Копія
Іменем України
Справа № 2а-10842/12/0170/12
12.12.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Санакоєвої М.А.,
суддів Кондрак Н.Й. ,
Яковенко С.Ю.
секретар судового засідання Даніліна К. В.
за участю сторін:
представник відповідача - Прокуратури м. Алушти АР Крим - Гукасян Христина Артушівна,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 04.10.12 у справі № 2а-10842/12/0170/12
за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1,98514)
до Прокуратури м. Алушти АР Крим (вул. Леніна 44, м. Алушта, Автономна Республіка Крим,98500)
Прокуратури Автономної Республики Крим (вул.Севастопольська, 21, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95015)
про визнання неправомірною бездіяльність та стягнення моральної шкоди,
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.10.12 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Прокуратури м. Алушти АР Крим, Прокуратури Автономної Республики Крим про визнання неправомірною бездіяльність та спонукання до виконання певних дій.
Не погодившись з даною ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.10.12 та прийняти нове рішення по справі.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні 12.12.12 представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Представник позивача не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Для визначення спору як такого, що підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, має бути законодавче уповноваження хоча б одного суб'єкта владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Тому слід вважати, що до юрисдикції адміністративних судів віднесені тільки ті публічно-правові спори, які виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктами владних повноважень віднесених до їх компетенції владних управлінських функцій, а не взагалі всіх функцій, які виконують суб'єкти владних повноважень.
Стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів, щодо вирішення адміністративних справ, це, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивач в порядку адміністративного судочинства оскаржує бездіяльність відповідачів щодо відмови у порушенні кримінальних справ у порядку ст. 97 КПК.
Виходячи з положень ч. 2 ст. 97 КПК України, яка має назву обов'язковість прийняття заяв і повідомлень про злочин і порядок їх розгляду, по заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:
1) порушити кримінальну справу;
2) відмовити в порушенні кримінальної справи;
3) направити заяву або повідомлення за належністю.
Отже, розгляд заяв про злочин та порядок прийняття по ним рішень регулюються нормами КПК України, зокрема, ст. 97 КПК України, якою передбачена обов'язковість прийняття заяв і повідомлень про злочин і порядок їх розгляду, а тому всі скарги з приводу протиправності оскаржуваних дій, зобов'язання вчинити певні дії повинні розглядатися в порядку КПК України.
При цьому згідно до положень ст. 98 Кримінально процесуального кодексу України передбачено перелік осіб, а саме прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя, які можуть прийняті постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.
У даному випадку прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя при прийнятті рішення не виконують функції суб'єкта владних повноважень, а приймають таке рішення як самостійні процесуальні особи на підставі та в порядку, визначеному КПК України.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно застосував положення пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України та відмовив у відкритті провадження по адміністративній справі у зв'язку з тим, що заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 109, 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 199, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.10.12 у справі № 2а-10842/12/0170/12 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 17 грудня 2012 р.
Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва
Судді підпис Н.Й. Кондрак
підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.А.Санакоєва