Ухвала від 05.12.2012 по справі 2а-3892/12/0170/11

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3892/12/0170/11

05.12.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Кучерука О.В. ,

Мунтян О.І.

секретар судового засідання Мазнєва А.О.

за участю сторін:

представник відповідача - Територіальної державної інспекції з питань праці в АР Крим- Зейтуллаєв Арсен Решатівич, довіреність № 01/403 від 11.05.12

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуру Медіа Груп" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 29.05.12 по справі № 2а-3892/12/0170/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуру Медіа Груп" (вул. Радіо, буд.4,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95038)

до Територіальної державної інспекції з питань праці в АР Крим (АДРЕСА_1)

Головного державний інспектор праці Територіальної державної інспекції з питань праці в АР Крим Османової Заріни Тейфуківни (АДРЕСА_1)

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.05.12 адміністративний позов - задоволено частково.

Визнано протиправним і скасовано пункт 4 припису головного державного інспектора праці Османової Заріни Тейфуківни Територіальної державної інспекції з питань праці АР Крим № 01-01-15/343-311 від 12.04.12р.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуру Медіа Груп" звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 05.12.12 представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Представник позивача не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

12 вересня 2012р. головним державним інспектором праці Територіальної державної інспекції з питань праці в АР Крим Османовою Заріною Тейфіковною, за участі помічника прокурора прокуратури Центрального району м. Сімферополь Лобунського К.О., у присутності директора Казакової Є.І. проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуру медіа груп".

За результатами перевірки складено акт № 01-01/15/343 (а.с.18-21).

Відповідачем виявлені порушення законодавства про працю та державним інспектором Османовою З.Т. винесено припис № 01-01-15/343-311 директору ТОВ "Гуру медіа груп"Казакової Є.І. про усунення порушень норм Конституції України, Кодексу законів про працю України та Закону України "Про оплату праці"(а.с.22-24).

У приписі встановлені наступні обов'язки, які повинен виконати керівник ТОВ "Гуру медіа груп" в порядку усунення виявлених порушень, а саме:

1. На виконання ст.43 Конституції України, ст. 24 Закону України "Про оплату праці", ст. ст. 21, 115 КЗпП України заробітну плату на підприємстві сплачувати своєчасно.

2. На виконання ч. 1 ст. 15 ЗУ "Про оплату праці", ч. 5 ст. 97 КЗпП України виплату заробітної плати на підприємстві проводити в першочерговому порядку.

3. На виконання ст. 24 ЗУ "Про оплату праці", ст. 115 КЗпП України заробітну плату на підприємстві виплачувати 2 рази на місяць.

4. На виконання ст. 142 КЗпП України правила внутрішнього трудового розпорядку у ТОВ "Видавничий дім гуру"привести у відповідність.

5. На виконання ч. 3 ст. 97 КЗпП України штатний розпис ТОВ "Гуру медіа груп"на 01.04.2012рік привести у відповідність.

6. На виконання типової форми первинної облікової документації №П-5 "Табель обліку використання робочого часу", затвердженої наказом Держкомстату України від 05.12.2008р. № 489 "Про затвердження типових форм первинної документації зі статистики праці", табелі обліку використання робочого часу на ТОВ "Гуру медіа груп"привести у відповідність.

7. На виконання ч. 3 ст. 38 КЗпП України з працівниками у визначений ними строк розірвати трудовий договір за власним бажанням.

8. На виконання ст. 44 КЗпП України працівникам виплатити вихідну допомогу у розмірі не менш тримісячного середнього заробітку.

Перевіряючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Указом Президента України від 06.04.2011р. № 386 затверджено Положення про Державну інспекцію України з питань праці. Відповідно до підпункту 7 пункту 6 та пункту 7 цього Положення територіальні органи Державної інспекції України з питань праці в установленому порядку мають право видавати роботодавцям обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про працю тощо.

Судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що дії головного державного інспектора -посадової особи Територіальної державної інспекції з питань праці в АР Крим щодо видання припису № 01-01-15/343-311 від 12.04.2012р. не можна визнати незаконними, оскільки відповідач наділений повноваженнями видавати приписи, а дії які здійснюються під час оформлення припису та його підписання не носять самостійного характеру та не порушують прав позивача.

У випадку прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, яке має відповідні юридичні наслідки, оскарженню підлягає саме таке рішення, а не дії щодо його прийняття.

З урахуванням вищезазначеного, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Територіальної державної інспекції з питань праці в Автономній Республіці Крим, головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції з питань праці в АР Крим Османової Заріни Тейфуківни щодо внесення припису № 01-01-15/343-311 від 12.04.12р. є необґрунтованими.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність такого виду перевірки, як первинна перевірка, про яку зазначено в акті.

Судом встановлено, що в акті перевірки від 12.04.2012р. головним державним інспектором праці Османовою З.Т. зазначено, що первинна перевірка проводиться на підставі Положення про Державну інспекцію України з питань праці за вимогою прокуратури АР Крим та прокуратури Центрального району м. Сімферополь.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про прокуратуру", предметом прокурорського нагляду є додержання законів про особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав.

Повноваження прокурора при здійсненні прокурорського нагляду за додержання законів викладені у ст. 20 Закону України "Про прокуратуру", згідно із якою, прокурор має право самостійно проводити перевірки на підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності, а також проводити перевірки із залученням спеціалістів органів влади.

Крім того, ч. 3 ст. 259 Кодексу законів про працю України встановлюється, що вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про працю здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

В матеріалах справи міститься вимога прокурора Центрального району м. Сімферополь від 06.04.12р. про проведення перевірки Територіальною державною інспекцією праці в АРК за зверненнями трудового колективу редакції газети "События"відносно порушення їх трудових прав та лист начальника відділу прокуратури АРК від 09.04.12 р., яким направлено вимогу прокурора Центрального району м. Сімферополь від 06.04.12р. для виконання до Територіальної державної інспекції праці в АРК (а.с. 70,71)

Вищенаведеним Положенням про Державну інспекцію України з питань праці встановлені повноваження територіальних органів здійснювати державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності законодавства про працю з питань трудових відносин, оплати праці, надання гарантій і компенсацій, дотримання режимів праці та інших норм законодавства; здійснювати державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про зайнятість населення з питань дотримання прав громадян при прийомі на роботу та працівників при звільненні з роботи, а також здійснювати безперешкодно перевірки у виробничих, службових та адміністративних приміщеннях роботодавців (п. 4, 6, 7 Положення).

З урахуванням зазначеного, судова колегія приходить до висновку, що перевірку ТОВ "Гуру медіа груп" відносно додержання вимог трудового законодавства проведено в порядку прокурорського нагляду із залученням спеціаліста органу, який здійснює контроль за додержанням трудового законодавств, тому позовні вимоги в цієї частині є безпідставними.

Відносно доводів позивача про неправомірність проведення перевірки у зв'язку із відсутністю у головного державного інспектора праці Османової З.Ф. персональної круглої печатки та не проставлення відбитку цієї печатки на акті та приписі від 12.04.12р., судова колегія зазначає наступне.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.03.03 року N 72 затверджено Порядок проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів.

Відповідно до п. 2.4. цього Порядку, інспектор праці має право на проведення перевірки за наявності в нього: службового посвідчення встановленого зразка; Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 N 50; Положення про територіальну державну інспекцію праці Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; у разі перевірки за дорученням - доручення відповідного органу (керівництва Держнаглядпраці та ТДІП, правоохоронних органів); персональної круглої номерної печатки.

Перевіривши положення Порядку щодо вимог, які ставляться до оформлення акту перевірки та винесених за результатами перевірки рішень, судовою колегією не встановлено обов'язковості здійснення відбитку печатки інспектора на цих документах.

Отже, наявність персональної круглої номерної печатки у інспектора праці лише підтверджує його статус та повноваження, а наслідком її відсутності може бути тільки недопущення такого інспектора до перевірки.

З урахуванням вищезазначеного, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що не проставлення на акті перевірки та приписі від 12.04.12р. інспектором праці відбитку персональної круглої номерної печатки у даному випадку не призводить до протиправності дій щодо складання акту перевірки та прийняття оскаржуваного припису.

Щодо вимог позивача відносно незаконності припису з тих підстав, що відповідачами здійснено вихід за межі повноважень та не у спосіб, передбачений законодавством, при зобов'язанні позивача розірвати трудові договори з працівниками за власним бажанням та виплатити таким працівникам вихідну допомогу судова колегія зазначає наступне.

Статтею 259 Кодексу законів про працю України визначено, що нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про оплату праці", контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють Міністерство праці та його органи.

Судова колегія зазначає, що відповідно до приписів Положення про Державну інспекцію України з питань праці, до повноважень її територіальних органів входить здійснювати державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності законодавства про працю з питань трудових відносин, здійснювати державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про зайнятість населення з питань дотримання прав працівників при звільненні з роботи (пункти 4, 7 Положення).

Згідно із підпунктами 7, 8 пункту 6 зазначеного Положення, до компетенції Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів входить видавати в установленому порядку роботодавцям, у тому числі фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування, обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про працю, законодавства про зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування тощо; складати у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.

З аналізу наведених норм вбачається обов'язок інспекторів праці реагувати на порушення законодавства про працю на підприємствах та вносити відповідні приписи керівникам щодо їх усунення, а в разі невиконання приписів - застосовувати санкції, передбачені законодавством.

Головним державним інспектором праці Османовою З.Ф. виявлені порушення ч. 3 ст. 38 КЗпП України щодо не розірвання трудових договорів з працівниками за власним бажанням та порушення ст. 44 КЗпП України - при припиненні трудового договору працівникам не виплачена вихідна допомога.

З матеріалів справи вбачається, що співробітником ТОВ "Гуру Медіа Груп", редактором газети "События"ОСОБА_12 подана заява про звільнення, згідно із якою ОСОБА_12 просить розірвати з нею трудовий договір у зв'язку із невиконанням роботодавцем вимог законодавства щодо своєчасності виплати заробітної плати та просить звільнити її від виконання службових обов'язків з 05 квітня 2012р., тобто без двотижневого відпрацювання відповідно до ст. 38 КЗпП України. З заяви вбачається, що звільнюється працівник за власним бажання, про що просить вказати у трудовій книжці, а також провести у день звільнення 05 квітня 2012р. розрахунок сумі за відпрацьований період: за лютий, березень та 1-4 квітня 2012р. та виплатити вихідну допомогу в розмірі не менш тримісячного середнього заробітку згідно із ст. 44 КЗпП України (а.с. 58).

Директором ТОВ "Гуру Меріа Груп"листом від 04.04.12р. повідомлено ОСОБА_12 про відсутність підстав розірвання з нею трудового договору, згідно із ст. 38 КЗпП України, за вказаними у заяві причинами (а.с.59).

Матеріалами справи підтверджується, що наказом директора ТОВ "Гуру Меріа Груп" від 18.04.2012р. звільнено з посади за власним бажання ОСОБА_12 та призначено здійснити повний розрахунок, виплативши компенсацію за невикористану щомісячну відпустку (а.с.66).

Згідно із ст. 38 КЗпП України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Частиною 3 ст.38 Кодексу законів про працю України встановлено, що працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Із наведеної норми слідує, що працівник має право вимагати розірвання трудового договору за власним бажанням у визначений ним строк у разі наявності однієї із подій, а саме або порушення роботодавцем законодавства про працю, або порушення умов колективного або трудового договору.

ОСОБА_12 просила позивача звільнити її за ст.38 КЗпП України, саме через невиконання роботодавцем вимог законодавства про працю в частині своєчасної виплати заробітної плати.

Розглянувши наявність підстав для розірвання трудового договору з ОСОБА_12 у визначений нею строк, на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.115 Кодексу законів про працю України встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Актом перевірки встановлено, що згідно із відомістю на виплату грошей №1, за січень 2012р. від 07.03.2012р. заробітна плата ОСОБА_12 була виплачена лише 07.03.2012р.(а.с. 51) Згідно із відомістю на виплату грошей №2 за лютий 2012р. від 20.03.2012р. заробітна плата за лютий 2012р. була виплачена ОСОБА_12 лише 20.03.2012р. (а.с. 49)

У зв'язку з наведеним, судова колегія дійшла висновку про порушення позивачем вимог законодавства про працю в частині строків виплати заробітної плати.

Статтею 44 КЗпП України визначається, що при припиненні трудового договору з працівником за його власним бажанням, на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Судова колегія зазначає, що позивачем, у порушення норм статей 38 та 44 КЗпП України, не було звільнено ОСОБА_12 за власним бажання у строк, визначений працівником. Також наказом директора від 18.04.2012р. підтверджується невиплата ОСОБА_12 вихідної допомоги в розмірі тримісячної заробітної плати.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції здійснив вірний аналіз діючого законодавства та дійшов вірного висновку щодо правомірності висновку, що викладені в оскаржуваному приписі положення пунктів 7 та 8 щодо обов'язку ТОВ "Гуру Медіа Груп" - розірвати з працівниками трудові договори за власним бажанням та виплатити вихідну допомогу в розмірі тримісячної середнього заробітку, є правомірними.

Судова колегія не погоджується з думкою позивача про втручання з боку відповідача у правовідносини трудового договору між позивачем та його працівниками,оскільки відповідач в оскаржуваному приписі лише зобов'язав привести ці правовідносини у відповідність до Кодексу законів про працю України, що відноситься до повноважень відповідача.

Відповідно до визначення поняття трудового договору, викладеного у ст. 21 КЗпП України, трудовий договір укладається між працівником і власником підприємства, за яким працівник зобов'язується виконувати роботу, а власник підприємства - виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці.

Судова колегія зазначає, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці (ст. 15 КЗпП України).

Матеріалами справи підтверджується, що працівникам ТОВ "Гуру Медіа Груп"виплачувалась заробітна плата із затримкою, а саме: за січень 2012 року заробітна плата виплачена 07 березня 2012р., за лютий -20 березня 2012р. та за березень -04 квітня 2012р., що підтверджується відомостями на виплату грошей № 1-3 (а.с.47-52).

При цьому в акті перевірки зазначено, що відповідно до довідок про використання грошей у січні - березні 2012р. підприємство сплачувало податки та інші обов'язкові платежі, однак, на фонд заробітної плати кошти не перераховувались.

Отже, ТОВ "Гуру Медіа Груп"у січні - березні 2012року порушені статті Закону України "Про оплату праці", Кодексу законів про працю України та безпосередньо стаття 43 Конституції України щодо своєчасності виплати заробітної плати працівникам, а також витрачались кошти на цілі, що не є позачерговими, та відповідно до законодавства України повинні сплачуватись після виплати заробітної плати.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що пункти 1-3 припису головного державного інспектора праці Османової З.Ф. від 12.04.2012р. винесені правомірно, обґрунтованість їх підтверджуються матеріалами справи.

Згідно із ч.3 ст. 97 КЗпП України, конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Частиною другою статті 97 КЗпП України зазначається, що якщо колективний договір на підприємстві не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити питання оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки тощо з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Відповідно до акту перевірки колективний договір у ТОВ "Гуру Медіа Груп"відсутній.

Судом встановлено, що штатний розклад ТОВ "Гуру Медіа Груп", станом на 01 квітня 2012року, не містить посилань на погодження окладів та місячного фонду заробітної плати із органом, уповноваженим на представництво інтересів працівників (а.с. 69).

Відтак, пункт 5 оскаржуваного припису відповідача від 12.04.12р. винесений правомірно, на підставах діючого законодавства, оскільки позивачем не було дотримано норм ч. 3 ст. 97 КЗпП України при затвердженні штатного розкладу на 2012рік.

Судовою колегією досліджені табелі обліку використання робочого часу ТОВ "Гуру Медіа Груп"за січень-квітень 2012р. та зазначено, що їх форма не відповідає формі, затвердженої наказом Держкомстату України від 05.12.2008р. № 489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці "(а.с.55-57).

Отже, пункт 6 припису про приведення у відповідність табелів обліку використання робочого часу ТОВ "Гуру Медіа Груп" відповідає нормам діючого законодавства.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про недоведеність позивачем достатніх доказів обґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме, в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасуванню пункту 4 припису № 01-01-15/343-311 від 12.04.12р. головного державного інспектора праці Територіальної державної інспекції з питань праці АР Крим Османової Заріни Тейфуківни.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуру Медіа Груп" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.05.12 по справі № 2а-3892/12/0170/11 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 грудня 2012 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис О.В.Кучерук

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва

Попередній документ
28481456
Наступний документ
28481458
Інформація про рішення:
№ рішення: 28481457
№ справи: 2а-3892/12/0170/11
Дата рішення: 05.12.2012
Дата публікації: 10.01.2013
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо: