Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/13570/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 11 година 30 хвилин
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.
при секретарі Швидуновій Х.Ю.
за участю
позивача - ОСОБА_1 - особисто,
представника відповідача - Нідченка Д.Є. - на підставі довіреності,
представника третьої особи - Вишинського О.В. - на підставі довіреності,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «Донбасшляхбуд», про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
8 жовтня 2012 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку (далі - Відповідач або ВДВС), в якому просила суд:
- визнати неправомірними та протиправними рішення, дії посадових осіб ВДВС щодо передачі описаного й арештованого майна актом опису й арешту від 4 січня 2012 року, а саме: будинок АДРЕСА_1, який складається з квартир №№ 10, 11, 14а, 16, 18, 19, 2, 20, 22, 26, 27, 3, 30, 31, 4, 41, 43, 44, 47, 48, 52, 57, 58, 7, 9, на реалізацію одним лотом;
- зобов'язати ВДВС відкликати заявку щодо реалізації описаного й арештованого майна актом опису й арешту від 4 січня 2012 року, а саме: будинок АДРЕСА_1, який складається з квартир №№ 10, 11, 14а, 16, 18, 19, 2, 20, 22, 26, 27, 3, 30, 31, 4, 41, 43, 44, 47, 48, 52, 57, 58, 7, 9;
- зобов'язати ВДВС передати на реалізацію описане й арештоване майно за актом опису й арешту від 4 січня 2012 року, а саме квартири № 10, № 11, № 14а, № 16, № 18, № 19, № 2, № 20, № 22, № 26, № 27, № 3, № 30, № 31, № 4, № 41, № 43, № 44, № 47, № 48, № 52, № 57, № 58, № 7, № 9 в будинку АДРЕСА_1 - окремими лотами.
Фактичні підстави для звернення до суду із вказаним позовом Позивач вбачає в тому, що на примусовому виконанні у ВДВС перебуває зведене виконавче провадження про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «Донбасшляхбуд» на користь фізичних осіб суми боргу. ОСОБА_1 є одним із стягувачів у вказаному виконавчому провадженні. 4 жовтня 2012 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження Позивачу стало відомо про те, що державним виконавцем здійснений опис та накладений арешт на майно боржника, в тому числі на квартири № 10, № 11, № 14а, № 16, № 18, № 19, № 2, № 20, № 22, № 26, № 27, № 3, № 30, № 31, № 4, № 41, № 43, № 44, № 47, № 48, № 52, № 57, № 58, № 7, № 9 в будинку АДРЕСА_1, проте на реалізацію переданий будинок АДРЕСА_1, який складається із перелічених вище квартир, одним лотом. Позивач вважає, що правових підстав для реалізації вказаного майна одним лотом у державного виконавця не було, а тому просить задовольнити позов.
В судовому засіданні Позивач підтримала заявлені вимоги у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві, надала пояснення, аналогічні тим, що містяться в позові.
Представник Відповідача позовні вимоги не визнав у повному обсязі з огляду на їх незаконність на необґрунтованість, пояснив, що передаючи на реалізацію майно боржника - Публічного акціонерного товариства «Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «Донбасшляхбуд», державний виконавець діяв у межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені Законом України «Про виконавче провадження», а тому у задоволенні позову просив відмовити.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучене Публічне акціонерне товариство «Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «Донбасшляхбуд» (далі - Третя особа або ПАТ) - боржник у зведеному виконавчому провадженні.
24 грудня 2012 року Третя особа звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до ВДВС, в якому просила суд:
- визнати незаконними дії ВДВС, які виявилися в арешті, описі та реалізації буднику АДРЕСА_1;
- визнати неправомірними та протиправними рішення, дії посадових осіб ВДВС щодо передачі описаного й арештованого майна актом опису й арешту від 4 січня 2012 року, а саме будинку АДРЕСА_1, який складається з квартир №№ 2, 3, 4, 7, 9, 10, 11, 14а, 16, 18, 19, 20, 22, 26, 27, 30, 31, 41, 43, 44, 47, 48, 52, 57, 58, на реалізацію до Філії 05 Приватного підприємства «Нива-В.Ш.»;
- зобов'язати ВДВС припинити вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію будинку АДРЕСА_1, який складається з квартир №№ 2, 3, 4, 7, 9, 10, 11, 14а, 16, 18, 19, 20, 22, 26, 27, 30, 31, 41, 43, 44, 47, 48, 52, 57, 58.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2012 року адміністративний позов Третьої особи залишений без розгляду на підставі ст.ст.99, 100, 181 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
В судовому засіданні представник Третьої особи пояснив, що вимоги ОСОБА_1 є незаконними та необґрунтованими з огляду на те, що на час розгляду справи ПАТ право власності на квартири №№ 10, 11, 14а, 16, 18, 19, 2, 20, 22, 26, 27, 3, 30, 31, 4, 41, 43, 44, 47, 48, 52, 57, 58, 7, 9, розташовані в будинку АДРЕСА_1, у встановленому законодавством порядку не зареєструвало, а тому відсутні правові підстави для реалізації майна боржника як окремими лотами кожної квартири, так і одним лотом буднику в цілому.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
На примусовому виконанні у Відповідача перебуває зведене виконавче провадження № 23564671 про стягнення з ПАТ на користь фізичних осіб суми боргу.
20 лютого 2012 року на підставі проколу (рішення) № 8 від 3 лютого 2012 року комісією в справах трудових спорів Донецького ШБУ Публічного акціонерного товариства «Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «Донбасшляхбуд» працівнику підприємства ОСОБА_1 видане посвідчення за № 144 на право одержання заробітної плати за період з листопада 2010 року по лютий 2012 року в сумі 79 363,00 грн. (а.с.139).
23 квітня 2012 року Відповідачем отримана заява ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання посвідчення комісії в справах трудових спорах № 144 від 20 лютого 2012 року (а.с.138).
23 квітня 2012 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 32455945 з примусового виконання посвідчення № 144, виданого 20 лютого 2012 року Комісією в справах трудових спорів Донецького ШБУ Публічного акціонерного товариства «Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «Донбасшляхбуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 79 363,00 грн. Боржнику наданий строк до 30 квітня 2012 року для самостійного виконання рішення (а.с.137).
Виконавче провадження № 32455945 приєднане до зведеного виконавчого провадження № 23564671.
26 червня 2012 року на підставі проколу (рішення) № 9 від 13 червня 2012 року комісією в справах трудових спорів Донецького ШБУ Публічного акціонерного товариства «Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «Донбасшляхбуд» Позивачу видане посвідчення за № 236 на право держання заробітної плати за період з 1 лютого 2012 року по 1 червня 2012 року в сумі 2 743,64 грн. (а.с.131).
16 липня 2012 року Відповідачем отримана заява ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання посвідчення комісії в справах трудових спорах № 236 від 26 червня 2012 року (а.с.134).
18 липня 2012 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 33497927 з примусового виконання посвідчення № 236, виданого 26 червня 2012 року Комісією в справах трудових спорів Донецького ШБУ ПАТ «Трест «Донбасшляхбуд» про стягнення заборгованості по заробітній платі в розмірі 2 743,64 грн. Боржнику наданий строк до 25 липня 2012 року для самостійного виконання рішення (а.с.133).
26 липня 2012 року виконавче провадження № 33497927 приєднане до зведеного виконавчого провадження № 23564671, про що свідчить постанова про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження (а.с.132).
Отже, ОСОБА_1 є одним із стягувачів у зведеному виконавчому провадженні № 23564671 про стягнення з ПАТ на користь фізичних осіб суми боргу, як наслідок, виконавчі дії, вчинені державним виконавцем в рамках цього виконавчого провадження, безпосередньо впливають на права та інтереси Позивача.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 18 листопада 2010 року порушена справа про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «Донбасшляхбуд».
Ухвалою господарського суду Донецької області від 29 листопада 2010 року введена процедура розпорядження майном боржника, призначений розпорядник майна - арбітражний керуючий Шарий А.М.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 19 вересня 2012 року виконання обов'язків керівника боржника - Відкритого акціонерного товариства «Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «Донбасшляхбуд» покладено на арбітражного керуючого Шарий А.М. (а.с.108-120).
Будинок АДРЕСА_1 являє собою шістнадцятиповерховий багатоквартирний житловий будинок, який складається з 58 квартир, що встановлено на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації від 4 жовтня 2010 року (а.с.31-34) та технічного паспорту (а.с.22-29).
Згідно з поясненнями представника Третьої особи, крім ПАТ, участь у фінансуванні будівництва вказаного буднику приймали фізичні особи, у зв'язку з цим квартири №№ 10, 11, 14а, 16, 18, 19, 2, 20, 22, 26, 27, 3, 30, 31, 4, 41, 43, 44, 47, 48, 52, 57, 58, 7, 9 належать забудовнику, право власності на решту квартир набули фізичні особи-інвестори будівництва.
Зі змісту довідки про наявність основних засобів ПАТ вбачається, що станом на 1 жовтня 2011 року на балансі підприємства перебували квартири №№ 10, 11, 14а, 16, 18, 19, 2, 20, 22, 26, 27, 3, 30, 31, 4, 41, 43, 44, 47, 48, 52, 57, 58, 7, 9 в будинку АДРЕСА_1 (а.с.30).
4 січня 2012 року державним виконавцем ВДВС складений акт опису й арешту майна боржника.
Як вбачається зі змісту акта державним виконавцем здійснений опис та накладений арешт, зокрема, на таке майно боржника: квартиру № 10, загальною площею 147,30 кв.м., квартиру ¹ 11, загальною площею 123,60 кв.м., квартиру ¹ 14а, загальною площею 147,20 кв.м., квартиру ¹ 16, загальною площею 115,20 кв.м., квартиру ¹ 18, загальною площею 147,00 кв.м., квартиру ¹ 19, загальною площею 123,40 кв.м., квартиру ¹ 2, загальною площею 147,30 кв.м., квартиру ¹ 20, загальною площею 116,00 кв.м., квартиру ¹ 22, загальною площею 147,10 кв.м., квартиру ¹ 26, загальною площею 148,20 кв.м., квартиру ¹ 27, загальною площею 123,00 кв.м., квартиру ¹ 3, загальною площею 86,80 кв.м., квартиру ¹ 30, загальною площею 147,70 кв.м., квартиру ¹ 31, загальною площею 123,50 кв.м., квартиру ¹ 4, загальною площею 116,80 кв.м., квартиру ¹ 41, загальною площею 145,30 кв.м., квартиру ¹ 43, загальною площею 127,40 кв.м., квартиру ¹ 44, загальною площею 116,90 кв.м., квартиру ¹ 47, загальною площею 127,40 кв.м., квартиру ¹ 48, загальною площею 116,80 кв.м., квартиру ¹ 52, загальною площею 116,90 кв.м., квартиру ¹ 57, загальною площею 325,10 кв.м., квартиру ¹ 58, загальною площею 228,10 кв.м., квартиру ¹ 7, загальною площею 123,90 кв.м., квартиру ¹ 9, загальною площею 132,50 кв.м., які розташовані в буднику АДРЕСА_1 (а.с.35-38).
4 січня 2012 року державним виконавцем винесена постанова, відповідно до якої ОСОБА_5 призначено експертом, суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для оцінки описаного та арештованого майна, яке належить ПАТ, якому доручено надати звіти про незалежну оцінку описаного та арештованого майна (а.с.39-41).
Зміст акта опису й арешту майна боржника від 4 січня 2012 року та постанови від 4 січня 2012 року свідчить, що квартири в будинку АДРЕСА_1 були описані та арештовані як окремі об'єкти нерухомого майна та кожна квартира потребувала експертної оцінки.
8 лютого 2012 року експертом надані звіти про вартість об'єктів незалежної оцінки щодо кожної з 25 квартир окремо (а.с.42-90).
Державний виконавець звернувся до Філії 05 Приватного підприємства «Нива-В.Ш.» із заявкою на реалізацію арештованого майна, належного ПАТ. В заявці наведений перелік фізичних осіб - стягувачів у виконавчому провадженні, в тому числі ОСОБА_1 Зі змісту заявки вбачається, що на реалізацію переданий будинок АДРЕСА_1 у м. Донецьку, який складається з квартир №№ 10, 11, 14а, 16, 18, 19, 2, 20, 22, 26, 27, 3, 30, 31, 4, 41, 43, 44, 47, 48, 52, 57, 58, 7, 9, у кількості одна одиниця вартістю 31 015 329,59 грн. (а.с.11-21).
2 липня 2012 року між ВДВС та Філією 05 Приватного підприємства «Нива-В.Ш.» укладений договір про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) № 0512437. За умовами вказаного договору на прилюдні торги передане арештоване нерухоме майно з наступною характеристикою: нерухоме майно арештоване при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження від 29 вересня 2010 року, загальна сума стягнення 5 082 479,00 грн., найменування майна, яке передається на прилюдні торги: будинок, який складається з квартир №№ 10, 11, 14а, 16, 18, 19, 2, 20, 22, 26, 27, 3, 30, 31, 4, 41, 43, 44, 47, 48, 52, 57, 58, 7, 9, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 і є власністю ПАТ, правовстановлюючі документи: договір про спорудження № 07-Ф/08 від 1 серпня 2008 року, рішення виконавчого комітету Донецької міської ради № 600/9 від 19 вересня 2007 року; договір оренди земельної ділянки від 15 жовтня 2007 року; дозвіл на виконання будівельних робіт № 07/340 від 6 листопада 2007 року, стягувачами є фізичні особи (а.с.8-10).
Листом від 20 липня 2012 року Філія 05 Приватного підприємства «Нива-В.Ш.» поінформувала ВДВС про те, що прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна - будинку, який складається з квартир №№ 10, 11, 14а, 16, 18, 19, 2, 20, 22, 26, 27, 3, 30, 31, 4, 41, 43, 44, 47, 48, 52, 57, 58, 7, 9, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, не відбулися у зв'язку з відсутністю купівельного попиту. Відповідачу запропоновано здійснити переоцінку вказаного майна (а.с.144).
6 серпня 2012 року державним виконавцем складений акт переоцінки майна, відповідно до якого початкова вартість майна зменшена на 25% і склала 23 261 497,19 грн. (а.с.145).
Другі прилюдні торги з реалізації майна боржника мали відбутися 3 жовтня 2012 року, про що розміщені оголошення в Системі реалізацій конфіскованого та арештованого майна (https://trade.informjust.ua) (а.с.146-148).
За інформацією, наданою Комунальним підприємством «Бюро технічної інформації м. Донецька», станом на 15 листопада 2012 року право власності на квартири №№ 10, 11, 14а, 16, 18, 19, 2, 20, 22, 26, 27, 3, 30, 31, 4, 41, 43, 44, 47, 48, 52, 57, 58, 7, 9, розташовані в будинку АДРЕСА_1, зареєстроване не було (а.с.181).
Водночас, за Відкритим акціонерним товариством «Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «Донбасшляхбуд» зареєстроване право власності на об'єкт незавершеного будівництва, за адресою: АДРЕСА_1. Підставою для реєстрації права власності слугували договір оренди земельної ділянки від 15 жовтня 2007 року, дозвіл на виконання будівельних робіт від 10 березня 2009 року, рішення Ворошиловського районного виконавчого комітету від 16 березня 2009 року № 94/2 та рішення виконавчого комітету Донецької міської ради від 19 вересня 2007 року № 600/9, про що свідчить лист комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» від 27 листопада 2012 року (а.с.183).
Про реалізацію майна боржника Позивачу стало відомо 4 жовтня 2012 року під час ознайомлення з матеріалами зведеного виконавчого провадження, що не оспорюється Відповідачем та Третьою особою.
Позовна заява ОСОБА_1 датована 5 жовтня 2012 року і отримана Донецьким окружним адміністративним судом 8 жовтня 2012 року та зареєстрована відділом діловодства та документообігу за вхідним № 13564/12 (а.с.3).
Отже, Позивач реалізувала своє право на оскарження рішень та дій Відповідача в судовому порядку в межах визначеного ч.2 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до адміністративного суду.
Між сторонами немає розбіжностей стосовно встановлених судом фактичних обставин. Фактично між сторонами існує спір стосовно того, яким чином має здійснюватися реалізація майна боржника: одним лотом - всього будинку або окремими лотами - кожної квартири.
Вирішуючи справу по суті, суд застосовує нижченаведені правові норми.
Завданням адміністративного судочинства, зокрема, є захист прав та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (ч.ч.1-2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч.1 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Ч.5 ст.82 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі - Закон № 606) встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Приписами ст.33 Закону № 606 встановлено, що кілька відкритих виконавчих провадження про стягнення коштів з одного боржника об'єднуються у зведене виконавче провадження.
Абз.3 п.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», викладеної в редакції постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2012 року № 5, із змінами та доповненнями, внесеними постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2012 року № 10, передбачено, що всі справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) з метою виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконавчі провадження щодо виконання судових рішень судів різних юрисдикцій та/чи рішень інших органів (посадових осіб), належать до юрисдикції адміністративних судів, навіть у разі, коли у зведеному виконавчому провадженні відсутнє виконавче провадження з примусового виконання рішення адміністративного суду.
Отже, спір, який виник між ОСОБА_1 та ВДВС, належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки у зведеному виконавчому провадженні об'єднані виконавчі провадження з примусового виконання рішень судів цивільної юрисдикції та рішень інших органів, (а саме комісії по трудовим спорам).
У справах щодо оскарження рішень та дій суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; 9) з урахуванням права на особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, що передбачено ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну виконавчу службу» 24 березня 1998 року № 202/98-ВР (далі - Закон № 202/98-ВР) державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.
Згідно з положеннями ч.ч.1-2 ст.2 Закону № 606, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».
Ч.ч.1-3 ст.3 Закону № 202/98-ВР визначено, що органами державної виконавчої служби є, зокрема районні у містах відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції. Виконання рішень, перелік яких встановлено законом, покладається на державних виконавців. Районні у містах відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції є юридичними особами.
Ч.2 ст.4 Закону № 202/98-ВР містить правову норму, відповідно до якої державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадови осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Системний аналіз вищезгаданих положень Законів № 202/98-ВР та № 606, а також п.7 ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, свідчить, що ВДВС та його державні виконавці є суб'єктами владних повноважень, як наслідок, у справах щодо оскарження рішень та дій цих суб'єктів суд має перевірити їх відповідність критеріям, наведеним у ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст.32 Закону № 606 визначені заходи примусового виконання рішень, до яких, зокрема, належить звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб (п.1 ч.1 ст.32 Закону № 606).
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації, що передбачено ч.1 ст.52 Закону № 606.
Відповідно до ч.5 ст.52 Закону № 606 у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
Згідно з ч.5 ст.52 Закону № 606 стягнення на майно боржника звертається у розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.
Відповідно до п.4.1. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5, (далі - Інструкція) виявлення майна та звернення стягнення на майно боржника здійснюється у порядку, встановленому главою 4 Закону, з урахуванням таких особливостей: у разі виконання рішень про стягнення коштів з юридичних осіб державний виконавець перевіряє також наявність майна боржника за даними балансу.
Реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в ч.8 ст.57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, що передбачено ч.1 ст.62 Закону № 606.
Згідно з ч.3 ст.62 Закону № 606 майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеному статтею 58 цього Закону.
Відповідно до п.п.4.5.3. Інструкції реалізація арештованого державними виконавцями майна здійснюється відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5, Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, Правил комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 13 березня 1995 року № 37 (із змінами).
П.п.4.5.4. Інструкції передбачено, що для проведення реалізації нерухомого державним виконавцем збираються такі документи: а) у разі продажу нерухомого майна - документи, що характеризують об'єкт нерухомості (копія технічного паспорта на житловий будинок, квартиру тощо), відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, (із змінами); б) копії документів, що підтверджують право власності або інше речове право на нерухоме майно, визначених ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п.1 глави 2 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5; в) у разі продажу об'єкта незавершеного будівництва - копія рішення про відведення земельної ділянки.
Вказані документи збираються державним виконавцем одразу після проведення опису майна, що передбачено п.п.4.5.5. Інструкції.
Відповідно до п.п.4.5.6. Інструкції копії зазначених документів із супровідним листом, копіями виконавчого документа та акта визначення вартості майна (звіту про оцінку майна) та копією розширеного витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна або Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (такі розширені витяги надаються станом на день передачі документів до регіонального органу ДВС) передаються державним виконавцем особисто або через спеціально уповноважену особу відділу державної виконавчої служби до відповідного регіонального органу ДВС для здійснення заходів щодо передачі майна на реалізацію та організації конкурсу. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, забезпечує правильність та повноту підготовлених документів.
З приводу посилання представника Третьої особи на те, що за ПАТ не зареєстроване у встановленому законом порядку право власності ні на будинок АДРЕСА_1, ні на квартири, розташовані в ньому, суд відзначає наступне.
Згідно з положеннями ч.7 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Ст.63 Закону № 606 унормований порядок звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення та земельну ділянку фізичної особи.
Ч.5 ст.63 Закону № 606 передбачено, що у разі відсутності документів, що характеризують об'єкт нерухомості, у зв'язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення таких документів здійснюється у встановленому порядку за рахунок коштів стягувача. У разі якщо стягувач у двадцятиденний строк з дня одержання відповідного повідомлення державного виконавця не авансує витрати, пов'язані з підготовкою документів, що характеризують об'єкт нерухомості, арешт з нього знімається.
Оскільки відповідна правова норма щодо майна юридичних осіб законом не передбачена, застосовуючи аналогію закону, а саме положення ч.5 ст.63 Закону № 606, до спірних правовідносин, суд приходить висновку, що відсутність правовстановлювальних документів не виключає можливість реалізації нерухомого майна боржника, (зокрема шляхом виготовлення відповідних документів за рахунок стягувача). Крім того, цей висновок підтверджується положеннями п.4.1. Інструкції, відповідно до якої державний виконавець перевіряє наявність майна боржника, в тому числі за даними балансу.
Як встановлено судом і це не оспорюється сторонами, на підставі відомостей про основній засоби, що перебувають на балансі боржника - ПАТ, державним виконавцем здійснений опис та накладено арешт на майно боржника, зокрема, на 25 квартир в будинку АДРЕСА_1, проведена оцінка кожної окремої квартири, проте на реалізацію переданий будинок АДРЕСА_1.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Заперечуючи проти позовних вимог ОСОБА_1, в порушення вимог ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, Відповідач не довів правомірність своїх дій, які виявилися у передачі на реалізацію майна боржника - будинку АДРЕСА_1 одним лотом.
При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково (ч.1 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з положеннями п.п.1-2 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень; про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України).
З урахуванням встановлених фактичних обставин та застосованих до спірних правовідносин норм права, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Заслухавши пояснення Позивача, представників Відповідача та Третьої особи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Оскільки ОСОБА_1, на користь якої ухвалене судове рішення, документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 32,19 грн. (а.с.2), ці витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь Позивача.
Керуючись Конституцією України, ст.ст.2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, за участю третьої особи - Публічного акціонерного товариства «Трест по будівництву та реконструкції автомобільних шляхів «Донбасшляхбуд», про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку, які виявилися у передачі на реалізацію одним лотом будинку АДРЕСА_1, який складається з квартир №№ 10, 11, 14а, 16, 18, 19, 2, 20, 22, 26, 27, 3, 30, 31, 4, 41, 43, 44, 47, 48, 52, 57, 58, 7, 9.
3. Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку відкликати заявку на реалізацію арештованого майна, а саме: будинку АДРЕСА_1, який складається з квартир №№ 10, 11, 14а, 16, 18, 19, 2, 20, 22, 26, 27, 3, 30, 31, 4, 41, 43, 44, 47, 48, 52, 57, 58, 7, 9.
4. Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку передати на реалізацію окремими лотами описане й арештоване майно за актом опису й арешту від 4 січня 2012 року, а саме: квартиру № 10 в буднику АДРЕСА_1, квартиру ¹ 11 в будинку АДРЕСА_1, квартиру ¹ 14а в будинку АДРЕСА_1, квартиру ¹ 16 в будинку АДРЕСА_1, квартиру ¹ 18 в будинку АДРЕСА_1, квартиру ¹ 19 в будинку АДРЕСА_1, квартиру ¹ 2 в будинку АДРЕСА_1, квартиру ¹ 20 в будинку АДРЕСА_1, квартиру ¹ 22 в будинку АДРЕСА_1, квартиру ¹ 26 в будинку АДРЕСА_1, квартиру ¹ 27 в будинку АДРЕСА_1, квартиру ¹ 3 в будинку АДРЕСА_1 в м. Донецьку, квартиру ¹ 30 в будинку АДРЕСА_1, квартиру ¹ 31 в будинку АДРЕСА_1, квартиру ¹ 4 в будинку АДРЕСА_1, квартиру ¹ 41 в будинку АДРЕСА_1, квартиру ¹ 43 в будинку АДРЕСА_1, квартиру ¹ 44 в будинку АДРЕСА_1, квартиру ¹ 47 в будинку АДРЕСА_1, квартиру ¹ 48 в будинку АДРЕСА_1, квартиру ¹ 52 в будинку АДРЕСА_1, квартиру ¹ 57 в будинку АДРЕСА_1, квартиру ¹ 58 в будинку АДРЕСА_1, квартиру ¹ 7 в будинку АДРЕСА_1, квартиру ¹ 9 в будинку АДРЕСА_1.
5. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 32 (тридцять дві) гривні 19 копійок.
6. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 26 грудня 2012 року.
7. Постанова складена у повному обсязі і підписана 28 грудня 2012 року.
8. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
9. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
10. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кравченко Т.О.