Справа № 0306/6222/12 Головуючий у 1 інстанції:Агеєва Є.О.
Провадження № 22-ц/0390/2075/2012 Категорія:48 Доповідач: Киця С. І.
24 грудня 2012 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Киці С.І.
суддів -Шевчук Л.Я., Федонюк С.Ю.
при секретарі Семенюк О.А.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання та стягнення додаткових витрат у зв'язку з навчанням за апеляційними скаргами позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 листопада 2012 року,
Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 20 листопада 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалено стягувати із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчатися в розмірі 1/14 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 25 вересня 2012 року на період навчання і до досягнення ОСОБА_3 23 років. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 850 грн. та в користь держави 214 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.
Позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Вважає його незаконним та необґрунтованим, постановленим з порушенням норм матеріального права та невідповідністю фактичних обставин справи. Просить скасувати рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу на зазначене рішення суду в частині стягнення з неї на користь позивача витрат на правову допомогу. Вважає, що судом безпідставно з неї стягнуто 850 грн. витрат на правову допомогу. Просить скасувати рішення в цій частині та постановити нове, яким в задоволенні вимог в частині стягнення витрат на правову допомогу відмовити.
Апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 слід відхилити з наступних підстав.
Згідно з ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язанні утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Статтею 201 СК України визначено, що до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187,189-192 і 194-197 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів згідно ст. 182 СК України суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника інших дітей та непрацездатних батьків, інші обставини, що мають значення для справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_3 проживає з позивачем ОСОБА_1 та є студенткою 3 курсу інституту соціальних наук заочної форми навчання Волинського національного університету ім. Л.Українки. Позивач є платником за навчання ОСОБА_3 і розмір плати складає 369 грн. щомісячно.
Із матеріалів справи вбачається, що добровільно матеріальної допомоги відповідач на утримання дочки не надає і між сторонами не досягнуто згоди щодо розміру аліментів, які необхідні для утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. При визначені розміру аліментів -1/14 частини всіх видів заробітку, судом взято до уваги, що на утриманні у відповідача перебуває неповнолітній син ОСОБА_5, а позивач не сплачує аліменти на його утримання в результаті чого утворилась заборгованість станом на 1 жовтня 2012 року в розмірі 2554,84 грн. ОСОБА_3 є студенткою заочної форми навчання, не працює, перебуває на обліку в Ковельському міськрайонному центрі зайнятості, їй надано статус безробітного і призначена виплата допомоги по безробіттю з 06.06.2012р., яка виплачувалась з червня 2012 року по серпень 2012 року включно та була припинена з 14.08.2012 р. за недотримання рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню. Отже, повнолітня ОСОБА_3 має фізичну можливість додатково здійснювати своє утримання за рахунок інших доходів.
За таких обставин, суд першої інстанції, з врахуванням матеріального стану дитини, позивача та відповідача, дійшов до висновку про обов'язок відповідача утримувати повнолітню доньку, яка продовжує навчання, та виходячи із встановлених обставин, правильно визначив розмір аліментів, який є достатнім для потреб повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.
Суд присудив аліменти від дня пред'явлення позову -з 25 вересня 2012 року, як це передбачено ст.191 СК України.
Відповідно до ч.1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Згідно ст.ст. 185, 199, 201 СК України додаткові витрати можуть стягуватись лише на неповнолітню дитину і законом не передбачено стягнення з батьків додаткових витрат на утримання повнолітніх дітей. Підстави для присудження аліментів за минулий час і стягнення 3740 грн., як додаткових витрат понесених на навчання відсутні і суд у відповідності до зазначених норм матеріального права відмовив в задоволені позовних вимог в цій частині.
Відповідно до ст. ст. 79, 84, 88 ЦПК України до судових витрат, що присуджуються стороні, на користь якої ухвалено рішення, відносяться, зокрема витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права.
Суд першої інстанції стягнув з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 850 грн. Понесення цих витрат позивачем підтверджується прибутковим касовим ордером №27/2 від 10 вересня 2012 року, а також угодою про надання послуг адвоката від 1 вересня 2012 року, укладеною між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_7, розрахунком на оплату послуг адвоката, які подані до апеляційного суду. Відповідно до наданого розрахунку за підготовку позову визначений розмір у 300 грн., консультації -300 грн., уточнення позовних вимог -250 грн., а всього 850 грн. Зазначена сума відповідає граничному розміру компенсації на правову допомогу, який визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави».
Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, справа судом розглянута в межах заявлених вимог, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права та підстав для його скасування в немає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ковельського міськрайонного суду від 20 листопада 2012 року у даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді