № 22 від 15.02.2008; № 8 від 04.03.2008; № 34 від 24.03.2008; № 32 від 10.04.2008 року; № 24 від 23.07.2008; № 4 від 12.08.2008 -виконані не ОСОБА_1, а іншою особою. Також було встановлено, що вирішити питання чи виконанні підписи від імені ОСОБА_1 у графах «підпис платника»: заяв на переказ готівки № 11 від 14.03.2008; № 34 від 17.04.2008; № 7 від 04.08.2008; № 31 від 20.02.2009 самим ОСОБА_1 чи іншою особою, не надається можливим (а.с. 4-16, Т-2).
Заперечення представника ПАТ «УкрСиббанк»стосовно того, що банком було виконано зобов'язання перед ОСОБА_1 за кредитним договором на підставі зарахування банком на рахунок позичальника кредитних коштів, судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки саме моментом укладення договору є передання грошей позичальнику, докази, які б свідчили про передачу банком ОСОБА_1 кредитних коштів, ПАТ «УкрСиббанк»суду не надані. Також не заслуговують на увагу посилання представника банку на те, що договір купівлі-продажу домоволодіння з відповідними господарчими будівлями та спорудами від 14 березня 2007 року, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_1, є підтвердженням цільового використання кредитних коштів наданих саме ОСОБА_1, оскільки банком не було доведено, що ОСОБА_1 в рахунок вартості домоволодіння було передано кошти отримані в банку.
З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що кредитний договір про надання споживчого кредиту № 11127090000 від 14 березня 2007 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк»та ОСОБА_1, слід визнати недійсним.
Ч. 2 ст. 548 ЦК України передбачено, що недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Таким чином, саме правочином, який забезпечує виконання договору про надання споживчого кредиту № 11127090000 від 14 березня 2007 року, є договір іпотеки № 11127090000/З від 14 березня 2007 року, який також підлягає визнанню недійсним.
З урахуванням зазначених обставин, вимоги зустрічного позову про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягають у зв'язку з визнанням кредитного договору недійсним.
Ч. 1 ст. 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
ОСОБА_1 при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 34 грн. (а.с. 2), витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн. (а.с. 3), а також понесено витрати на проведення судової експертизи у розмірі 2 059 грн. 68 коп., які підлягають стягненню з ПАТ «УкрСиббанк»на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ч. 5 ст. 203, ч. 2 ст. 548, ст. ст. 1046, 1054, ч. 1 ст. 1051 ЦК України, ст. 60, ч. 1 ст. 79, ч. 1 ст. 88, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
Вимоги первісного позову задовольнити.
Визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту № 11127090000 від 14 березня 2007 року, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1.
Визнати недійсним договір іпотеки № 11127090000/З від 14 березня 2007 року, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 34 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн. та витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, у розмірі 2 059 грн. 68 коп.
У задоволенні вимог зустрічного позову Публічному акціонерному товариству «УкрСиббанк»відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя