Категорія №10.1
Іменем України
09 січня 2013 року Справа № 2а/1270/10341/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Пляшкової К.О.,
при секретарі: Шибаєвій Т.В.,
за участю представників
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій, -
24 грудня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, у якому позивач просив стягнути з відповідача борг по сплаті штрафної санкції в сумі 170,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідач у порушення п.2 ч.4 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» не подав звіт про суми нарахованого доходу зареєстрованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування до органів ПФУ, у звязку з чим винесено рішення № 1229 від 19.09.2012 про застосування штрафних санкцій у сумі 170,00 грн.
Відповідач вказане рішення не отримав, повідомлення повернулося за закінченням терміну збергіання.
На час звернення до суду з адміністративним позовом відповідач суму заборгованості у добровільному порядку не перерахував.
На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2012 року відкрито провадження у справі за вказаним адміністративним позовом та справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі. У позовній заяві заявлено клопотання про розгляд адміністративної справи за відсутності представника позивача (а.с.2, 10).
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Так, до матеріалів справи повернулося поштове відправлення надіслане на адресу відповідача із зазначенням причини такого повернення - «за закінченням терміну зберігання», що, з огляду на положення ч.11 ст.35 КАС України, свідчить про належність отримання відповідачем ухвали суду про відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с.11-12).
З огляду на положення ст.ст.122, 128 КАС України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу за відсутності представника позивача та відповідача.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на таке.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 цього Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).
Згідно п.4 ч.2 ст.6 Закону, платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Відповідно до ч.8 ст.9 Закону періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до територіального органу Пенсійного фонду (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.
Порядок, строки подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та суми нарахованого єдиного внеску до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду) та його форму встановлено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 № 22-2, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1014/18309 (далі - Порядок № 22-2).
Відповідно до п.2.1 Порядку № 22-2 звіт до органів Пенсійного фонду подається особисто фізичною особою, страхувальником або відповідальною особою фізичної особи або страхувальника за місцем взяття на облік в органах Пенсійного фонду.
Згідно п.3.2 Порядку № 22-2, ФО-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік.
У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт господарської діяльності - фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області, про що 14.10.2009 за № 2 383 017 0000 007375 включено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.8).
Відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області та, з огляду на положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», є платником єдиного внеску.
Позивачем встановлено факт неподання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2011 рік, про що складено акт № 366 від 06.06.2012 (а.с.7).
Згідно ч.1 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п.4 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
Відповідно до ч.14 ст.25 Закону про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
За неподання звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», першим заступником начальника УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області прийнято рішення № 1229 від 19.09.2012 про застосування штрафних санкцій до відповідача у розмірі 170,00 грн. (а.с.6).
Вказане рішення направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням.
Поштове відправлення 22.10.2012 повернулося до УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області без вручення із зазначенням причини такого повернення - «за закінченням терміну зберігання».
Оскільки поштове відправлення повернулося на адресу УПФУ з незалежних від нього причин, суд вважає, що відповідачу рішення № 1229 від 19.09.2012 вручено належним чином.
Відповідач рішення УПФУ у добровільному порядку не виконав.
Суду не надано доказів оскарження рішення про застосування штрафних санкцій, а отже воно є чинним та підлягає виконанню.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (р/р 37192076001216, у відділенні Державного казначейства, МФО 804013) борг по сплаті штрафної санкції у сумі 170,00 грн. (сто сімдесят гривень).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
СуддяК.О. Пляшкова