Копія
Іменем України
Справа № 2а-1653/12/0170/9
05.12.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Санакоєвої М.А.,
суддів Мунтян О.І. ,
Кучерука О.В.
секретар судового засідання Самбурська Т.В.
за участю сторін:
представник позивача, Дочірного підприємства "Фесто Виробництво"- Махно Ангеліна Анатоліївна, довіреність № 03/13 від 10.01.12
розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим ( Гаманко Є.О. ) від 13.06.12 у справі № 2а-1653/12/0170/9
за позовом Дочірнього підприємства "Фесто Виробництво" (вул. Узлова, 68,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95047)
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,АР Крим,95000)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.06.12 адміністративний позов - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 23.11.11 р. №0001544001 про збільшення Дочірньому підприємству "Фесто виробництво" грошового зобов'язання на суму 888667,00грн.
Стягнуто судовий збір в розмірі 2146,00грн. із Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на користь Дочірнього підприємства "Фесто виробництво" (95047, м. Сімферополь, вул. Узлова, 8; рахунки невідомі).
Не погодившись з постановою суду, представник Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні 05.12.12 представник позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11.11.2011р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим здійснена камеральна перевірка податкової звітності Дочірнього підприємства "Фесто виробництво" з податку на прибуток підприємств за 2-3 квартали 2011року.
За результатами перевірки складено акт №434/10/40-01/20718805 від 11.11.2011 року (далі акт), яким встановлено заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на 888667,00грн.
Відповідач посилається на порушення позивачем вимог абзацу 2 пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі -ПКУ), тобто позивачем в рядку 06.6 декларації за 2-3 квартал 2011р. перенесені збитки з урахуванням збитків 2010р.
На підставі акту перевірки №434/10/40-01/20718805 від 11.11.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.11.11р. №0001544001 про збільшення Дочірньому підприємству "Фесто виробництво" грошового зобов'язання на суму 888667,00грн.
Рішенням ДПА України від 20.01.12р. №1317/6/10-2415 у задоволенні скарги відмовлено, податкове повідомлення-рішення від 23.11.11р. №0001544001 на суму 888667,00грн. та рішення ДПА в АРК від 19.12.11р. №4937/10/25023, залишені без змін.
Перевіряючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень щодо прийняття податкового повідомлення -рішення, судова колегія зазначає наступне.
Так, оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийняте на підставі підпункту 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПКУ. Відповідно до зазначеної норми закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що перевіркою не було достовірно встановлено факт заниження позивачем грошового зобов'язання з податку на прибуток на 888667,00грн.
Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що у зв'язку із вступом у силу розділу ІІІ ПКУ 01.04.2011р. та відсутність у ньому посилання, облік у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування, крім того, що виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року, у відповідності до пункту 22.4. статті 22 закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.
Судова колегія вважає необхідним зазначати, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"від 28.12.1994 №334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону, суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону зазначалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка, відповідно до абзацу першого цього пункту, не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
У статті 6 Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.
Колегія суддів встановила, що в 4 кварталі 2008р. позивачем задекларовано 8554242грн. збитків (різниця курсу за валютним кредитом). Актом перевірки податкового органу від 30.06.09р. підтверджено правомірне декларування збитків на суму 8554242грн.
Матеріалами справи підтверджується, що у 1 кварталі 2009р. позивачем задекларовано 4775438грн. збитків; у першому півріччі 2009р. -7009069грн. збитків; за 9 місяців 2009р. -10341493грн. збитків; за 12 місяців 2009р. -9629794грн. збитків; у 1 кварталі 2010р. -2611120грн. збитків.
У 2 кварталі 2010р. збитки погашені у повному обсязі та прибуток склав 3381698грн., але згідно акту документальної перевірки від 25.10.10р. №356/23-0/20718805 за період з 01.01.09р. по 30.06.10р. позивачу було зменшено від'ємне значення податку на прибуток за 2009р. на суму 1758483грн. та за 1 квартал 2010р. на суму 1768487грн., донараховано податок на прибуток за перше півріччя 2010р. на суму 425865грн.
Враховуючи вищенаведений акт перевірки, позивачем у декларації з податку на прибуток підприємства за 2010рік у рядку 04.9 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року"зазначено 1574262грн., з яких: (9629794грн. (збитки за 2009р.) - 1758483грн. (зменшено за актом перевірки)Х20%)
Судом встановлено, що податковим органом від позивача прийнята податкова декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2011р., де у рядку 04.9 " від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року"зазначено 6297049,00грн.
Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок, що позивачем правомірно сформований склад об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року.
У податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011р. у рядку 06.6 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду"платником вказано 3863770,00грн.
Підставою для збільшення позивачу грошового зобов'язання на суму 888667,00грн. стало те, що у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2-3 квартали 2011р. у рядку 06.6 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду"платником вказано 3863770,00грн., тоді як податковий орган вважає, що від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового періоду повинно складати 0,00грн. Позивачем задекларовано податкове зобов'язання в розмірі 1993006грн., тоді як на думку податкового органу податкове зобов'язання позивача складає 2881673грн. та воно занижено на 888667грн.
Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів з 01.04.2011р. встановлений статтею 150 ПКУ, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Разом з тим пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" Розділу XX "Перехідні положення" ПКУ встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Судова колегія не погоджується з думкою податкового органу про те, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.
Подібне тлумачення зазначеного положення Податкового кодексу є хибним.
Законодавством, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010 №2275-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визначено особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток, а саме.
Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.
Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.
Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 ПКУ, цій перелік є вичерпним та не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р."
Судова колегія дійшла висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів необґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.
Таким чином, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність порушень в діях позивача норм пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ та, відповідно, відсутність фактів заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на 888667,00грн.
З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки №434/10/40-01/20718805 від 11.11.2011 року про порушення платником податків вимог Податкового кодексу України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 23.11.11 р. №0001544001.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.
Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.06.12 у справі № 2а-1653/12/0170/9 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 10 грудня 2012 р.
Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва
Судді підпис О.І. Мунтян
підпис О.В.Кучерук
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.А.Санакоєва