Справа № 0310/2996/12 Головуючий у 1 інстанції:Мосієвич І.В.
Провадження № 22-ц/0390/1943/2012 Категорія:79 Доповідач: Русинчук М. М.
20 грудня 2012 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого-судді -Русинчука М.М.,
суддів -Матвійчук Л.В., Мудренко Л.І.,
при секретарі -Губарик К.А.,
з участю: представника заявника -ОСОБА_1,
державного виконавця -Воробей О.А.,
прокурора -Бордюженко Е.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_2 на постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження за апеляційною скаргою заявника на ухвалу Любомльського районного суду від 16 жовтня 2012 року,
ОСОБА_2 звернувся в суд із скаргою на постанову головного державного виконавця другого відділу державної виконавчої служби Луцького МУЮ Воробей О.А. від 27.08.2012 року ВП № 33999525, в якій просив зобов'язати державного виконавця винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання постанови Любомльського районного суду № 0310/927/2012 від 13.03.2012 року.
Вимоги обґрунтовував тим, що державним виконавцем постанова про відкриття виконавчого провадження винесена з порушенням п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки порушено тримісячний строк пред'явлення постанови суду від 13.03.2012 року до виконання у ДВС.
Ухвалою Любомльського районного суду від 16 жовтня 2012 року в задоволенні скарги ОСОБА_2 щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 33999525 від 27.08.2012 року головного державного виконавця другого відділу державної виконавчої служби Луцького МУЮ Воробей О.А. відмовлено.
В апеляційній скарзі заявник ОСОБА_2, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив ухвалу суду скасувати з постановленням нової ухвали про задоволення скарги.
В суді апеляційної інстанції представник заявника ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з підстав в ній наведених.
Державний виконавець Воробей О.А., прокурор Бордюженко Е.Р. вважають апеляційну скаргу безпідставною, просять її відхилити.
Колегія суддів, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а ухвала суду скасуванню із закриттям провадження у справі у зв'язку з тим, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Любомльського районного суду від 13.03.2012 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 352 МК України (в редакції від 11 липня 2002 року) і накладено на нього стягнення у виді конфіскації автомобілів: «Mercedes-Benz»моделі «S400 HYBRID», кузов № НОМЕР_1, 2009 року випуску, вартістю 47726 євро, що згідно курсу валют НБУ станом на 13.03.2012 року становить 500 017 грн. 33 коп.; «BMW X5», кузов № НОМЕР_2, 2008 року випуску, вартістю 508 928 грн., який знаходиться на зберіганні в УСБУ у Волинській області; «Mercedes-Benz»моделі «S400 HYBRID», кузов № НОМЕР_3, 2009 року випуску, вартістю 520 325 грн., який знаходиться на зберіганні в УСБУ у Волинській області, а всього на суму 1 529 270 грн. 33 коп. У разі неможливості конфіскувати ці автомобілі, стягнути з ОСОБА_2 їх вартість (а.с.8-9).
Постановою апеляційного суду Волинської області від 26 квітня 2012 року зазначена постанова місцевого суду залишена без змін (а.с.10-12).
16.05.2012 року постанова Любомльського районного суду від 13.03.2012 року пред'явлена до виконання у державну виконавчу службу.
27.08.2012 року постановою головного державного виконавця другого відділу державної виконавчої служби Луцького МУЮ Воробей О.А. відкрито виконавче провадження на виконання постанови Любомльського районного суду від 13.03.2012 року (а.с.5).
ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на вказану постанову державного виконавця, можливість подання якої передбачена ст. 383 ЦПК України.
Відмовляючи в задоволенні скарги суд першої інстанції виходив з того, що постанова Любомльського районного суду від 13.03.2012 року пред'явлена до виконання вчасно - 16.05.2012 року, тобто у трьохмісячний строк передбачений законом України «Про виконавче провадження», а тому підстави для скасування постанови державного виконавця другого відділу державної виконавчої служби Луцького МУЮ про відкриття виконавчого провадження від 27.08.2012 року відсутні.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно з ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У п. 1 ч. 1 ст.3 КАС України справу адміністративної юрисдикції визначено, як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про державну виконавчу службу»державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Ст. 6 Закону України «Про державну виконавчу службу»передбачено, що працівники органів державної виконавчої служби (державні виконавці, керівні працівники і спеціалісти Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції) є державними службовцями.
Аналізуючи положення вищезазначених законів та враховуючи, що спір виник між фізичною особою -позивачем у справі та відповідачем -державним виконавцем, який є суб'єктом владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій відповідно до наданих Законом України «Про державну виконавчу службу»повноважень, колегія суддів вважає, що даний спір не належить до цивільної юрисдикції, а підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Доводи представника заявника про те, що в розглядуваному випадку мало місце звернення до суду в порядку адміністративного судочинства, а суд першої інстанції самостійно змінив вид судочинства на цивільне, є безпідставними, оскільки заявником подано скаргу на постанову державного виконавця, як це встановлено ст. 383 ЦПК України, тобто звернувся до суду в порядку цивільного судочинства. Для розгляду вказаного спору як адміністративного в порядку адміністративного судочинства необхідно, щоб особа подала позовну заяву (адміністративний позов), що в даному випадку не було зроблено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження в справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ч. 1 ст. 310 ЦПК України передбачає, що рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.
Отже, через порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, ухвала суду про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.08.2012 року підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі у зв'язку з тим, що скарга не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. ст. 205, 307, 310, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Ухвалу Любомльського районного суду від 16 жовтня 2012 року в даній справі скасувати.
Провадження в справі за скаргою ОСОБА_2 на постанову державного виконавця державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції від 27 серпня 2012 року про відкриття виконавчого провадження закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя:
Судді: