Копія
Іменем України
Справа № 2а-10722/11/0170/16
05.12.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Санакоєвої М.А.,
суддів Мунтян О.І. ,
Кучерука О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Александров О.Ю. ) від 19.10.11 у справі № 2а-10722/11/0170/16
за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопроводно-каналізаційного господарства м. Алушта" (вул. Партизанська, 41,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)
до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби (вул. Леніна 22-а,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.10.11адміністративний позов - задоволено.
Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим від 22.04.2011р. № 0000921502 про застосування до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушта"штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 43989,40 грн.
Стягнуто на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушта" з Державного бюджету України судовий збір 3,40 грн.
Не погодившись з постановою суду, представник Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач зареєстрований Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради АР Крим 13.05.1994 року.
04.04.2011 року, посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Алушта за період з 01.12.2010 року по 01.03.2011 року.
За результатами перевірки складено акт №407/15-2/03348028 від 04.04.2011 року, яким встановлено порушення позивачем, абз. 1 п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі -ПК України) (до 01.01.2011р. згідно з абз. 1 п.п. 5.3.1. п. 5.3 ст.5та Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі -Закон № 2181), в частині несвоєчасної сплати.
Відповідачем зазначено, що позивач порушив терміни сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ на 91 календарних днів граничного строку сплати податкового зобов'язання з ПДВ по податкової декларації за жовтень 2010р. у сумі 219947,00 грн., відповідальність за яке передбачено на підставі п.126.1 ст. 126 ПК України (п.п. 17.1.7.пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181)
На підставі зазначеного акту Державною податковою інспекцією у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби прийняте і направлене платнику податкове повідомлення-рішення від 22.04.2011р. № 0000921502 про застосування до КРП "ВПВКГ м. Алушти" штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 43989,40 грн.
Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його у порядку передбаченому ПК України, але скарги залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.
Перевіряючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень щодо прийняття податкового повідомлення -рішення, судова колегія зазначає наступне.
На час виникнення спірних правовідносин розповсюджувались норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»які були чинні на момент прийняття відповідачем податкового повідомлення - рішення.
Судова колегія зазначає, що з 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.
Враховуючи, що податкове зобов'язання виникло у листопаді 2010р., а погашення боргу податковою службою проводилося в 2011 р., перевірку проведено 04.04.2011р., суд застосовує до спірних правовідносин відповідні норми податкового законодавства.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон №2181).
Стаття 1 Закону № 2181 визначає, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Порядок подання податкових декларацій та визначення суми податкових зобов'язань визначений у ст. 4 вказаного Закону №2181, п.п. 4.1.4 якої визначає, що податкові декларації подаються за базовий податковий період що дорівнює календарному місяцю -протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. У п.п.4.1.5.ст. 4 Закону визначено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.
Пунктом 5.3.1 ст. 5 Закону №2181 та абз 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченогоп.п.4.1.4 п.4.1.ст.4 Закону (п. 49.18 ст. 49 ПК України) для подання декларації платника податків.
Пунктом 4.1.4 цього Закону № 2181 встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Відповідно до пп. 17.1.7 Закону №2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Виходячи із змісту п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.
Відповідно до п.п. 5.4.1. п.5.4. ст. 5 вказаного Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена у строки, визначені у Законі, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до п.5.1 ст 5 Закону № 2181 та п. 54.2 ст. 54 ПК України, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податкової декларації, вважається узгодженим від дня подання такої декларації.
У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку, відповідно до п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону №2181 та п. 126.1 ст. 126 ПК України, зобов'язаний сплатити штраф.
Згідно акту, 04.04.2011 року позивачем у податкової декларації № 33283 від 18.11.2010р. визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість за жовтень 2010р. за терміном сплати 30.11.2010 року в сумі 219947,00грн.
За даними акту перевірки, податковим органом на погашення податкового зобов'язання КРП "ВПВКГ м. Алушти" з ПДВ у період з 05.01.2011р. по 01.03.2011р..булі спрямовані кошті, самостійно сплачені позивачем з зазначенням призначення платежів у відповідних платіжних дорученнях № П9866023 від 05.01.2011р., № П9899063 від 06.01.2011р., № 2864 від 13.01.2011р., № 2874 від 17.01.2011р., № 2910 від 25.01.11р. №2912 від 26.01.11р. №2914 від 27.01.11р. № 2917 від 28.01.11р. № 175 від 22.02.11р. № 188 від 23.02.11р. та № 214 від 01.03.2011р.
Позивачем зазначено, що податкове зобов'язання за жовтень 2010р. самостійно не сплачував, оскільки вважав, що воно погашено коштами, вилученими у нього у якості готівки у жовтні -листопаді 2010 року.
Відповідно до п.87.1. ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Пунктом 87.9 ст. 87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З урахуванням викладеного, судова колегія зазначає, що податковий орган з 01.01.2011р., відповідно до вимог ПК України, мав право самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобов'язання, що і було здійснено відповідачем у період з 05.01.2011р. по 01.03.2011 року.
В той же час колегія суддів вважає необхідним зазначити, що рішення суб'єктом владних повноважень можуть прийматися лише з підстав та у порядку, визначеному діючим на час прийняття рішення законодавством.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції здійснив вірний аналіз діючого законодавства та дійшов вірного висновку, що податкове повідомлення-рішення може вважатися правомірним лише в тому випадку, коли воно прийнято внаслідок перевірки податкового законодавства, що проведена у порядку, передбаченому діючим податковим законодавством.
Відповідно до ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. (п. 75.1.1 ст. 75 ПК України)
Статтею 76 ПК України визначено порядок проведення камеральної перевірки.
Так, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Відповідно до п. 86.2. ст. 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно ст. 79 ПК України "Особливості проведення документальної невиїзної перевірки", документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Статтею 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:
-. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;
-. платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;
- платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби;
- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
- платником податків подано в установленому порядку органу державної податкової служби заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;
- розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків;
- платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова виїзна перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень;
- щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня його отримання;
- отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні;
- органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;
-. у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.
Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах порушеної кримінальної справи.
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.
Пунктом 86.1.ст.86 ПК України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
У пункті 86.4 ст. 86 ПК України визначено, що акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті
Пунктом 1.4.7. Методичних рекомендацій "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів", затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008р. № 266 (далі -Методичні рекомендації) визначено, що камеральна перевірка - перевірка, яка проводиться органом ДПС виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника ПДВ.
У пункті 3.1 Методичних рекомендацій визначено, що податкові декларації і розрахунки з податку на додану вартість, що подаються платником ПДВ до ДПІ, підлягають обов'язковій камеральній перевірці працівниками підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб протягом 30 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання звітної податкової декларації до органу ДПС або днем фактичного подання уточнюючого розрахунку, згідно з Методичними рекомендаціями щодо проведення камеральних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженими у додатку 3 до наказу ДПА України від 18.04.2008 N 266.
Камеральна перевірка податкових декларацій і розрахунків здійснюється безпосередньо у державній податковій інспекції. (пункт 3.2).
Пунктом 3.4 визначено, що основними завданнями камеральної перевірки є:
- перевірка своєчасності надання звітності до органу ДПС; логічний контроль (перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, порівняння звітних показників з показниками попереднього звітного періоду);
- перевірка обґрунтованості застосування ставок податку і податкових пільг, правильності відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування (виявлення методологічних помилок);
-- перевірка узгодженості показників, що повторюються в податкових деклараціях і розрахунках;
- співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та інших джерел;
- попередня оцінка податкових декларацій і розрахунків щодо достовірності окремих звітних показників, наявності сумнівних фактів або невідповідностей, що вказують на можливі порушення податкового законодавства.
Відповідно до п 1.4.6. Методичних рекомендацій документальна невиїзна перевірка - перевірка, яка проводиться у приміщенні органу ДПС на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подання;
У пункті 4.1 Методичних рекомендацій визначено, що документальна невиїзна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість проводиться на підставі пункту 1 статті 11 Закону N 509 і триває протягом 30 днів від дати віднесення платника до другої категорії за результатами первинного автоматизованого співставлення.
З урахуванням аналізу вищенаведених норм, судова колегія приходить до висновку, що податкове законодавство чітко відрізняє камеральну перевірку, яка проводиться виключно на підставі даних, які вказані у податкової декларації та розрахунку, то проводиться за спрощеною процедурою, від документальної перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання, яка проводиться зовсім за іншою процедурою.
Судова колегія вважає необхідним зазначити, що зі змісту акту перевірки №407/15-2/03348028 від 04.04.2011 року посадовими особами відповідача проведено саме камеральну перевірку, але у вступної частині акту зазначено, що предметом перевірки було питання своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.12.2010р. по 01.032011р., що може перевірятися лише у ході документальної перевірки. В акті зазначено, що позивачу перед перевіркою було направлено повідомлення про здійснення невиїзної документальної перевірки (№ 1416/10/15 від 17.03.2011р. У розділі "Загальні положення" акту перевірки зазначено, що окрім податкової декларації при перевірки були використані облікова картка платника за 2011р., платіжні доручення № П9866023 від 05.01.2011р., № П9899063 від 06.01.2011р., № 2864 від 13.01.2011р., № 2874 від 17.01.2011р., № 2910 від 25.01.11р. №2912 від 26.01.11р. №2914 від 27.01.11р. № 2917 від 28.01.11р. № 175 від 22.02.11р. № 188 від 23.02.11р. та № 214 від 01.03.2011р.
Судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що якщо б відповідач вважав проведену перевірку 04.04.2011р. документальною позаплановою невиїзною, то жодної норми податкового законодавства, що регламентує підставі та порядок проведення такої перевірки відповідачем у даному випадку дотримано не було.
Судова колегія дійшла висновку, що відповідач 04.04.2011р. провів камеральну перевірку позивача з явними порушеннями порядку та підстав, визначених у податковому законодавстві, діяв з перевищенням повноважень, передбачених Конституцією України та Законом України "Про державну податкову службу України", ПК України.
З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки від 22.04.2011р. № 0000921502 про порушення платником податків вимог Податкового кодексу України та Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 22.04.2011р. № 0000921502.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.
Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.10.11 у справі № 2а-10722/11/0170/16 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва
Судді підпис О.І. Мунтян
підпис О.В.Кучерук
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.А.Санакоєва