10 липня 2012 року м. Київ В/9991/2109/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів: Харченка В.В., Бим М.Є., Чалого С.Я., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.
розглянувши заяву Красилівської міської ради Хмельницької області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Красилівської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення ,-
Постановою Красилівського районного суду Хмельницької області від 09.09.2010 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.03.2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Красилівської міської ради від 23.12.2009 року № 1480, яким затверджено протокол житлово-побутової комісії від 23.12.2009 року про зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 без права прийняття його на квартирний облік до 01.12.2011 року у зв'язку із штучним погіршенням житлових умов своєї сім'ї. Зобов'язано виконавчий комітет Красилівської міської ради поновити ОСОБА_1 на першочерговому квартирному обліку з часу взяття його на облік -28.02.1985 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 березня 2012 року касаційну скаргу Красилівської міської ради Хмельницької області відхилено, рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Красилівською міською радою Хмельницької області було подано заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 березня 2012 року.
ч.1 ст.238 КАС України (в новій редакції) встановлено, що заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.
У заяві про перегляд Верховним Судом України вказаного рішення Вищого адміністративного суду України скаржник ставить питання про його скасування, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Із доданих до заяви копій судових рішень, а саме ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 березня 2012 року у справі № К/9991/20641/11, та ухвал Вищого адміністративного суду України від 18 травня 2012 року у справі № К/9991/33405/12; від 16 грудня 2010 року у справі № К-26723/10; від 10 квітня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації про зобов'язання скасувати розпорядження Голови Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, провадження по якій відкрито; від 14 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації про визнання розпорядження незаконним та зобов'язання вчинити певні дії колегія суддів не вбачає неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах. А саме, застосування Вищим адміністративним судом України п. 1 ст. 34, ст.. 35 Житлового кодексу УРСР та підпункту 1 п. 13, п.п. 17, 53 Правил обліку громадян, які потребують надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 Р. № 470.
Враховуючи цю обставину, обговоривши доводи заяви та виходячи з мети судового перегляду, колегія суддів не знаходить підстав для допуску заяви до провадження.
Керуючись статтями 237, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Відмовити в допуску заяви Красилівської міської ради Хмельницької області про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 березня 2012 року.
Копію даної ухвали, а також заяву з доданими до неї матеріалами повернути заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.