КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
03 січня 2013 року Справа № 811/2/13-а
Кіровоградський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого -судді Кармазиної Т.М.
за участю секретаря - Сириці І.О.,
за участю представників:
позивача -Король Д.М.,
відповідача -Омелькіна О.М., Протосовицької Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за поданням Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби до обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград»про стягнення коштів за податковим боргом, -
Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області ДПС звернувся до суду з поданням, в якому просить стягнути з обласного комунального виробничого підприємства „Дніпро-Кіровоград", який має податковий борг, кошти у рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 1029861 грн., за рахунок готівки, що належить такому платнику, а саме, у касі, у тому числі, в скриньці реєстратора розрахункових операцій, та в інших місцях зберігання коштів, на користь Державного бюджету України в особі Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.
В обґрунтування подання заявник посилався на те, що згідно поданої до податкового органу декларації з ПДВ № 9079703159 від 18.12.2012р. за листопад 2012 року відповідач самостійно визначив податкове зобов'язання з ПДВ у сумі 1029861 грн., проте у встановлені строки його не сплатив, внаслідок чого за відповідачем рахується податковий борг у сумі 1029861 грн.
Представник заявника в судовому засіданні вимоги зазначені в поданні підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні вимоги подання не визнали. В обґрунтування своєї позиції зазначили, що статтею 96 Податкового кодексу України, передбачений спеціальний порядок стягнення податкового боргу з комунальних підприємств, який податковим органом не дотримано. Також зазначали про те, що заявником не дотримано вимог п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України, оскільки підприємству податкова вимога щодо сплати боргу в сумі 1029861 грн. за листопад 2012 р. не надсилалась.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Обласне комунальне виробниче підприємство „Дніпро-Кіровоград" зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 18.12.1992р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.10) та перебуває на обліку в Кіровоградській об'єднаній державній податковій інспекції Кіровоградської області ДПС як платник податків.
Відповідно до пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) -протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Також, статтею 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Судом встановлено, що обласним комунальним виробничим підприємством „Дніпро-Кіровоград" подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за листопад 2012 року, якою самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1029861 грн. (а.с.6-7).
Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, а тому податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, є узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Таким чином, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником у податковій декларацію з податку на додану вартість за листопад 2012 року, є узгодженим та повинно бути сплачено до 30.12.2012 року.
Податковим органом сформовані податкові вимоги: перша податкова вимога №1/281 від 26.10.2011 року, яку отримано підприємством 01.12.2001 року; друга податкова вимога №2/1242 від 31.12.2001р., отримано підприємством 10.04.2002 року. (а.с.11,12) Дані податкові вимоги не відкликані, не скасовані.
У встановлений законом строк підприємство не сплатило податковий борг, що визнав у судовому засіданні представник відповідача. Зазначене стало підставою для звернення податкового органу з поданням до суду.
Таким чином, сума податкового боргу з ПДВ відповідача становить 1029861 грн., про що свідчить зворотній бік облікової картки платника. (а.с.5)
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг -сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. При цьому, стаття 67 Конституції України встановлює, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У відповідності до п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України визначено обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.41.5 ст.41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
З огляду на те, що відповідно до ст.95 Податкового кодексу України, і стягнення коштів з рахунків платника податків, і вилучення готівки провадяться за рішенням суду, та Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України»від 29.12.2010 р. №1244 визначено порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, суд вважає за необхідне здійснити стягнення коштів з обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" у рахунок погашення його податкового боргу.
Судом не приймаються до уваги доводи відповідача, що заявником не дотримано порядку стягнення податкового боргу, передбаченого статтею 96 Податкового кодексу України, з наступних підстав.
Статтею 96 Податкового кодексу України, передбачено, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.
Однак, як встановлено в судовому засіданні продаж майна внесеного в податкову заставу не відбувався.
Також суд зазначає, що зазначена норма (ст.96 Податкового кодексу України), якою передбачено погашення боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств, шляхом проведення визначеної процедури, пов'язаної з залученням органів місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, є спеціальною нормою, та в розумінні Податкового кодексу України застосовується у випадку відсутності коштів боржника.
Тобто, вказана норма застосовується лише тоді, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів, які знаходяться у платника, з будь-яких причин, вказаних в законі, не погасила податковий борг.
Крім того, доводи відповідача, викладені в письмових запереченнях, спростовуються приписами ст.87 Податкового кодексу України, яка визначає джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків (загальна норма, яка стосується всіх платників податків). Такими джерелами є будь-які власні кошти.
Також судом не приймаються до уваги доводи відповідача, що податковим органом не дотримано вимог п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України.
Згідно даної норми стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до ч.3 ст.183-3 КАС України подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.
Виходячи із зазначених норм законодавства, орган державної податкової служби має право звернутися до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом з платника податків протягом двадцяти чотирьох годин після спливу 60 календарних днів з моменту надсилання податкової вимоги такому платнику податків, при цьому додавши до подання такі докази: документальне підтвердження дати направлення (вручення) податкової вимоги платнику податків; докази того, що орган державної податкової служби надіслав відповідачу копії подання та доданих до нього документів.
Також органом державної податкової служби повинно бути надано суду документальне підтвердження: дати виникнення податкового боргу (для встановлення обставин строків звернення до суду); розміру податкового боргу (для чого потрібно надати відповідні розрахунки із зазначенням періодів, за які виник борг, та підстав виникнення податкового боргу - податкові декларації, тощо).
Разом з цим, у підпункті 59.5 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином, орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення (зменшення) податкового боргу.
У разі якщо сума податкового боргу, зазначеного у поданні про стягнення коштів за податковим боргом, більша (менша), ніж сума податкового боргу, зазначеного в податковій вимозі, яка була надіслана платнику податків, орган державної податкової служби повинен надати суду документальне підтвердження того, що податковий борг збільшився (зменшився) після надсилання (вручення) платнику податків податкової вимоги.
Отже, моментом виникнення обставин, які зумовили звернення до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом у порядку статті ст.183-3 КАС України, у разі збільшення суми податкового боргу після надсилання (вручення) податкової вимоги, є момент збільшення суми податкового боргу, але за умови, що таку податкову вимогу було надіслано платнику податків не менше ніж за 60 календарних днів з дня утворення первинної суми податкового боргу.
При цьому моментом збільшення суми податкового боргу є день, що настає за останнім днем строку, протягом якого підлягає сплаті сума податкового зобов'язання платника податку. Строк сплати податкового зобов'язання визначається статтею 57 Податкового кодексу України.
Таким чином, передбачений ч.3 ст.183-3 КАС України строк у двадцять чотири години, протягом яких податковий орган у разі збільшення податкового боргу після надсилання податкової вимоги має право звернутися з відповідним поданням, слід обчислювати з нуля годин дня, що настає за останнім днем сплати суми податкового зобов'язання, визначеного за правилами статті 57 Податкового кодексу України.
Виходячи з викладеного, якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг, із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого. При цьому заявник не повинен подавати до суду докази, що підтверджують надсилання повторних податкових вимог у разі, якщо податковий борг збільшився після надсилання податкової вимоги.
На підставі аналізу встановлених обставин і правовідносин, що їм відповідають, а також враховуючи, що відповідачем не надано доказів сплати заборгованості з ПДВ за листопад 2012 р., суд дійшов висновку, що вимоги подання є обґрунтованими, відповідають обставинам та матеріалам справи, підтверджені належними та допустимими доказами, та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167, 183-3, 256 КАС України, суд, -
Подання Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби до обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград»про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити.
Стягнути з обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград»(ід.код: 03346822) на користь Державного бюджету України, в особі Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби кошти, які перебувають у власності обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» (ід.код: 03346822), у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 1029861 грн. (один мільйон двадцять дев'ять тисяч вісімсот шістдесят одна) грн..
Постанова суду підлягає негайному виконанню.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний тест постанови складено -08.01.2013р.
Суддя підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду Т.М. Кармазина