Савранський районний суд Одеської області
18.12.2012
Справа № 1525/760/2012
Провадження № 1/1525/91/2012
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
18 грудня 2012 року Савранський районний суд Одеської області в складі: головуючого -судді Лепехи В.А.,
при секретарі Шаповал Н.Г.,
з участю прокурора Болдирєв В.І.,
адвоката -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Саврань справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Великий Митник Хмельницького району Вінницької області, не одружений, освіта середня-спеціальна, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого: засуджений вироком Савранського районного суду Одеської області від 09 листопада 2010 року по ст.. 185 ч.2 КК України до позбавлення волі на один рік, судимість якого не знята і не погашена, обвинуваченого по ст. 185 ч. 3 КК України, -
22 квітня 2012 року, в смт. Саврань Савранського району Одеської області, ОСОБА_1, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, проник в посібне приміщення домогосподарства ОСОБА_2, яке розташоване по АДРЕСА_2, звідки скоїв крадіжку пральної машини, корпусу від пральної машини марки «Рига», та мотору від молотарки проса, чим завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріального збитку на загальну суму 1 000 гривень. Викраденим майном підсудний розпорядився на власний розсуд.
18 травня 2012 року,в смт Саврань Савранського району Одеської області, ОСОБА_1, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, проник до посібного приміщення по АДРЕСА_1, звідки таємно викрав майно належне ОСОБА_4, а саме: 5ступіц від автомобіля УАЗ, 2 ступіци від автомобіля «Запорожець», 2 ступіци від автомобіля «Москвич», дриль ручну, ключі автомобільні в кількості 20 штук, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на суму 700 гривень.
Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні вину свою визнав повністю і пояснив, що 22 квітня 2012 року, приблизно о 9 годині 20 хвилин він приїхав до домогосподарства ОСОБА_2, що по АДРЕСА_2, поставив свій мопед за парканом, щоб його не бачили та почав оглядати посібне приміщення, там він знайшов пральну машину та корпус від пральної машинки, з них він зняв алюмінієві металеві частини, з першої машинки він зняв мотор та розібрав його, самі корпуси він відніс на територію колишньої тракторної бригади, щоб через деякий час також продати. Повернувшись до домогосподарства ОСОБА_2 він зняв кришки з мотору від перебілки проса та всі запчастини, які зняв поклав до полімерного мішка. Приблизно о 13 годині він разом з ОСОБА_5 приїхав до домогосподарства ОСОБА_2 та забрав вищевказаний мішок, сказавши ОСОБА_5, що він попросив ці запчастини у ОСОБА_3. Приблизно о 14 годині вони разом поїхали до ОСОБА_6 та продали йому речі, що привезли з собою на мопеді, за 100 гривень
Крім того, 18 травня 2012 року він вирішив вкрасти металеві запчастини у ОСОБА_4, так як він довгий час проживав у його житловому будинку та знав де саме
останній складає необхідні для домогосподарства предмети. Знаючи, що ОСОБА_4, вдома немає, він приїхав мопедом до домогосподарства розташованого по АДРЕСА_1, та підійшовши до підсобного приміщення, котре розташоване за житловим будинком, взяв в ньому полімерний мішок білого кольору, в якому знаходились ступіци до автомобілів та інструменти для ремонту автомобілів. Вказаний мішок він привіз додому та заховав його. 19 травня 2012 року він продав вказані речі ОСОБА_7, про те, що речі крадені він останню не повідомляв. . Підсудний розуміє, що скоїв злочин, кається в скоєному, з вартістю викраденого майна згодний, запевняє суд, що більше скоювати злочинів не буде.
Відповідно до ст. 299 КПК України проведений обмежений порядок дослідження доказів. При цьому судом роз'яснено підсудному і учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавленні права оспорювати, фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються, у апеляційному порядку. Підсудний та учасники процесу не заперечують проти обмеженого порядку дослідження доказів.
Суд переконався, що підсудний і учасники процесу правильно розуміють зміст ст.. 299 КПК України.
Також, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 в скоєнні злочину доведена повністю.
Дії підсудного правильно кваліфіковані за ст. 185 ч. 3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище.
Обираючи покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, дані про особу винного, розмір та вартість викраденого майна.
До обставин, що пом'якшують вину підсудного ОСОБА_1 суд відносить щире каяття, визнання вини.
Обставин, що обтяжують вину підсудного ОСОБА_1 суд не вбачає.
Суд вважає, що виправлення й перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства.
На підставі викладеного, керуючись статтями 185 ч. 3 КК України, статтями 321, 324, 328-339 КПК України, Савранський районний суд Одеської області, -
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, і призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому трьохрічний іспитовий строк, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишити попередній - підписка про невиїзд.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Судові витрати по справі відсутні.
Речові докази: металеві частини від пральних машин та кришки від електромоторів що зберігаються в камері схову речових доказів Савранського РВ ГУМВС України в Одеській області -повернути потерпілому ОСОБА_3.
Речові докази: 5ступіц від автомобіля УАЗ, 2 ступіци від автомобіля «Запорожець», 2 ступіци від автомобіля «Москвич», дриль ручну, ключі автомобільні в кількості 20 штук що зберігаються в потерпілого -повернути власнику ОСОБА_4 .
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Одеської області через суд, який постановив вирок, протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку.
Суддя В.А.Лепеха.