Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
28 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/13857/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11 год.15 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Спасової Н. В.,
при секретарі Сімоновій Ю.Ю.
за участю представників :
прокуратури - Хейфець Р.В.,
позивача - Толмачової А.М.
відповідача - Мельник Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Київського району міста Донецька в інтересах держави в особі Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання у 2009 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 230604,33 грн. та пені у розмірі 57995,90 грн.,-
Прокурор Київського району міста Донецька звернувся до суду в інтересах держави в особі Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі позивач) з позовом до публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод" (далі відповідач, підприємство) про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені, мотивуючи свої вимоги тим, що прокуратурою Київського району міста Донецька було проведено перевірку додержання вимог законодавства щодо соціального захисту інвалідів. В ході перевірки встановлено, що відповідач, в порушення вимог Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та Постанови Кабінету Міністрів України "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 31.01.2007 року за № 70, не виконав нормативи по створенню робочих місць по працевлаштуванню інвалідів. Згідно довідки фахівця Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів № 138 від 26.09.2012 року середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідача за 2009 рік становила 884 осіб, тобто, на підприємстві повинно бути працевлаштовано 35 інвалідів. Фактично ж, за даними довідки на підприємстві працювало 24 інваліда. Таким чином, відповідач мав сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2009 році у розмірі 230604,33 грн. Оскільки відповідач зазначені санкції не сплатив, йому нарахована пеня у розмірі 57995,90 грн.. Посилаючись на зазначене, прокурор просив стягнути з відповідача у судовому порядку суми адміністративно-господарських санкцій та пені
У судовому засіданні представники прокуратури та позивача позов підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві, просили позовні вимоги задовольнити.
При наданні додаткових пояснень представник прокуратури зауважив, що у відповідача в 2009 році було 11 незаповнених вакансій для працевлаштування інвалідів, в той час як у звітах за формою 3-ПН ним вказувалося про наявність однієї вакансії для зазначеної категорії осіб. Зазначене свідчить про невиконання відповідачем обов'язків, покладених діючим законодавством, що є підставою для стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення на позовну заяву в яких вказав на її безпідставність та зазначив, що відповідно до статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань покладається на Державну службу зайнятості. Зазначений Закон не містить норм, які б зобов'язували підприємство самостійно здійснювати пошук та працевлаштування інвалідів. Підприємство лише зобов'язане створити робочі міста для цієї категорії громадян. Зазначений обов'язок відповідачем виконаний. На виконання вимог Закону протягом 2009 року щомісяця підприємство звітувало до Донецького міського центру зайнятості про наявність вакансій (ф.3-ПН) із зазначенням у графі 15 звіту про можливість працевлаштування на вакантну посаду інвалідів. Крім того, ВАТ «ДМПЗ» приймало участь у «ярмарках вакансій», які проводилися Донецьким міським центром зайнятості, для пошуку бажаючих влаштуватися на роботу на вакантні посади, у тому числі, інвалідів. Жодного випадку відмови інвалідам у працевлаштуванні з боку відповідача не було. Наполягав, що підприємством виконано вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", порушень чинного законодавства з його боку не було, а тому підстави для застосування до нього адміністративно-господарських санкцій відсутні. Просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, надала пояснення, аналогічні викладеному в письмових запереченнях на позов. Відповідаючи на запитання прокурора щодо не зазначення у звіті за формою 3-ПН кількості наявних вакансій для інвалідів, вказала, що відповідно до Інструкції щодо заповнення форми звітності N 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року № 420 у звіті зазначена інформація не передбачена. Роботодавець не повинен вказувати кількість вакантних місць з кожної професії. Зазначене мало з'ясовуватися в особистій бесіді та в телефонному режимі з уповноваженою особою Донецького міського центру зайнятості. Відповідаючи на запитання суду, пояснила, що у звіті за формою № 10-ПІ, поданою відповідачем у 2009 році до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів помилково проставлена кількість працюючих інвалідів -35, оскільки в зазначене число бухгалтер включила інвалідів, які виконували роботи на умовах цивільно-правових договорів та не були штатними працівниками підприємства. При здійсненні перевірки зазначених осіб враховано не було, тому фактично згідно довідки фахівця було визначено кількість працюючих інвалідів за вказаний період - 24 особи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Згідно з п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури України покладені функції представництва інтересів держави в суді.
Відповідно до статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Прокурор Київського району міста Донецька представляє інтереси держави в особі Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, оскільки його дії спрямовані на захист інтересів держави шляхом пред'явлення вимог про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання у 2009 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Судом встановлено, що Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, відповідно до Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26.09.2002 року (яке діяло на час виникнення спірних правовідносин), є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів України, і діє на підставі Положення про Донецьке відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
Згідно п. 3, п. 4 зазначеного Положення Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені, а також відповідно до п. п. 3 п.5 Положення має право проводити перевірку підприємств щодо реєстрації, подання ними звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплати адміністративно-господарських санкцій і пені, цільового використання наданих Фондом коштів.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Судом встановлено, що відповідач публічне акціонерне товариство «Донецький металопрокатний завод» (код ЄДРПОУ 05838512), зареєстроване в якості юридичної особи 07.07.2005 року виконавчим комітетом Донецької міської ради. У 2009 році відповідач мав організаційно-правову форму - відкрите акціонерне товариство.
Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік, складеного відповідачем та поданого до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 884 особи. Разом з тим, у звіті зазначена кількість інвалідів -штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 31 осіб, кількість інвалідів, що фактично працювали протягом року на підприємстві - 35 осіб.
На виконання вимоги прокуратури Київського району міста Донецька від 05.09.2012 року № 06-7/1651 працівником Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів було проведено перевірку дотримання вимог ст.ст. 19,20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів і України» за 2009 рік ВАТ «Донецький металопрокатний завод». За результатами вказаної перевірки встановлено, що поданий відповідачем звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2009 рік складено з помилками. Так середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 884 особи, з них кількість штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить - 35 осіб. Фактично на підприємстві працювало 24 особи, яким відповідно до норм чинного законодавства встановлена інвалідність.
Донецьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів згідно вимог ст. 20 цього Закону відповідачу нараховані адміністративно-господарські санкції, сума яких визначена в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, у сумі 230604 грн. 33 коп.
Крім того, за несплату вказаних санкцій позивачем була нарахована пеня відповідно до ст. 20 вказаного Закону і п. 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, в розмірі 57995 грн. 90 коп.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Згідно ч. 1 ст. 18 вищевказаного Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі, з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Відповідно до п. 4 Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо реалізації інвалідами права на трудову зайнятість" від 23.02.2006 р. підприємства зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач вимоги закону виконав у повному обсязі. Для працевлаштування інвалідів створив 35 робочих місця.
Щомісяця протягом 2009 року відповідачем подавалися до Донецького міського центру зайнятості звіти за формою 3-ПН про наявність вакансій, у тому числі і вакансій для інвалідів.
Відповідно до листа Донецького міського центру зайнятості від 17.12.2012 року № 02/3861 відповідач протягом 2009-2010 років приймав участь у ярмарках вакансій, організованих Донецьким міським центром зайнятості з працевлаштування по заявленим у формі 3-ПН вакантним професіям, у тому числі інвалідам.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач вимоги закону щодо створення робочих місць для інвалідів виконав та прийняв всі можливі заходи щодо їх працевлаштування. В той же час органом працевлаштування будь-які заходи щодо працевлаштування інвалідів на робочі місця відповідача не приймались.
Фактів відмови відповідача у працевлаштуванні направлених на вакантні посади інвалідів під час розгляду справи не встановлено.
Що стосується доводів представника прокуратури про не зазначення відповідачем у звітах за формою 3-ПН про наявність 11 вакансій для працевлаштування інвалідів суд зазначає, що у відповідності до положень Інструкції щодо заповнення форми звітності N 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року № 420 роботодавець зобов'язаний у зазначеному звіті вказати лише : 1) характеристику вакантного місця (назву та код професії, умови праці, режим роботи, умови соціальної сфери, заробітну плату, уключаючи додаткові матеріальні заохочення тощо); 2) вимоги до кандидата на вакансію (стаж роботи за професією, вимоги щодо рівня освіти претендента) та 3) додаткові вимоги, якщо такі висуваються. При цьому, у графі 15 наводяться дані про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, у рахунок річної броні, установленої місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад за поданням центрів зайнятості, відповідно до статті 5 Закону України "Про зайнятість населення" ( 803-12 ), із змінами та доповненнями, а також інвалідів, пенсіонерів, студентів та інших. Наявність вільного робочого місця (вакантної посади) зазначається щодо кожної категорії громадян окремо під встановленими шифрами.
Отже, із змісту вищезазначеної Інструкції та наведених її положень не вбачається обов'язку роботодавця у звіті за формою 3-ПН вказувати кількість місць по кожному вільному робочому місту або щодо кожної категорії громадян, які можуть бути влаштовані на вакантну посаду. Про відсутність такого обов'язку у роботодавця також свідчить лист Донецького міського центру зайнятості за вих. № 02/3861 від 17.12.2012року, наявний у матеріалах справи. За таких обставин, суд відхиляє доводи представника прокуратури та приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені.
Враховуючи викладене, керуючись Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 112, 136, 158-163, 167, 254 КАС України, суд,
В задоволенні позову прокурора Київського району міста Донецька в інтересах держави в особі Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання у 2009 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 230604,33 грн. та пені у розмірі 57995,90 грн. - відмовити.
Постанова складена та підписана у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 28 грудня 2012 року, в присутності представника прокуратури та представників сторін. Повний текст постанови виготовлений 02 січня 2013 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Спасова Н.В.