"27" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/39588/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Приходько І.В.,
за участю секретаря судового засідання Мартиненко І.В.,
представника позивача Шепель В.С., представники відповідача в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, -
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 у справі № 1570/1340/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Жилстройсервіс-2"
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство звернулося до суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції, у якій просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.10.2011 № 0094621501/0 та № 0004621501/0, якими позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 16 163 879,00 грн. та збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 182 967,00 грн. відповідно, та у якості забезпечення адміністративного позову зупинити дію зазначених податкових повідомлень - рішень.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012, позовні вимоги задоволено частково: скасовано податкові повідомлення-рішення від 14.10.2011 № 0094621501/0 та № 0004621501/0, в решті позовних вимог відмовлено.
Судові рішення вмотивовані перевіреними фактичними обставинами справи, які спростовують обґрунтованість зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування та збільшення грошового зобов'язання.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та відповідно збільшення позивачу грошового зобов'язання відповідно до спірних податкових повідомлень -рішень слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 06.10.2011, що Товариством порушено пункт 150.1 статті 150 та пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідних положень" ПК України, а саме порушено порядок заповнення податкової звітності та терміни її подання.
Такий висновок податкового органу мотивовано тим, що позивачем неправомірно включено до від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду загальну суму від'ємного значення І кварталу 2011 року. Вважає, що позивач не мав права під час формування податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року включати до від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року у сумі 16 163 879,00 грн. із врахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року, а зобов'язаний був включати лише витрати, що виникли виключно у І кварталі 2011 року, без врахування раніше понесених збитків.
За результатами адміністративного оскарження вищезазначених рішень, ДПА в Одеській області та ДПС України скарги відповідача залишено без задоволення, а податкові повідомлення -рішення - без змін.
Аналізуючи фактичні обставини справи, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанції про безпідставність зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування та збільшення грошового зобов'язання.
Так, з 01.01.2011 відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 1 розділу XIX "Прикінцеві положення» Податкового кодексу України розділ III "Податок на прибуток" набрав чинності з 01.04.2011 та згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
Таким чином, декларацію з податку на прибуток у 1 кварталі 2011 року позивач сформував керуючись підпунктом 22.4 пункту 22 Прикінцевих положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яким визначено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у випадку коли об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.
Судами встановлено, що результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року у позивача є від'ємне значення, яке сформоване з урахуванням вищезазначених вимог, що знайшло своє відображення в уточнюючій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року.
Пунктом 150.1 статті 150 Розділу ІІІ Податкового кодексу України, де зазначено, що у випадку якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням наступного: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
З системного аналізу вищезазначених положень випливає, що в даному випадку йдеться виключно про порядок обрахунку у 2011 році від'ємного значення об'єкта оподаткування з наростаючим підсумком без встановлення будь-яких особливостей та обмежень щодо методології його розрахунку за підсумками І кварталу 2011 року, який у свою чергу повинен формуватись на підставі чинної у цей період статті 6 та пункту п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Таким чином, позивачем правомірно у податковій звітності з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткування, яке було сформовано з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року.
Таким чином ухвалені по справі судові рішення першої та апеляційної інстанцій є законним і обґрунтованим, а зазначена позиція скаржника є помилковою. Відповідно судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасуванню не підлягають, як такі, що винесені за вичерпних юридичних висновків при правильному застосуванні норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2012 у справі № 1570/1340/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий О.В. Карась
Судді Г.К Голубєва
І.В. Приходько