Савранський районний суд Одеської області
1525/923/2012
06.12.2012
Провадження № 1/1525/119/2012
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
06 грудня 2012 року Савранський районний суд Одеської області в складі: головуючого -судді Лепехи В.А.,
при секретарі Шаповал Н.Г.,
з участю прокурора Ковальчук Т.В.,
адвоката -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Саврань справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Топали Красноокнянського району Одеської області, неодруженого, освіта середня-спеціальна, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1, раніше судимого: засуджений вироком Савранського районного суду Одеської області від 16 травня 2012 року по ст.. 185 ч. 3 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі 75 КК України звільнений від відбування покарання з дворічним іспитовим строком, судимість не погашена, обвинуваченого по ст. 185 ч. 3 КК України, -
ОСОБА_1, будучи засуджений за скоєння крадіжки до покарання у вигляді позбавлення волі, був звільнений від відбування призначеного покарання з дворічним іспитовим строком, на шлях виправлення не став і скоїв аналогічний злочин.
28 вересня 2012 року, в с. Осички Савранського району Одеської області, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом виставлення віконного скла, проник в приміщення житлового будинку ОСОБА_2, який розташований по АДРЕСА_2, звідки викрав: телевізор марки «Весна»б/в, дві занавіски б/в та тюль б/в, чим завдав потерпілому матеріального збитку на загальну суму 290 гривень. Викраденим майном підсудний розпорядився на власний розсуд.
Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні вину свою визнав повністю і пояснив, що 28 червня 2012 року, у вечері він повертався з роботи додому, по дорозі зайшов в бар, де вживав спиртні напої. Прийшовши додому, підсудний в нетверезому стані ліг спати, через деякій час прокинувся і згадав, що неподалік від його дому знаходиться нежилий будинок, який належить ОСОБА_2 і у нього виник умисел скоїти крадіжку будь якого майна, щоб в подальшому користуватися ним. ОСОБА_1 було відомо, що в будинку ніхто не мешкає, тому переконавшись, що його ніхто не бачить, пішов до зазначеного житлового будинку, витягнув шибку одного з вікон, проник в середину будинку. Звідти підсудний через вхідні двері виніс чорно-білий телевізор марки «Весна», дві занавіски та тюль. Викрадені речі ОСОБА_1 приніс до себе додому і сховав в одному з приміщень будинку. 29 вересня 2012 року підсудний розібрав викрадений телевізор на запчастини, вийняв звідти мідь, яку продав незнайомому йому чоловіку за 25 гривень. А решту запчастин від телевізора сховав за приміщенням сараю. 1 жовтня 2012 року до нього додому приїхали працівники міліції, яким ОСОБА_1 добровільно віддав викрадене у ОСОБА_2 майно. Підсудний розуміє, що скоїв злочин, кається в скоєному, з вартістю викраденого майна згодний, запевняє суд, що більше скоювати злочинів не буде.
Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з письмовою заявою, в якій вказав, що будь-яких претензій до підсудного немає, просить справу розглянути за його відсутності.
Відповідно до ст. 299 КПК України проведений обмежений порядок дослідження доказів. При цьому судом роз'яснено підсудному і учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавленні права оспорювати, фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються, у апеляційному порядку. Підсудний та учасники процесу не заперечують проти обмеженого порядку дослідження доказів.
Суд переконався, що підсудний і учасники процесу правильно розуміють зміст ст.. 299 КПК України.
Також, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 в скоєнні злочину доведена повністю.
Дії підсудного правильно кваліфіковані за ст. 185 ч. 3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.
Обираючи покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, дані про особу винного, розмір та вартість викраденого майна.
До обставин, що пом'якшують покарання підсудного, суд відносить щире каяття, визнання вини.
До обставин, що обтяжують відповідальність підсудного, суд відносить скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочину.
Суд вважає, що виправлення й перевиховання ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
На підставі викладеного, керуючись статтями 185 ч. 3 КК України, статтями 321, 324, 328-339 КПК України, Савранський районний суд Одеської області, -
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України, і призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст.. 71 КК України до призначеного покарання ОСОБА_1 частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Савранського районного суду Одеської області від 16 травня 2012 року, і остаточно призначити покарання у вигляді трьох років шести місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту.
ОСОБА_1 взяти під варту в залі суду.
Строк відбування призначеного покарання рахувати з 6 грудня 2012 року.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Судові витрати по справі відсутні.
Речовий доказ: запчастини від телевізору марки «Весна», що зберігаються в камері схову речових доказів Савранського РВ ГУМВС України в Одеській області -повернути власнику ОСОБА_2.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Одеської області через суд, який постановив вирок, протягом п'ятнадцяти діб з моменту проголошення вироку.
Суддя В.А.Лепеха.