Копія
Іменем України
Справа № 2а-6786/12/0170/2
12.12.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Санакоєвої М.А.,
суддів Кондрак Н.Й. ,
Яковенко С.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 09.08.12 у справі № 2а-6786/12/0170/2
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоза" (вул.Ялтинська, 16, с.Гурзуф, м.Ялта, Автономна Республіка Крим, 98640)
до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим (вул. Васильєва, 16, м. Ялта,Автономна Республіка Крим, 98600)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.08.12 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоза"до Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволені.
Визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Ялта № 0000362200 від 08.06.12 р.
Стягнено з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку коштів, призначених на утримання Державної податкової інспекції у м.Ялта, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Лоза" судовий збір у сумі 107,30 грн.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.08.12. та прийняти нове рішення.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.
Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що посадовими особами відповідача проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011 р.
За результатами перевірки від 24.05.2012 р. був складений акт №647/22-1/30862998/84, яким встановлено порушення позивачем п.13.2 ст.13, п.16.13 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. "а"п.160.1 , п. 160.2 ст.160, п.п. 170.10.3 п.170.10 ст.170 р.IV Податкового кодексу України, в наслідок чого ним занижено податок на доходи нерезидента з джерелом походження з України - АТ "Казмонтажбуд"( Республіка Казахстан)- на загальну суму 5417 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем 08.06.2012р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000362200, відповідно до якого позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 5417 грн. , застосовані штрафні санкції у розмірі 1029 грн.
17.05.2005р. між ТОВ "Лоза" та нерезидентом -АТ "Казмонтажбуд"- був укладений договір позики № 3, відповідно до п.1.1, останній передає на умовах даного договору у тимчасове користування позивачу грошові кошти в розмірі 3 000 000дол. США для поповнення оборотних коштів та на здійснення господарської діяльності відповідно до Статуту .
Вказаний договір зареєстрований у встановленому законом порядку, що підтверджується Реєстраційним свідоцтвом Головного управління НБУ в АРК № 335 від 30.05.2005р.
Між позивачем та нерезидентом -АТ "Казмонтажбуд"- 17.02.2011р., 18.02.2011р., 01.07.2011р., 01.08.2011р., 01.09.2011р., 03.10.2011р.та 01.1.201 р. були укладені угоди про залік взаємних грошових зобов'язань відповідно №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, згідно з умовами яких здійснено залік взаємних грошових зобов'язань за перший, третій та четвертий квартали 2011 р. на суму 54161,84 грн. ( 6816,05 дол. США).
Позивачем при проведені процедури заліку взаємних грошових зобов'язань по зазначеним вище договорам утримання та сплата до бюджету податку на прибуток нерезидента-АТ "Казмонтажбуд"- не здійснювались , що за твердженнями податкового органу призвело до заниження цього податку на суму 5417 грн.
Перевіряючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень щодо прийняття податкового повідомлення -рішення, судова колегія зазначає наступне.
З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ ІІІ регулює порядок сплати податку на прибуток підприємств. У п.1 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення"ПК України зазначено,що р.ІІІ цього кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р. , якщо інше не встановлено цим підрозділом.
На час проведення позивачем господарської діяльності в першому кварталі 2011р. діяв Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.1.32 ст.1 зазначав , що господарською діяльністю була будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
У п.3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"було визначено, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:
- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;
- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включались , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .
Відповідно до п. 13.1 та п. 13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковувались у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слідувало розуміти, зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачувались на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.
Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснювали на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, були зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у п. 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачувався до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності
Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з п.п. 14.1.54 ПК України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:
а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;
б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;
в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;
г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;
ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;
д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);
е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;
є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;
ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Особливості оподаткування нерезидентів визначені в ст. 160 ПК України, згідно з п. 160.1 під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом;
Відповідно до п. 160.2.ст.160 ПК України, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.6 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
У ст.103 ПК України визначений порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України.
Застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України, відповідно до п. 103.1. ст.103 ПК України.
У п. 103.2. цієї статті ПК України визначено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.
Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України. Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.4, п.103.5 ст.103 ПК України).
Судова колегія вважає необхідним зазначити, що 14.04.1997 р. набрала чинності Конвенція між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи, яка підписана сторонами 09.07.1996р.
Порядок оподаткування процентів визначено ст. 11 Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Казахстан про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи (далі Конвенція). Відповідно до п. 3 ст. 11 Конвенції , термін "проценти" при використанні у цій статті означає доход від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, доход від урядових цінних паперів і облігацій чи боргових зобов'язань, включаючи премії та виграші по цих цінних паперах, облігаціях або боргових зобов'язаннях.
Згідно з п. 5 ст.11 Конвенції, проценти виникають у Договірній Державі, якщо платником є сама Держава, її політико-адміністративний підрозділ, місцеві органи влади або резидент цієї Держави.
В силу п. 1 ст. 11 Конвенції, проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі, якщо такий має фактичне право на ці проценти.
Згідно з положеннями п. 2 ст. 11 Конвенції, такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на проценти, податок, що стягується, не повинен перевищувати 10 відсотків від валової суми процентів, не можуть бути розцінені як імперативна норма, що зобов'язує здійснювати оподаткування виплати процентів виключно у Договірній Державі, в якій вони виникають (в даному випадку в Україні).
В матеріалах справи міститься копія Документу про підтвердження резидентства від 22.02.2011 р., яким компетентний орган Республіки Казахстан підтвердив, що АТ "Казмонтажбуд" є резидентом Республіки Казахстан з 17.09.2001р. з привласненням реєстраційного номера платника податків 600400240167, а також зазначив, що даний документ, що підтверджує резидентство, виданий для застосування положень міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи, укладного Республікою Казахстан та Україною. Вказаний документ, що підтверджує резидентство, виданий на 2011р.
Крім того, до матеріалів справи залучена копія листа Податкового департаменту по місту Алмати № НД 07.02.4 2418 від 23.02.2011р., з якого вбачається, що відповідно до ст. 221 Кодексу Республіки Казахстан "Про податки і інші обов'язкові платежі до бюджету", доходами з джерелом за межами Республіки Казахстан незалежно від місця виплати визнаються усі види доходів, які не є доходами з джерел Республіки Казахстан. Відповідно, платник податків -резидент зобов'язаний відобразити у податковій декларації в Республіці Казахстан доходи з джерел за межами Республіки Казахстан.
З урахуванням вищезазначеного, судова колегія приходить до висновку, що позивач правомірно не здійснив у 2011 р. оподаткування доходів нерезидента -АТ "Казмонтажбуд"- у вигляді процентів на суму 54161,84 грн. ( 6816,05 дол. США).
Таким чином, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що вимоги позивача ґрунтуються на законі, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки від 24.05.2012 р. №647/22-1/30862998/84, яким встановлено порушення позивачем п.13.2 ст.13, п.16.13 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. "а"п.160.1 , п. 160.2 ст.160, п.п. 170.10.3 п.170.10 ст.170 р.IV Податкового кодексу України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 08.06.2012р №0000362200.
Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.
Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.08.12 у справі № 2а-6786/12/0170/2 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва
Судді підпис Н.Й. Кондрак
підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.А.Санакоєва